Рішення № 87458514, 29.01.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2708/18

Провадження № 2/211/155/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 січня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

у відсутність:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансу , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, зазначивши, що 10.04.2018 року уклала з відповідачем попередній договір купівлі – продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за умовами якого сплатила відповідачу аванс у розмірі 500 доларів США, а відповідач зобов`язався підготувати всі необхідні документи та укласти з нею у строк до 01.05.2018 року договір купівлі – продажу вказаної вище квартири за загальну вартість у розмірі 8500 доларів США.

У вказаний строк відповідач свої обов`язки не виконав, від оформлення угоди ухиляється, кошти їй повернути не бажає, у зв`язку з чим змушена звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, тому просить стягнути з відповідача 13043,75 грн. (500 доларів США в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.06.2018 року, 1 долар США = 26,0875 грн. ).

Позивач та її представник до суду не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, про слухання справи повідомлений в порядку встановленому ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.04.2018 року між позивачем та відповідачем укладено в письмовій формі Попередній договір про купівлі - продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1 , чого не заперечує відповідач відповідно до заяви про перегляд заочного рішення.

Продаж вказаної квартири буде вчинено за 8500 доларів США (п.3.1).

Відповідно до п.2.1 Договору сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу квартири у строк до 01 травня 2018 року (п. 7.1).

В п. 6.1 Договору визначено, що до підписання даного договору, в рахунок належних за Основним договором платежів, у підтвердження зобов`язань та для гарантування його виконання, покупець - ОСОБА_1 передала, а продавець – ОСОБА_3 прийняв (завдаток) в розмірі 500,00 доларів США.

П. 6.2 Договору передбачено, що у разі невиконання цього Договору покупцем, сума, вказана у п. 6.1 даного Договору покупцю не повертається та залишається у продавця.

П. 6.3 Договору передбачено, що у разі невиконання цього договору продавцем, він зобов`язується повернути покупцю на протязі трьох днів з дати, вказаній у п. 7.1 цього Договору (01.05.2018 року), подвійну суму завдатку .

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 657ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу житлового будинку укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу квартири не був укладений.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.635 ЦК України: попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч.1). Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства (ч.2). Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч.3). Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором (ч.4).

Таким чином, за правилами частини 1 статті 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленої для основного договору.

Так, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання (ч.1 ст. 570 ЦК України).

У випадку купівлі-продажу об`єкта нерухомості з попередньою оплатою це визначення можна розуміти так: завдаток - це грошова сума, що видається продавцю покупцем в рахунок належних з нього платежів за укладеним договором купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, на підтвердження купівлі і на забезпечення (на випадок порушення зобов`язань) виконання покупцем або продавцем умов (вже) укладеного договору.

Однією з функцій завдатку є забезпечення існуючого зобов`язання (обов`язків за договором), тобто "каральна" функція, яка полягає в тому, що: а) сума завдатку залишається у продавця, якщо порушення зобов`язання, зокрема відмова від вже укладеного договору, сталося з вини покупця; б) продавець зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку, якщо порушення зобов`язання, зокрема відмова від вже укладеного договору, сталося з вини продавця (ч.1 ст. 571 ЦКУ).

Визначальний фактор для можливості застосування цієї норми - це зобов`язання.

Головними ознаками завдатку та обов`язковими умовами правомірного застосування його забезпечувальної функції є: письмова форма вчинення правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань завдатком (розписка, акт, письмовий договір завдатку тощо) (ч.1 ст. 547 ЦКУ); факт укладення основного договору, наприклад, договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, яким встановлено, що його виконання забезпечується завдатком (ч.1 ст. 548 ЦКУ).

Отже, гроші, передані майбутнім покупцем потенційному продавцю за усною чи, навіть, письмовою домовленістю, але до укладення основного договору, ще не є завдатком, не виконують забезпечувальної функції, а відтак їх видача не має правових наслідків для продавця.

На відміну від завдатку акти цивільного законодавства не дають конкретного визначення терміну "аванс", однак положення частини другоїстатті 570 ЦК України вказують на те, що авансом вважається сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, і відносно якої встановлено, що ця сума не є завдатком.

Іншими словами, будь-які кошти, які не мають ознак завдатку, тобто: передані в рахунок належних з покупця майбутніх платежів, але до укладення основного договору; видані за домовленістю (правочином) неписьмової форми, - це аванс, який, за законом, не наділений забезпечувальними (штрафними) властивостями, а виконує лише одну функцію - платіжну.

Факт видачі авансу не зобов`язує сторони виконувати умови попередніх домовленостей.

Видавши та отримавши на стадії попередньої домовленості оплату у формі авансу сторони ще наділені правом відмовитися від укладення основного договору.

Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному спорі, внаслідок не укладення сторонами договору купівлі - продажу , передана покупцем ОСОБА_1 грошова сума є авансом за квартиру , який підлягає поверненню останній.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений строк, а саме до 01.05.2018 року, основний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено не було, а чинним законодавством не передбачено залишення авансу або його частини у сторони попереднього договору у випадку не укладення основного договору і така умова попереднього договору суперечить вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 4.1.4 продавець ОСОБА_3 зобов`язався на час укладення Основного договору тобто до 01.05.2018 року мати у наявності усі необхідні документи для відчуження квартири : правовстановлюючий документ, довідку Форма № 3 про склад мешканців, відомості про тимчасово знятих з реєстраційного обліку.

У заяві про скасування заочного рішення відповідач ОСОБА_3 посилається, що судом всебічно не було встановлено, з чиєї вини не відбулося укладання Основного договору купівлі – продажу квартири. Позивачем не надано доказів порушення взятих на себе відповідачем обов`язків. У виконання вимог п. 4.1.4 попереднього договору він здійснив замовлення та розрахувався за отримання звіту про оцінку майна , який необхідний при укладанні основного договору купівлі - продажу. Також він вчинив інші, у тому числі, визначені попереднім договором, дії направлені на виконання його умов, а кошти отримані в якості завдатку використовувались в рахунок здійснення належних з боржника платежів.

Дані твердження відповідача суд не приймає до уваги та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так у доказ виконання відповідачем вимог п. 4.1.4 попереднього договору, відповідач додав копію звіту про оцінку майна трикімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 від 05.05.2018 року (тобто вже після 01.05.2018 року), проте доказів коли саме була замовлена дана оцінка, відповідач не надав, як і не надав доказів про її сплату, а також про вчинення ним інших дій направлених на виконання умов за основним договором.

Згідно з частиною першою статті 76, частиною першою статті 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим, ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вищевказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 01.03.2017р. у справі 6-284ц17.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошову суму в розмірі 13043,75 грн., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на 13.06.2018р. (1 долар США = 26,0875 грн.), еквівалентно 500 дол. США.

Оскільки позивач передала відповідачу грошову суму у розмірі 500 дол. США у рахунок належних за основним договором платежів, а не у гривнях, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 суми авансу у розмірі 13043,75 грн., що станом на день підготування заяви (13.06.2018р.) еквівалентно 500 дол. США, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору, то на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13, 19, 76-81, 141, 258-259, 264-265, 354-355ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , суму авансу у розмірі 13043 (тринадцять тисяч сорок три ) грн. 75 коп., (що за офіційним курсом НБУ станом на 13.06.2018р. еквівалентно 500 дол.США)

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (Отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок : UA908999980313111256000026001, Код класифікації бюджету 22030106 Код суду 26371308) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 07.02.2020 року.