Рішення № 87449577, 24.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21679/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Кравченко А.С.

за участю - представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Золотопуп С.В., Гуманенка В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження Дніпровського районного суду м. Києва 02 грудня 2015 року надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів, в якій позивач просила суд: 1) Визнати загальні звітні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» від 14 квітня 2013 року недійсними; 2) Визнати рішення, викладені в протоколі № 17 від 14 квітня 2013 року загальних звітних зборів співвласників ОСББ «Тичини 16/2», а саме затвердження: 1. Звіту Правління ОСББ «Тичини 16/2» за 2012 р. в повному об`ємі. Визнати роботу Правління ефективною. 2. Штатного розкладу на виконання робіт для обслуговування будинку і прибудинкової території на 2013 р. 3. Кошторис по обслуговуванню будинку та прибудинкової території на 2013 р. з наступними тарифами: обслуговування для житлового фонду - 2,90 грн/кв.м (2,72 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); обслуговування для нежитлових приміщень 5,75 грн./кв.м (5,40 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); оплати консьєржної служби 1,26 грн./кв.м (1,18 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця). 4. Віднесення економії коштів по обслуговуванню на фонд РІО. 5. Початку в 2013 р. проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом. 6. Відновлення нарахування до фонду РІО в разі відсутності заборгованості на 01 число місяця: внесок для житлового фонду в розмірі 1,06 грн/кв.м (1,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); внесок для нежитлових приміщень в розмірі 2,12 грн/кв.м (2,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); 7. Введення нарахування в фонд РІО з паркингу (для проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету та конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом): внесок у разі відсутності 1,06 грн/кв.м заборгованості на 01 число місяця); 8. Не надання згоди від імені ОСББ «Тичини 16/2» на проведення будівництва другого поверху над нежитловим приміщенням № 8. 9. Запропонувати власнику нежитлового приміщення № 8 і власнику магазину «Гудолі» організувати режим роботи магазину до 22-00 год. недійсними.

В обґрунтування позову, позивач посилалася на те, що 14.04.2013 голова правління ОСББ «Тичини 16/2» ОСОБА_4 в порушення Статуту цієї організації та Типового статуту, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 141 від 27.08.2003, провів незаконні загальні звітні збори співвласників ОСББ «Тичини 16/2» та оформив рішення прийняті на вказаних зборах Протоколом № 17 від 14.04.2013. Відповідно до протоколу № 17 від 14.04.2013 на час проведення зборів в будинку наявні 274 квартири і 10 приміщень, що становлять 267,26 голосів. В той же час, 14.04.2013 на загальних звітних зборах членів ОСББ «Тичини 16/2» були присутніми 37 співвласників (41,20) голосів і ще 66 співвласників були представлені на зазначених зборах своїми представниками на підставі довіреностей. Всього 106,76 голосів. Таким чином, на загальних звітних зборах членів ОСББ «Тичини 16/2» було присутніми менше 50% членів об`єднання, тобто був відсутнім кворум для проведення вказаних зборів, що зафіксовано у протоколі № 17 від 14.04.2013. Таким чином, після того як 14.04.2013 не відбулися загальні звітні збори членів ОСББ «Тичини 16/2», оскільки на них були присутніми менше 50% членів об`єднання, нові збори ОСББ «Тичини 16/2» мали бути призначені не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту зборів, що не відбулися, як передбачено п. 5.4 Типового статуту. В порушення п.п. 5.3, 5.4 Типового статуту та п.п. 9.4, 9.5 Статуту ОСББ «Тичини 16/2» 14.04.2013 на загальних звітних зборах ОСББ «Тичини 16/2», на яких був відсутній кворум, голова правління ОСББ «Тичини 16/2» ОСОБА_4 , який одночасно був головою зазначених зборів, цього ж дня провів нові збори, якими незаконно затвердив ряд рішень, а саме: Звіт Правління ОСББ «Тичини 16/2» за 2012 р. в повному об`ємі. Визнати роботу Правління ефективною. 2. Штатний розклад на виконання робіт для обслуговування будинку і прибудинкової території на 2013 р. 3. Кошторис по обслуговуванню будинку та прибудинкової території на 2013 р. з наступними тарифами: обслуговування для житлового фонду - 2,90 грн/кв.м (2,72 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); обслуговування для нежитлових приміщень 5,75 грн./кв.м (5,40 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); оплати консьєржної служби 1,26 грн./кв.м (1,18 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця). 4. Віднести економію коштів по обслуговуванню на фонд РІО. 5. Розпочати в 2013 р. проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом. 6. Відновити нарахування до фонду РІО в разі відсутності заборгованості на 01 число місяця: внесок для житлового фонду в розмірі 1,06 грн/кв.м (1,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); внесок для нежитлових приміщень в розмірі 2,12 грн/кв.м (2,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); 7. Ввести нарахування в фонд РІО з паркингу (для проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету та конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом): внесок у разі відсутності 1,06 грн/кв.м заборгованості на 01 число місяця); 8. Не надавати згоди від імені ОСББ «Тичини 16/2» на проведення будівництва другого поверху над нежитловим приміщенням № 8. 9. Запропонувати власнику нежитлового приміщення № 8 і власнику магазину «Гудолі» організувати режим роботи магазину до 22-00 год. Напередодні проведення 14.04.2013 загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» співвласникам об`єднання були надіслані запрошення для участі в зазначених зборах. Порядок денний у вищевказаних запрошеннях був зовсім інший, ніж той, що з`явився в протоколі загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 17 від 14.04.2013. Зокрема, у вказаних запрошеннях в повістці дня були відсутні питання щодо введення до додаткових платежів із співвласників ОСББ «Тичини 16/2» нібито для початку проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом. Рішення, що приймалися 14.04.2013 на незаконних зборах про введення додаткових платежів із співвласників ОСББ «Тичини 16/2» нібито для початку проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом, не ґрунтувалися на жодних експертних будівельних висновках та експертизах щодо технічного стану прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту. станом на 14.04.2013 був відсутній кошторис проведення зазначених капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту. Голова правління ОСББ «Тичини 16/2» ОСОБА_4 проігнорував неодноразові письмові звернення співвласників ОСББ «Тичини 16/2» щодо надання порядку денного загальних звітних зборів від 14.04.2013, завірені належним чином рішення зазначених загальних зборів, копії доручень на право передачі голосу (мандату) на присутніх та зареєстрованих на зборах, список співвласників об`єднання на час проведення загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2» 14.04.2013 та протокол лічильної комісії. Рішення загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» від 14.04.2013 за № 17 є недійсними, оскільки не відповідають вимогам закону та Статуту об`єднання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів та призначено судове засідання справи одноособово суддею.

27 січня 2016 року від позивача ОСОБА_3 до суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви (Т. 1 а.с. 114-148).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 та провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів зупинено до розгляду Дніпровським районним судом м. Києва цивільної справи №755/21678/15-ц за позовом ОСОБА_6 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання загальних звітних зборів та визнання рішення загальних звітних зборів недійсними та до розгляду Дніпровським районним судом м. Києва цивільної справи №755/21681/15-ц за позовом ОСОБА_7 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про відновлення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про відновлення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів та призначено її до підготовчого судового засідання, сторонам роз`яснено процесуальні строки подачі зав по суті справи.

18 квітня 2019 року від представника відповідача ОСББ «Тичини 16/2» - Золотопупа С.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву про визнання недійсними загальних зборів з письмовими доказами на його обґрунтування, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Тичини 16/2» витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн щодо ознайомлення з матеріалами даної цивільної справи, за складання правової позиції, складання та підготовку до подачі та подачу до суду відзиву на позовну заяву, що була надано відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги № 12/04/2019-3 від 12.04.2019, що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 17.04.2019, а також інші судові витрати відповідача, докази яких будуть надані суду відповідачем. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначає, що чинним законодавством не передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів, про застосування якого просить позивач, як визнання загальних зборів недійсними. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів не має будь-яких правових наслідків і тому не може вважатись ефективним способом захисту. Відсутні докази щодо членства позивача у ОСББ «Тичини 16/2». Позивач не обґрунтував порушення його прав та інтересів оскаржуваним рішенням, яке спрямоване на задоволення потреб усіх співвласників будинку та на сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна, якнайшвидше усунення аварійного стану опірних конструкцій фундаменту будинку. Позовні вимоги заявлені позивачем щодо недійсності усіх рішень прийнятих загальними зборами членів ОСББ «Тичини 16/2» 14.04.2013, тому числі тих, які застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує їх реального захисту. Оскаржуване рішення прийняте в межах компетенції загальних зборів відповідно вимогам чинного законодавства. Кворум, визначений перед початком загальних зборів, залишається незмінним до закриття зборів. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації учасників зборів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах. Статутом ОСББ, затвердженим протоколом № 12 загальних зборів ОСББ від 29.03.2008, встановлено повноваження трьох суб`єктів скликання загальних зборів членів ОСББ. За п. 9.3 Статуту після закінчення календарного року для розгляду наслідків господарської діяльності правління скликає загальні збори членів ОСББ. Позачергові загальні збори членів можуть бути скликані за вимогою членів правління або членів ОСББ, які мають більше 20 відсотків голосів віл їх загальної кількості, або за вимогою ревізійної комісії. Отже вимагати скликання вищого органу ОСББ можуть: правління; члени ОСББ, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної кількості; ревізійна комісія. За п. 9.5 Статуту загальні збори членів ОСББ є чинними, якщо на них присутні члени, які мають більше ніж 50 відсотків голосів. У разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів правління визначає нову дату і час їх проведення. Нові збори призначаються не раніше і не пізніше 30 днів з моменту рішення попередніх зборів, які не відбулися, і є чинними, якщо присутні на них мають не менше 30 відсотків голосів. На таких зборах рішення приймаються більшістю ѕ голосів присутніх членів об`єднання. За п.9.8 Статуту питання проведення нових зборів вирішується загальними зборами переважною більшістю у ѕ голосів присутніх членів ОСББ. За п. 9.17 Статуту голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів ОСББ. Отже, при відсутності кворуму для проведення загальних зборів нові позачергові збори ОСББ: - призначаються за рішенням правління або за рішенням попередніх зборів, які не відбулися; - вимагати їх проведення можуть члени ОСББ, які мають більше 20% від загальної кількості голосів членів ОСББ; питання їх проведення вирішується переважною більшістю у ѕ голосів присутніх членів ОСББ; є чинними, якщо присутні на них мають не менше 30% голосів. Крім цього, голова правління не може порушувати рішення чи вимоги вищого органа ОСББ, в т.ч. дату і час проведення нових зборів. Із протоколу № 17 убачається: на загальні збори зареєструвалися члени ОСББ члени ОСББ із менше 50% відсотків загальної кількості голосів (106,76 із 267,26); зареєстровані на зборах, які не відбулися, члени ОСББ запропонували провести Оскаржувані збори як повторні згідно Статуту ОСББ; оскаржувані збори розпочато і проведено як повторні за вимогою та рішенням членів ОСББ, які мають 100,24 голосів, тобто більше 20% від загальної кількості голосів; питання проведення Оскаржуваних зборів як повторних вирішено 100,24 голосами «ЗА» із 106,76 присутніх, в т.ч. і Позивача, тобто переважною більшістю у ѕ голосів присутніх членів ОСББ; на Оскаржуваних зборах були присутні члени ОСББ із 106,76 голосів, тобто не менше 30% від їх загальної кількості (267,26). Оскаржуване рішення прийняте як обов`язкове і в подальшому схвалене юридичними діями 98,89% членів ОСББ, у т.ч. й самим позивачем. Загальними зборами об`єднання від 14.05.2016 (протокол № 20 від 14.05.2016) прийнято рішення: «Рішення загальних зборів ОСББ «Тичини-16/2» від 14.04.2013, 01.02.2014, 24.05.2014, оформлені протоколами № 17 від 14.04.2013, № 18 від 01.02.2014, № 19 від 24.05.2014, як правомірні і прийняті та фактично виконані для реалізації прав та інтересів його членів, включаючи осіб пільгових категорій, з дня їх прийняття. Зобов`язати правління заперечувати в судах проти позовів про визнання недійсними вказаних рішень». За п. 9.9 Статуту рішення, прийняті загальними зборами, є обов`язковими для всіх членів об`єднання, в тому числі для тих, що не брали участі у голосуванні, крім випадків, коли ці рішення суперечать чинному законодавству та зачіпають майнові інтереси членів об`єднання, які не брали участі у голосуванні. Оскаржувані рішення виконуються переважною більшістю членів ОСББ тривалий час з 01.04.2019. Заборгованість членів ОСББ є незначною за періодом і сумою та поступово погашається. За вказаними тарифами у період 01.04.2013 - 31.12.2013 часткову оплату за обслуговування здійснено й самим позивачем, а саме - щомісячно в сумі 997,97 грн. Заборгованість позивача за обслуговування за вказаний період складає 9 879,40 грн. Загалом членами ОСББ за Оскаржуваним рішенням сплачено в 2013 році 2 848 095,83 грн. Отже, Оскаржувані рішення виконуються переважною більшістю членів ОСББ тривалий час з 01.04.2013. Заборгованість членів ОСББ є значною за періодом і сумою та поступово погашається. Належною сплатою 267 із 270 членів ОСББ показують, що згідно п. 9.9 Статуту Оскаржувані рішення є обов`язковим для всіх членів об`єднання й не зачіпають їх майнових інтересів. Оскаржуване рішення прийнято кваліфікованою більшістю голосів, необхідних для його обов`язковості. Згідно із протоколом № 17 «за» Оскаржувані рішення голосувало від 97,62 до 100,24 голосів членів ОСББ із 106,76 присутніх, включаючи самого позивача. При присутності на зборах більше 50% членів ОСББ для прийняття рішення достатньо 2/3 голосів присутніх, а на нових, де явка не менше 30% - ѕ голосів (п. 9.5 Статуту). Загальна кількість членів ОСББ - 270. При присутності на зборах більш 50% членів ОСББ (135+) для рішення необхідно 2/3 голосів присутніх (90+). На нових зборах з явкою 30% членів ОСББ (81), для рішення достатньо ѕ голосів присутніх (60,75). «За» Оскаржувані рішення голосувала більшість від 97,62 до 100,24 голосів. яка перевищує мінімально необхідну як для зборів з явкою більше 50%, так і для зборів з 30%, то Оскаржуване рішення прийняте законною кількістю голосів. (Т. 2 а.с. 47-163).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року відмовлено у прийнятті заяви позивача про зміну предмету позову від 12 лютого 2019 року.

22 квітня 2019 року від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вважає дані, які надводить представник відповідача у відзиві, недостовірними та такими, що спростовуються документами ОСББ «Тичини 16/2». Позивач ОСОБА_3 приймала участь у зборах об`єднання, однак її інтереси представляв представник, та є засновником ОСББ «Тичини 16/2». Представник позивача не реєструвався в журналі реєстрації учасників загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2» 14.04.2013, оскільки не було кворуму для проведення зазначених зборів. Представник позивача не приймав участі у голосуванні з питань порядку денного загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2», оскільки вони відбувалися в порушення п. 9.5 Статуту, а тому, відомості, відображені в Протоколі загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 17 від 14.04.2013 з приводу того, що позивач голосує з усіх питань порядку денного, не відповідають дійсності. Відповідно до Протоколу загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 17 від 14.04.2013 в будинку АДРЕСА_1 - 274 квартири та 10 нежитлових приміщень, що складає 267,26 голосів. Згідно із даними Протоколом 14.04.2013 присутніми були члени вказаного ОСББ, яким належало лише 106,76 голосів, що розділені між 103 учасниками об`єднання, що є менше ніж 50 відсотків від загальної кількості голосів. У зв`язку з відсутністю 14.04.2013 на загальних зборах ОСББ «Тичини 16/2» необхідної кількості співвласників, яким належить більше ніж 50 відсотків голосів від загальної кількості голосів, нові збори мали бути призначені відповідно до п. 9.5 статуту ОСББ «Тичини 16/2» на 14.05.2013. ОСББ «Тичини 16/2» в порушення п. 9.4 Статуту не було запрошено переважну більшість членів (співвласників) об`єднання на загальні звітні збори ОСББ «Тичини 16/2», які відбулися 14.04.2013. Рішення загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» від 14.04.2013 не були належним чином оформлені в Протоколі загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 17 від 14.04.2013.

02 травня 2019 року до суду від представника відповідача ОСББ «Тичини 16/2» - голови правління Гуманенко В.Л. до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому не визнає доводів відповіді представника позивача на відзив від 22.04.2019 з наступних підстав. Відповідач визнає факт членства позивача в ОСББ «Тичини 16/2» станом на момент прийняття загальними зборами членів ОСББ «Тичини 16/2» оспорюваного рішення від 14.04.2013 на підставі того, що вона брала участь в установчих зборах ОСББ «Тичини 16/2», однак звертає увагу на те, що позивач не надала доказів щодо вказаної обставини. Законом і Статутом ОСББ «Тичини 16/2» в редакції станом на 14.04.2013 не передбачено форми реєстрації факту участі члена ОСББ у загальних зборах його членів. Не заслуговує на увагу довід позивача, що ніби то рішення загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» від 14.04.2013 не були належним чином оформлені тому, що на його думку в протоколі загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 17 від 14.04.2013 в категорії голосів «за» зазначено кількість голосів без зазначення номера квартири особи, яка віддала свій голос, що ніби то виключає достовірність вказаної цифри, хоча при зазначенні голосів «проти» та «утриматись» зазначено номери квартир. Закон і статут не встановлюють вимог до протоколу загальних зборів ОСББ. У сукупності з протоколом реєстрації членів об`єднання, які зареєструвались для участі у загальних зборах 14.04.2013, є можливість достовірно встановити осіб, які проголосували «за» відповідні рішення. Представник позивача не заперечує свого голосування «проти» рішень на загальних зборах членів об`єднання 14.04.2013, які відображені в оскаржуваному протоколі (Т.2 а.с.188-192).

04 липня 2019 року від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви, у яких зазначає про обставини та посилається на підстави позову, що раніше вже викладались стороною позивача у заявах по суті справи (Т. 2 а.с. 207-221).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про виправлення описок в ухвалі суду від 18 липня 2019 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про відвід судді Катющенко В.П. визнано необґрунтованою та передано її для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України, провадження по справі зупинено.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про відвід судді Катющенко В.П. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року залишено без змін.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що всі отримали запрошення на збори 14.04.2013 із порядком денним. Сам представник отримав запрошення на збори по паркінгу із порядком денним. Оголосили список зареєстрованих, 106 голосів, тобто немає 50%. Вирішили провести збори як повторні. Представник позивача був присутнім, однак не реєструвався, оскільки вважав, збори незаконними. Вважає, збори недійними та всі прийняті на них рішення незаконними; а пункту 6 взагалі не було на порядку денному. 14.05.2016 було прийнято рішення загальних зборів, яким затверджено рішення від 14.04.2013. Вказане рішення він не оскаржував та оплачував комунальні послуги за ним вчасно. Протокол № 20 вважає підробленим.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 заявлений позов підтримав повністю та просив його задовольнити. Підставою для визнання загальних звітних зборів та їх рішень, викладених в протоколі № 17 від 14.04.2013, недійсними вважає, відсутність кворуму. У відповідності до положень ст. 393 Цивільного кодексу України, якщо скасовується акт, то діє попередній. Позивач сплачувала кошти за рішення, виконуючи його, оскільки тоді ще не знала, що її права порушені. Необхідно було 134 голоси для відкриття зборів, 67 голосів для позитивного голосування.

Представник відповідача ОСББ «Тичини 16/2» - Золотопуп С.В. у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог, вважав, що позовна вимога щодо визнання загальних звітних зборів недійсними не передбачена законом, а щодо позовної вимоги про визнання недійсними рішень, викладених у протоколі № 17 від 14.04.2013, то позивачем не додано докази на підтвердження свого членства у ОСББ станом на 2013 рік. Скасування прийнятих рішень не відновить права, не змінить майновий стан позивача та ОСББ. Сам ОСОБА_1 на зборах був, від реєстрації відмовився, виступав. Органом управління ОСББ ці рішення схвалені. Якщо на думку позивача рішення прийняте з перевищенням повноважень, так як не було кворуму, то у 2016 році таке рішення схвалене.

Представник відповідача ОСББ «Тичини 16/2» - Гуманенко В.Л. у судовому засіданні також заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що всі рішення в ОСББ приймаються загальними зборами або правлінням. Представник позивача був на оскаржуваних загальних зборах, голосував, однак увів в оману осіб які проводили реєстрацію присутніх та не реєструвався. Фонд РІО був встановлений ще у 2001 році, якщо коштів було достатньо, рішенням загальних зборів зупинялось його нарахування. З 2010 р. по 2013 р. кошти не збиралися, вони витрачалися і тому на зборах тільки вирішили відновити. Приєднання фонду РІО і внесків на утримання будинку ніколи не було. Порядок денний затверджує правління. В загальних звітних зборах звітують про виконану роботу і розглядають питання в тому числі фінансування на наступний рік, обговорюється фонд ремонту і затверджується звіт.

Вислухавши пояснення представників сторін, їх доводи та заперечення, вислухавши покази свідків, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч.1 ст. 4 вказаного Закону).

Цим Законом передбачена можливість вирішувати спірні питання в судовому порядку.

Так, позивачу, ОСОБА_3 , на праві приватної власності належить квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтво про право власності на квартиру, виданим 02.03.2001 головний управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, а також гаражний бокс № НОМЕР_2 , розташований по проспекту АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на гараж багатобоксовий, виданим 15.11.2001 головний управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (Т. 1 а.с. 112, 113).

ОСББ «Тичини 16/2» зареєстровано Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією 30 травня 2001 року та на день виникнення спірних правовідносин діяло на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого Протоколом загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 12 від 29 березня 2008 року (Т. 2 а.с.56-69).

