Рішення № 87460129, 30.01.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5385/19

Провадження № 2/0274/501/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2020 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Поступайло Х.О.,

представника відповідача, адвоката Кашапової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 , третя особи без самостійних вимог - Орган опіки та піклування виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем відповідної черги за законом, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

28.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила встановити факт, що вона та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просила змінити черговість одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , надавши їй право на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 вона та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання вона та ОСОБА_4 були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного, формували спільний бюджет, купували речі та майно за спільні кошти, спільно подорожували та відпочивали, спільно було придбано різноманітне майно, у будинку спільно проводились ремонтні роботи. Проте вони не звертались до Державного органу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу.

З 1991 року ОСОБА_5 перебував на обліку в лікаря уролога. 13.05.2016 року ОСОБА_4 встановлено інвалідність. ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 рік, ОСОБА_4 раптово помер.

За весь час коли ОСОБА_4 хворів на тяжке захворювання - злоякісне новоутворення нирок, за спільні сімейні кошти позивачка проводили його лікування.

25 квітня 2019 року державним нотаріусом було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що нею не було надано документів на підтвердження родинних стосунків.

Окрім позивачки у ОСОБА_4 нікого з близьких не було, з дружиною він був розлучений, син помер, інших близьких родичів не мав.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 також прийняла онука спадкодавця ОСОБА_2 .

У відзиві на позовну заяву представник позивача, адвокат Кашапова В.О. проти задоволення позову заперечила, оскільки позивачкою не доведено факту проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_1 однією сім`єю з 2004року, так як місцем проживання ОСОБА_4 з 19.12.99 року та до 10.07.2017 року було місце проживання його колишньої офіційної дружини - ОСОБА_6 . Твердження позивачки про придбання за час їх спільного життя 2/3 частини земельної ділянок загальною площею 0,3639 га та 0,2500 га, які знаходяться по АДРЕСА_2 спростовується довідкою про відсутність доходів у позивачки, яку вона додала до позову.

Крім того, до моменту своєї смерті ОСОБА_4 підтримував близькі довірливі стосунки з колишньою дружиною ОСОБА_6 , з якою розірвав шлюб по взаємній згоді тільки 18 березня 2016 року. І лише через рік після фактичного розірвання шлюбу, знявся з реєстрації за місцем їх спільного місця проживання.

Тісні родинні зв`язки ОСОБА_4 підтримував також з дружиною свого померлого сина, відповідачем по справі, з сім`єю своєї рідної сестри ОСОБА_7 , які проживають в Російській Федерації, родиною, що проживає в селі Старий Солотвин.

Тому твердження ОСОБА_1 про обмеження родинного кола спілкування ОСОБА_4 виключно позивачем не підтверджуються доказами по справі.

Також для встановлення факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідною умовою є, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.

Згідно відомостей, вказаних у свідоцтві про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву Бердичівського районного управління юстиції у Житомирській області зареєстровано факт юридично значиму дію - розірвання шлюбу між вказаними особами 18 березня 2016 року, а отже, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не могли існувати юридично значимі відносини, які б дозволяли визнати їх однією сім`єю.

Позовні вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування спадщини після смерті ОСОБА_4 та надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги також не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не надано доказів, що станом на момент пред`явлення позову вона являється спадкоємцем наступних черг та не надано доказів, що позивачка мала можливість матеріально забезпечувати, опікувалась чи надавала іншу допомогу померлому та що ОСОБА_4 мав похилий вік, тяжку хворобу, каліцтво, які призвели до безпорадного стану.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25.09.2019 у справі відкрито загальне позовне провадження.

У підготовчому засіданні задоволено клопотання представника позивача про витребування матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 .

У судовому засіданні позивачка та представник підтримали позовні вимоги. Позивачка уточнила, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 їй необхідне для отримання права на спадкування земельних ділянок після ОСОБА_4 .

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 ( а.с. 17).

Постановою державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори від 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 не довела родинних та інших відносин між нею та ОСОБА_4 ( а.с. 14).

