Ухвала суду № 87460725, 07.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/3672/12

Провадження 2/127/1390/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Вінницька міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виділ в натурі частки будинковолодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Вінницька міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виділ в натурі частки будинковолодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності.

З листопада 2019 року справа перебуває у провадженні судді Ан О.В., проводиться попереднє судове засідання.

05.02.20120 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав до суду заяву про відвід судді Ан О.В., мотивуючи наявністю обставин, які викликають сумнів в її неупередженості та об`єктивності, а саме відмовою і в задоволенні його клопотання про повернення ОСОБА_3 заяви про збільшення позовних вимог та надання позивачу ОСОБА_3 і її представнику ОСОБА_4 переваг зокрема залишення заяви про збільшення позовних вимог без руху та надання часу для усунення недоліків. Крім того, представник вважає, що збільшенні пощовних имог призведе до щзатягування розгляду справи.

Заява про відвід судді, розглядається судом в порядку ст.ст. 36-41 ЦПК України.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема пунктом 5 частини 1 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В попередньому судовому засіданні головуючим була висловлена публічна думка з юридичного питання а саме те, що що користування будинком і прибудинковими спорудами нерозривно пов`язане з користуванням земельною ділянкою садиби, тому для належного вирішення спору сторонам запропоновано визначитись з правовідносинами що до порядку користування земельною ділянкою. Дані дії головуючого є безпосереднім завданням підготовчого провадження, визначеного п.1 ч.1 ст. 189 ЦПК України.

Так , згідно ст.. 189 ЦП К України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Так, в попередньому судовому засіданні встановлено, що сторони не мають спору з приводу визначення порядку користування нерухомими майном в натурі, спір існує лише відносно частини паркану, а отже, спір стосується порядку користування земельною ділянкою. Роз`яснивши вказані обставини, суд надав можливість сторонам остаточно визначитися з предметом стопору та характером спірних правовідносин , позовних вимог, складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та збирання відповідних доказів.

ОСОБА_3 , як і її представник ОСОБА_4 виявили бажання збільшити позовні вимоги та просили надати час для подання відповідної заяви.

Оскільки цивільно-процесуальним позовом регламентовано дії в разі подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам законодавства ( спеціальна норма) , загальна норма – повернення заяви не застосовується. Тому суд заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_3 суд залишив без руху та надав позивачу час для усунення недоліків позову.

Суд також критично віднісся до позиції представника ОСОБА_5 про неможливість збільшення позовних вимог шляхом збільшення предмету позову, оскільки згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України - до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Дії головуючого відповідають вимогам зщаконодавства і не свідчать про надання переваги стороні в проуцесі, т.я. направлені на належне вирішення спору.

Отже, заява представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про відвід судді Ан О.В. викликана фактично незгодою з процесуальними рішеннями судді, що відповідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу.

По справі « Салов проти України» Європейський суд далі нагадує , що “неупередженість”, в сенсі статті 6 § 1, має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-ІІ, с. 256, § 31, та Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996 – ІІІ, с. 815, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Розглядаючи інші справи ЄСПЛ уже констатував, що сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків. Отже суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності. Про те сумніви мають бути основані на фактичних обставинах, тобто припущення до уваги не беруться.

Оскільки представник ОСОБА_5 – ОСОБА_2 не вказав фактичних обставин, що свідчать про упередженість судді, - тому заявлений відвід є необґрунтованим.

У зв`язку з цим вирішення питання про відвід належить передати на розгляд судді, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Вінницька міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виділ в натурі частки будинковолодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності визнати необґрунтованою.

Вирішення питання про відвід судді Ан О.В. передати на розгляд судді, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: