Рішення № 87459076, 23.01.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/8606/19

Провадження № 2-о/202/28/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання - Репіної А.С.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку ухвалою судді від 04 жовтня 2019 року було направлено за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

В обґрунтування своєї заяви, з урахуванням уточнення, заявник зазначила, що у травні 2019 року вона звернулась до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з прохання надати певний перелік документів, який необхідний для отримання житлової площі у гуртожитку комунальної власності територіальної громади м. Дніпра, у зв`язку з тим, що вона являється багатодітною матір`ю та не має постійного особистого місця проживання, окрім орендованого. Отримавши перелік документів, відповідно о Рішення виконкому міської ради від 15.03.2016 року № 108, з`ясувалось, що необхідно надати довідки з усіх місць реєстрації та проживання про склад родини і житлову площу заявника та членів його сім`ї, які включаються до ордеру, з 1991 року і до цього часі. Заявником було зібрано майже усі зазначені довідки, окрім періоду часу з 01.01.1991 року до 10.07.1992 року та з 01.10.2000 року по 2003 року, оскільки у цей період часу, батьки заявника - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , разом з заявником, не були зареєстровані та прожила ви у орендованому житлі. У зв`язку з наведеним заявник вимушена звернутися до суду, для встановлення фактів її проживання в орендованому житлі без реєстрації з 1987 по 10.07.1992 року р за адресою: АДРЕСА_1 та з 28.10.2000 року до 22.06.2003 року за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мачуського О.М. для розгляду справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 27 листопада 2019 року заяву залишено без руху та надно ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.

03 грудня 2019 року ОСОБА_1 було усунуто зазначені в ухвалі судді недоліки та ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 05 грудня 2019 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник заявника - адвокат Бабаєв Е.Г. та ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити, зазначивши, що ОСОБА_1 дійсно з народження та до 1992 року проживала без реєстрації в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 та з 28.10.2000 року до 22.06.2003 року за адресою АДРЕСА_2 .

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що сім`я ОСОБА_3 з осені 2000 року, більш точної дати вона не пам`ятає, та до 2006 року орендувала у неї будинок за адресою АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_7 , допитаний в якості свідка пояснив, що проживав за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 з народження та приблизно до шкільного віку, проживала разом з батьками в будинку АДРЕСА_1 .

Заслухавши думку заявника, її представника, допитавши свідків та дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення ( ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту проживання заявника у в будинку АДРЕСА_1 з 1988 року по 10 липня 1992 року, а також в будинку АДРЕСА_2 з 28.10.2000 до 22.06.2003 року необхідно для підготовки усіх документів для подальшого отримання житлової площі у гуртожитку комунальної власності територіальної громадим. Дніпра.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Так, відповідно до рішення виконкому міської ради № 108 від 15.03.2016 року, надання житлової площі здійснюється на підставі повного пакета документів, зокрема й довідки з усіх попередніх місць реєстрації та проживання про склад рожини і житлову площу заявника та членів його сім`ї, які включаються до ордера, з 1991 року та до цього часу.

Згідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 , з 1988 року по 10 липня 1992 року та за адресою: АДРЕСА_2 , з 28.10.2000 до 22.06.2003 року, підтверджено показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; належним чином завіреною копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , а також випискою про місця реєстрації ОСОБА_1 .

При цьому, суд визнає достовірність цих показів з урахуванням того, що вони відповідають і не суперечать іншим доказам, дослідженим і перевіреним судом.

Таким чином, суд вважає доведеним факт проживання ОСОБА_1 без реєстрації в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 , з 1988 року по 10 липня 1992 року та за адресою: АДРЕСА_2 , з 28.10.2000 до 22.06.2003 року.

Враховуючи, що встановлення вищезазначених юридичних фактів, які відповідають вимогам закону, інтересам заявника та повністю доведені дослідженими доказами, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 263-265, п. 5 ч. 2 ст. 293, ст. 315, 319 ЦПК України, ст. 29 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 1988 року по 10 липня 1992 року проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та з 28.10.2000 до 22.06.2003 року проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мачуський