На даний час ОСББ «Тичини 16/2» діє на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2», протокол № 21 від 22 квітня 2018 року (Т. 2 а.с.70-79).

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», в редакції від 18.11.2012 чинній на час прийняття спірного рішення, у статуті має бути визначено таке: порядок скликання та проведення загальних зборів.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Частиною 12 цієї ж статті визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Таким чином, скликання та проведення загальних зборів має провадитись на підставі ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та вимог Статуту.

У відповідності до п.п. 9.1, 9.2 Статуту ОСББ «Тичини 16/2» (нова редакція), затвердженого Протоколом загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 12 від 29 березня 2008 року, органами управління об`єднання є загальні збори його членів і Правління об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів. Кожний член об`єднання на загальних зборах має кількість голосів, пропорційну розміру загальної площі квартир, житлових і нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно із п. 9.4 Статуту повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розпис або шляхом поштового відправлення за їх адресою. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення загальних зборів.

За п. 9.5 вказаного Статуту загальні збори членів об`єднання є чинними, якщо на них присутні члени об`єднання, які мають більше ніж 50 відсотків голосів. Рішення загальних зборів членів приймаються більшістю (в 2/3 голосів від загальної кількості голосів) членів об`єднання, які присутні на загальних зборах. У разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів Правління визначає нову дату і час їх проведення, про що членам об`єднання надається додаткова інформація. Нові збори призначаються не раніше і не пізніше 30 днів з моменту рішення попередніх зборів, які не відбулися, і є чинними, якщо присутні на них мають не менше 30 відсотків голосів. На таких зборах рішення приймаються більшістю ѕ голосів присутніх членів об`єднання.

Згідно із п. 9.12 керівництво поточною діяльністю об`єднання здійснює його Правління. Воно має право приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання за виключенням тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

За п. 5.1 Статуту членами об`єднання можуть бути фізичні та юридичні особи - власники квартир, житлових або нежитлових приміщень у житловому будинку, а якщо об`єкти перебувають у спільній сумісній власності або у спільній частковій власності - уповноважені власники. Наймачі та орендарі приміщень не можуть бути членами об`єднання.

Із протоколу № 17 загальних звітних зборів членів ОСББ «Тичини 16/2» від 14.04.2013 убачається, що загальна кількість квартир та приміщень у будинку складає: 274 квартири (4 - службові, 10 - спарених), 10 нежитлових приміщень, що складає 267,26 голосів. Присутні сього 103 учасники зборів, із них 37 (41,30 голоси) власників - членів ОСББ або їх представники та 66 (65,46 голоси) - за довіреністю, що разом складає 106,76 голоси. Було запропоновано провести збори, як повторні згідно із Статутом ОСББ, тоді для кворуму достатньо 30% від загальної кількості голосів (80,18 голосів), у зв`язку з чим проведено голосування, на якому «за» проголосували 100,24, «проти» - 6,52, на підставі чого ухвалено розпочати (Т. 1 а.с. 11-17).

За результатом проведених загальних зборів прийнято ряд рішень: 1. Затверджено звіт Правління ОСББ «Тичини 16/2» за 2012 р. в повному об`ємі. Визнано роботу Правління ефективною. 2. Затверджено штатний розклад на виконання робіт з обслуговування будинку і прибудинкової території на 2013 р. 3. Затверджено кошторис витрат з обслуговування будинку та прибудинкової території на 2013 р. з наступними тарифами: обслуговування для житлового фонду - 2,90 грн/кв.м (2,72 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); обслуговування для нежитлових приміщень - 5,75 грн./кв.м (5,40 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); оплати консьєржної служби 1,26 грн./кв.м (1,18 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця). 4. Віднесено економію коштів по обслуговуванню на ФРіО. 5. Розпочати у 2013 р. проведення капітальних ремонтних робіт прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту, у зв`язку з їх аварійним станом. 6. Відновити нарахування до ФРіО (для проведення капітального ремонту прибудинкового парапету і конструкцій фундаменту): внесок для житлового 1,06 грн/кв.м (1,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); внесок для нежитлових приміщень в розмірі 2,12 грн/кв.м (2,00 грн/кв.м - у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); 7. Ввести нарахування в ФРіО у паркингу (для проведення капітального ремонту прибудинкового парапету та конструкцій фундаменту у зв`язку з їх аварійним станом): внесок у разі відсутності 1,06 грн/кв.м (1,00 грн/кв. м у разі відсутності заборгованості на 01 число місяця); 8. Не надавати згоди від імені ОСББ «Тичини 16/2» на проведення будівництва другого поверху над нежитловим приміщенням № 8. 9. Запропонувати власнику нежитлового приміщення № 8 і власнику магазину «Гудолі» організувати режим роботи магазину до 22-00 год.