З матеріалів спадкової справи до майна ОСОБА_4 вбачається, що у шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини звернулися: позивачка - ОСОБА_1 , онука померлого - ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с. 67, 70, 89).

ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку та земельної ділянки у АДРЕСА_3 ( а.с. 130, 131).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву Бердичівського районного управління юстиції у Житомирській області 18 березня 2016 рокую зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ( а.с. 16).

Відповідно до довідки ОСББ «Зірка-120» від 18.10.2017 № 84 ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з яким вели спільне господарство ( а.с. 18).

ОСОБА_4 було встановлено третю групу інвалідності. Йому була протипоказана важка фізична праця та робота в екстремальних умовах ( а.с. 20).

Відповідно до довідки лікаря ОСОБА_9 від 13.10.2017, причиною смерті ОСОБА_4 стало злоякісне новоутворення нирок ( а.с.24).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 липня 2015 року ОСОБА_4 набув права власності на земельну ділянку площею 2,4856 га, яка розташована на території Старосолотвинської сільської ради, Бердичівського району ОСОБА_4 набув право власності на 2/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 1820886501:06:004:0114 та на 2/3 частки земельної ділянки, загальною площею 0,3639 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 1820886501:06:004:0109 ( а.с. 21).

З копії домової книги ОСОБА_11 ( а.с. 51-55) вбачається, що ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Допитана у якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що вона та ОСОБА_4 проживали як подружжя із 2004 року до дня смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони вели спільне господарство, працювали разом, ростили її сина. Шлюб між ними не був зареєстрований. За життя через хворобу ОСОБА_4 не міг нічого важкого робити.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він товаришує із сином позивачки та знає їх сім`ю. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали в будинку по АДРЕСА_5 , а з 2008 року у будинку по АДРЕСА_5 . Він був у них в гостях. Стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були, як у подружжя. ОСОБА_4 мав захворювання, за тиждень до смерті коли він його бачив, той не був прикутий до ліжка та не був у безпорадному стані.

Свідок ОСОБА_15 , син позиваки, пояснив, що ОСОБА_4 проживав з його матір`ю ОСОБА_1 як подружжя із 2004 року до дня смерті ОСОБА_4 . У них був спільний бюджет, вони вели спільне господарство. ОСОБА_16 був за батька. ОСОБА_4 помер удома, за місцем їх проживання.

Свідок ОСОБА_17 , знайома позивачки, пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали як подружжя тривалий час, до смерті ОСОБА_4. До ОСОБА_15 , сина ОСОБА_1, ОСОБА_4 ставився як до рідного сина. Вона бачила ОСОБА_4 перед смертю у ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 не був у безпорадному стані та добре себе почував.

Свідок ОСОБА_40 , знайома позивачки, пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали разом як подружжя з 2004 року до дня смерті ОСОБА_4 . У них були гарні сімейні стосунки. ОСОБА_15 , сина позивачки, ОСОБА_4 вважав за свого сина. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мали спільний бізнес . ОСОБА_4 вона бачила за тиждень до смерті, стан його не був безпорадний.

Свідок ОСОБА_26 , пояснила, що вона була роботодавцем ОСОБА_1 та ОСОБА_28 . Знала їх як подружжя між яким були добрі стосунки. Вони мали спільний бізнес, вели спільне господарство. Їй відомо, що ОСОБА_4 мав захворювання нирок. ОСОБА_4 вона бачила за кілька днів до смерті. Він не був у безпорадному стані.

Свідок ОСОБА_29 , сусід позивачки пояснив, що у 2008 році він здійснив обмін з позивачкою їх квартирами. ОСОБА_1 проживала із сином ОСОБА_15 та чоловіком ОСОБА_4. Оскільки вони проживають у одному дворі, йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як подружжя. ОСОБА_4 він бачив в дворі за 2-3 дні перед смертю.

Свідок ОСОБА_30 , суду пояснив, що ОСОБА_4 його троюрідний брат. Він час від часу спілкувався з ОСОБА_31 про життя, коли той приїздив на дачу в с. Старий Солотвин . Він знав, що у ОСОБА_28 була дружина ОСОБА_33 , проте а з ким ОСОБА_4 проживав йому не відомо та ОСОБА_4 не розповідав. Один раз в ОСОБА_32 приїжджав з ОСОБА_34 . За життя ОСОБА_4 казав, що земельний пай після нього мала успадкувати ОСОБА_33 , а будинок в селі - ОСОБА_41, син ОСОБА_35 .

Свідок ОСОБА_6 , суду пояснила, що вона та ОСОБА_4 - колишнє подружжя. У травні 2007 року її чоловік пішов з дому до іншої жінки з якою торгував на ринку. Вони до дня смерті ОСОБА_4 були в добрих стосунках, раз у місяць ОСОБА_4 приходив додому. Він не хотів розлучатися, тому і лише 18 березня 2016 року між ними було розірвано шлюб. У неї ОСОБА_4 був прописаний до 10 липня 2017 року. Коли ОСОБА_4 хворів, вона його провідувала. Допомагала ОСОБА_4 його сестра ОСОБА_7 , яка також дала в гроші на будинок в селі. З ОСОБА_4 вона бачилася за тиждень до смерті. Він не був у безпорадному стані.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Тобто судом може бути встановлено не будь-який факт, а лише той факт, за яким особа набуде особистих чи майнових прав.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Статтею 25 СК України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Відповідно до статті 74 ЦК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки стаття 1261 ЦК України).

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини ( стаття 1266 ЦК)

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Суд відмовляє у задоволення позову у повному обсязі, виходячи з такого.

Аналіз норм сімейного кодексу України, який регулює правовідносини щодо шлюбу та сім`ї дозволяє зробити висновок про те, що для встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу основною, поміж інших умов, є встановлення факту неперебування осіб у іншому зареєстрованому шлюбі.

Між тим, як було встановлено судом ОСОБА_4 до 18 березня 2016 року перебував у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_6 .

А тому, не зважаючи те, що у судовому засіданні доведено доказами факт проживання за однією адресою ОСОБА_28 та ОСОБА_37 з 2004 року до дня смерті ОСОБА_28 , ведення ними спільного господарства, їх спільного побуту та спільного виховання сина позивачки, суд відмовляє у встановленні факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 2004 року до 18 березня 2016 року, оскільки це суперечить чинному сімейному законодавству про одношлюбність в Україні.

Факт перебування ОСОБА_28 та ОСОБА_1 з 19.03.2016 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у фактичних шлюбних відносинах у судовому засіданні доведено показаннями свідків, довідками з ОСББ «Зірка-120».

Проте, як зазначено вище, судом встановлюється не будь-який факт, а лише той факт, що має правове значення.

При звернення з цим позовом до суду позивачка зазначала, що встановлення факу проживання однією сім`єю з ОСОБА_31 їй необхідно для набуття права на спадкування за законом як спадкоємець 4 черги після ОСОБА_38 та зміни черговості права на спадкування.

Оскільки з тим, щоб набути права на спадкування за законом 4 черги позивачка мала б проживати зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а строк, що сплив після розірвання шлюбу ОСОБА_31 з ОСОБА_39 до дня смерті складав трохи більше ніж півтора роки, встановлення факту проживання у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 19.03.2016 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не матиме правового значення, тому не підлягає встановленню судом.

Таким чином, оскільки позивачка не набула права на спадкування за законом після ОСОБА_4 , вона не може претендувати на зміну черговості права на спадкування.

Крім того, хоч це і не має визначального значення, проте позивачкою також не доведено визначених статтею 1259 ЦК України умов необхідних для одержання права на спадкування після ОСОБА_4 разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Суд не наводить детального аналізу інших доказів сторін, як таких, що не мають значення для вирішення цієї справи та ці докази не впливають на наведені вище висновки суду із спірних правовіносин.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та змінити черговості одержання права на спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Житомирського апеляційного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ), в особі законного представника - ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2020.

Суддя І.Ю. Хуторна