Ухвала суду № 87457581, 07.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/3946/17

Провадження №1-кп/127/707/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Мішеніної Т.М.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Котенка Д.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 об`єднане кримінальне провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020010007034 від 06.09.2016 року, № 12017020010001117 від 14.03.2017 року, № 12019020030000177 від 21.02.2019 року, № 12018052010002761 від 02.07.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об`єднане кримінальне провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України.

Прокурор Мішеніна Т.М. заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів, з підстав продовження існування ризиків для кримінального провадження, які існували на час обрання та продовження останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, являється особою раніше судимою, офіційно не працевлаштований, після притягнення його до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив та під час розгляду відносно нього кримінального провадження в суді, повторно вчинив умисні корисливі злочини, тобто продовжив свою протиправну поведінку, не з`являвся на виклики до суду, був оголошений в розшук, запобіжний захід у виді домашнього арешту, який раніше застосовувався до обвинуваченого не зміг запобігти вчиненню ОСОБА_1 нових злочинів, а тому дані обставини підтверджують продовження існування ризиків у кримінальному провадженні, а саме тих, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду та може продовжувати вчиняти нові злочини, запобігти яким неможливо застосуванням менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого – адвокат Котенко Д.В. заперечував щодо продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, просив застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід, посилаючись на наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, родини, матері, а також на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , який постійно погіршується в умовах ізоляції, а також на неможливість надання його підзахисному належного медичного забезпечення в умовах слідчого ізолятора. Окрім того, зазначив, що всі слідчі дії у кримінальному проваджені завершені, а тому обвинувачений не може впливати на потерпілих та свідків, просив суд врахувати, що його підзахисний відшкодував завдані збитки, до затримання був працевлаштований, зобов`язується з`являтись до суду в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження та письмове клопотання прокурора, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, тобто у вчиненні злочинів середньої тяжкості та у вчиненні незакінченого замаху на вчинення тяжкого злочину, який він вчинив під час того, як на розгляді суду уже перебували інші кримінальні провадження відносно нього, тобто під час притягнення його до кримінальної відповідальності, немає постійного законного джерела доходу, оскільки офіційно не працевлаштований, ухилявся від явки до суду по розгляду відносно нього кримінального провадження, в зв`язку із чим був оголошений у розшук та в подальшому відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який останній теж порушив, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували неможливість утримання обвинуваченого за станом здоров`я в умовах слідчого ізолятора, а тому, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_1 продовжити вчиняти нові злочини та переховуватись від суду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити на 60 днів, оскільки застосування найсуворішого запобіжного заходу в даному випадку відносно ОСОБА_1 відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечуючи справедливий баланс інтересів особи та суспільства, тобто співмірне з метою його застосування, оскільки обмеженням свободи обвинуваченого забезпечується, зокрема безпека суспільства від нових протиправних посягань ОСОБА_1 , враховуючи систематичний впертий характер його протиправної поведінки, яку ОСОБА_1 не припиняв аж до затримання, в зв`язку з обранням йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому позицію сторони захисту щодо відшкодування завданої протиправними діями ОСОБА_1 шкоди як доводи про зменшення ризиків в кримінальному провадженні та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на альтернативний триманню під вартою, суд, в сукупності з вищевказаними обставинами, не вбачає за можливе взяти до уваги при оцінці ризиків можливості продовження останнім противоправної поведінки, оскільки суду не надано доказів за чий рахунок відбулось відшкодування такої шкоди, а в ході судового розгляду стороною захисту вказувалось, що шкода відшкодовувалась, зокрема, і рідними обвинуваченого. Однак, дана обставина може бути врахована судом як пом`якшуюча покарання, в разі ухвалення судом обвинувального вироку суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів з 07 лютого 2020 року до 06 квітня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: