Ухвала суду № 87450319, 29.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41955/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі судових засідань Самійлик В.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м.Києві судове провадження за клопотанням адвоката Нечитайло Т.В. в інтересах компанії «МЕКСЕЙТ ДРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/21787/17-к від 19.04.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М. надійшло клопотання адвоката Нечитайло Т.В. в інтересах компанії «МЕКСЕЙТ ДРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/21787/17-к від 19.04.2017 року.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ТОВ «Укрінформзв`язок» було зареєстровано у законний спосіб ще 14.06.2017 року і статутний капітал було сформовано у відповідності до чинного законодавства. Будь-які докази зворотного відсутні. Товариство не здійснює протизаконної діяльності. Єдиною «претензією» правоохоронних органів до товариства є господарські відносини із господарствами, які, на думку слідчих, ухиляються від сплати податків. А в матеріалах справи відсутні докази причетності ТОВ «Укрінформзв`язок» до вчинення кримінальних правопорушень. До цього часу підозра особі, корпортатині права якої арештовано не пред`явлена.

Адвокат Нечитайло Т.В. в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву, про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення клопотання заперечує.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100060000134, розпочате 08.11.2016 року за фактом ухилення від сплати податків за ст.. 212 КК України.

В рамках вказаного провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду № 757/21787/17-к від 19.04.2017 року накладено арешт на корпоративні права компанії «МЕКСЕЙТ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» адреса засновника: А.С. 1087, НІКОСІЯ, КЕННЕДІ, 12, Кеннеді бізнес центр, 2-й поверх, КІПР, у вигляді 100% частки статутного фонду ТОВ «Укрінформзв`язок» (код ЄДР 35197268), що становить 44000.00 гривень.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали при арешті майна, слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування, були достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, SeriesAN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь - яке втручання державного органу у право на мирне володіння повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, SeriesAN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, SeriesAN 98).

Під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, що процесуальний статус ані компанії «МЕКСЕЙТ ДРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД», ані ТОВ «Укрінформзв`язок», ані будь-кого із їх посадових осіб у кримінальному провадженні не визначено, прокурором в судовому засіданні не було доведено подальшу необхідність в арешті вказаного майна.

Між тим, при застосуванні заходів кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту інших правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому суддя належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесенні до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі №757/21787/17-к від 19.04.2017 року, а саме: корпоративні права компанії «МЕКСЕЙТ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» адреса засновника: А.С. 1087, НІКОСІЯ, КЕННЕДІ, 12, Кеннеді бізнес центр, 2-й поверх, КІПР (Андреас Лоізоу та Лочкіа Педоулу республіка КІПР), у вигляді 100% частки статутного фонду ТОВ «Укрінформзв`язок» (код ЄДР 35197268), що становить 44000.00 гривень.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя В.М. Карабань