Оспорюючи дійсність проведення загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2» від 14 квітня 2013 та рішення, викладені в протоколі № 17 від 14 квітня 2013 року загальних звітних зборів співвласників ОСББ «Тичини 16/2», сторона позивача посилається на те, що представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , як уповноважений представник власника квартири та гаражного боксу, не приймав участі у загальних звітних зборах та не приймав участі у голосуванні, однак висловлював свою думку щодо порушених питань.

Разом із тим, із списку членів ОСББ «Тичини 16/2», присутніх на загальних зборах 14.04.2013, убачається, що у рядку квартира 254 (0,746) ОСОБА_3 у розділі «Підпис» проставлена відповідна відмітка, про цьому розділ «Довіреність» не заповнений (т.2 а.с. 94).

При цьому, допитані у судовому засідання свідки дали суду наступні покази в цій частині. Так, свідок ОСОБА_8 зазначила, що у день проведення загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2» 14 квітня 2013 року вона вела список та реєстрацію осіб присутніх на зборах та підтвердила, що ОСОБА_1 підходив до списку, розписався та пройшов до залу засідань. Останній був присутнім на зборах, висловлював свою думку та не повідомляв про те, що не реєструвався, у зв`язку з чим його голос не слід враховувати.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні показали, що вони були присутні на загальних звітних зборах ОСББ «Тичини 16/2» 14 квітня 2013 року, на яких було запропоновано обрати секретаря та лічильну комісію, в результаті чого останні були обрані членами лічильної комісії. Безпосередньо ОСОБА_1 як представник власника був присутнім на загальних зборах, приймав активну участь в обговореннях та голосував при їх вирішенні. Протокол лічильної комісії не складався, а результати голосування записували на чернетках, які передавали секретарю зборів. Тих осіб, що голосували «Проти», записували поквартирно. Коли саме був виготовлений протокол загальних зборів, свідки не пам`ятають, але пройшло кілька тижнів. Протокол загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» № 17 від 14 квітня 2013 року свідками підписаний та у ньому містяться достовірні відомості.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що 14 квітня 2013 року відбулися загальні звітні збори ОСББ «Тичини 16/2», на яких вона була обрана секретарем. У загальних зборах приймав участь ОСОБА_1 , як представник власника, який був активний, приймав участь в обговореннях та голосуванні. Протокол лічильної комісії не вівся, однак члени лічильної комісії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 передали їй записи щодо підрахунку голосів, після чого вона їх підрахувала, а сам протокол складала декілька тижнів. Свідок підтвердила справжність протоколу та достовірність даних, що зазначені у ньому. Крім того, свідок зазначила, що була присутньою коли ОСОБА_1 підходив до ОСОБА_8 з приводу реєстрації на вказаних загальних зборах та ставив підпис у відповідному списку.

Таким чином, убачається, що доводи сторони позивача, про те, що ні уповноважений представник позивача ні позивач участі у загальних зборах ОСББ «Тичини 16/2» 14 квітня 2013 року не приймали, повністю спростовуються як показами присутніх на загальних зборах свідків, так і показами самого ОСОБА_1 , який підтвердив, що на зборах висловлював свою думку з приводу кожного питання, що обговорювалося.

Процесуальний закон містить норми, відповідно до яких судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес (статті 1-4 ЦПК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При цьому за змістом статей 4, 265 Цивільного процесуального кодексу України позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття «охоронюваний законом інтерес» що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

У розумінні приписів ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивач оспорює загальні збори та рішення загальних зборів, саме на позивача відповідно до вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України покладається обов`язок обґрунтування та доказування не лише порушень вимог закону, на які він посилається, а тієї обставини, що оспорювані збори та оспорюване рішення порушують його право або цивільний інтерес.

За п. 9.17 Статуту голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів ОСББ.

14 травня 2016 року відбулися загальні збори співвласників ОСББ «Тичини 16/2», що були оформлені протоколом № 20. Відповідно до вказаного протоколу загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 270 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 28 563,8 кв.м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 12 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1 542,3 кв.м; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 132 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 14 948,9 кв.м. (Т. 2 а.с. 150-154).

Убачається, що загальними зборами співвласників ОСББ «Тичини 16/2» від 14 травня 2016 року прийнято рішення, серед іншого, затвердити звіт правління за 2014 р., який перевірений і погоджений без істотних зауважень ревізійною комісією ОСББ «Тичини 16/2» (висновки ревізійної комісії від 20.03.2015) у складі: 4) звіту про отримання й використання коштів фонду ремонту й оснащення (далі - ФРіО): доходи в сумі 652 446 грн, витрати в сумі 819 604 грн.

Також, загальними зборами співвласників ОСББ «Тичини 16/2» від 14 травня 2016 року, що оформлені протоколом № 20, прийнято рішення затвердити рішення загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» від 14.04.2013, 01.02.2013, 01.02.2014, 24.05.2014, оформлені протоколами № 17 від 14.04.2013, № 18 від 01.02.2014, № 19 від 24.05.2014, як правомірні і прийняті та фактично виконані для реалізації прав та інтересів його членів, включаючи осіб пільгових категорій, з дня їх прийняття. Зобов`язати правління заперечувати в судах проти позовів про визнання недійсними вказаних рішень.». Голосування на зборах щодо цього питання порядку денного не проводилось, голосування проведено в порядку письмового опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах, протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Підсумки голосування: «за» - 52,90% співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 15 111,4 кв.м; «проти» - 3,26% співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 930,8 кв.м; «Утримались» - 8,10% співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 2 313,9 кв.м.

За нормою ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

За п. 9.9 Статуту від 2008 року рішення, прийняті загальними зборами, є обов`язковими для всіх членів об`єднання, в тому числі для тих, що не брали участі у голосуванні, крім випадків, коли ці рішення суперечать чинному законодавству та зачіпають майнові інтереси членів об`єднання, які не брали участі у голосуванні.

Згідно із п.п. 1, 2 Розділу ІІІ Статуту (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2», протокол № 21 від 22 квітня 2018 року, органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (п. 11 Розділу ІІІ Статуту).

Із викладеного убачається, що рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Тичини 16/2» від 14 травня 2016 року, оформленим протоколом № 20, не лише затверджено звіт правління за 2014 р., який перевірений і погоджений без істотних зауважень ревізійною комісією ОСББ «Тичини 16/2» (висновки ревізійної комісії від 20.03.2015), а також затверджено всі попередні рішення загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2», а саме від 14.04.2013, 01.02.2013, 01.02.2014, 24.05.2014, оформлені протоколами № 17 від 14.04.2013, № 18 від 01.02.2014, № 19 від 24.05.2014.

Вказане рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Тичини 16/2» від 14 травня 2016 року не оскаржене та є чинним, що, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2» від 14 квітня 2013 року та рішень, викладених у протоколі № 17 від 14 квітня 2013 року загальних звітних зборів співвласників ОСББ «Тичини 16/2», недійсними, оскільки оспорюване позивачем рішення загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» від 14 квітня 2013 року оформлене протоколом №17 не тільки схвалене вищим органом управління ОСББ, але й фактично виконане, про що свідчить звіт правління за 2014 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.. 80 ЦПК України).

Згідно із ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у позові ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів.

Вирішуючи питання стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, суд виходить із такого.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України ).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України).

Правовий аналіз договірним правовідносинам, які стосуються надання правової допомоги та сплати в порядку компенсації гонорару адвоката, детально викладено постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, в якій вказується, зокрема таке.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Убачається, що стороною відповідача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правничої допомоги № 12/04/2019-3 від 12.04.2019, Акт приймання-передачі наданих послуг від 17.04.2019, що складений на виконання вимог Договору про надання правничої допомоги № 12/04/2019-3 від 12.04.2019 та платіжне доручення № 2428 від 17.04.2019. Разом із тим у призначенні платежу за вказаним платіжним дорученням зазначається: оплата згідно з Договором про надання правн. допомоги № 12/04.2019 від 02.04.2019 послуг відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг 17.04.19р.

З огляду на викладене, беручи до уваги розбіжність у датах Договору про надання правничої допомоги № 12/04/2019-3 від 12.04.2019 та Договору про надання правн. допомоги № 12/04.2019 від 02.04.2019, на виконання якого ОСББ «Тичини 16/2» сплачено 2 000,00 грн за платіжним дорученням № 2428 від 17.04.2019, суд не вбачає підстав для стягнення із позивача на користь відповідача ОСББ «Тичини 16/2» витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 385 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 137, 141, 209, 210, 247, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» (код ЄДРПОУ 25980637, м. Київ, пр-т П.Тичини, 16/2) про визнання недійсними загальних зборів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2020 року.

Суддя: