Ухвала суду № 87449457, 06.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/328/20

Справа № 754/18222/19

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзюбка Мирослава Петровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Дмитренко Віта Михайлівна, П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання нікчемним заповіту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Дзюбка М.П., звернулися до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання нікчемним заповіту.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

03.02.2020 року та 05.02.2020 року представником позивача - адвокатом Дзюбко М.П. було подано до канцелярії суду заяви на виконання вимог ухвали суду від 24.12.2019 року, з додатками.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.02.2020 року було відкрито провадження по даній справі, а також витребувано докази - копію спадкової справи, заведеної П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 .

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Дзюбком М.П., одночасно з поданням даної позовної заяви до суду, було долучено заяву про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти дії та видавати свідоцтво по прийняття спадщини на спадкове майно - до прийняття рішення по суті в даній справі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_3 . Після смерті свого брата позивач звернувся до держаної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини за законом, однак, йому було повідомлено, що в матеріалах спадкової справи наявний заповіт на користь ОСОБА_2 , яка не є родичкою померлому. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання нікчемним заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Дмитренком В.М. Спадкова справа була заведена після смерті ОСОБА_3 , П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, в якій міститься оскаржуваний позивачем заповіт.

Оскільки час для прийняття спадщини закінчився 25.11.2019 року, то ОСОБА_2 може оформити майно на себе та продати його третім особам. Сторона позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, після смерті ОСОБА_3 , може призвести до порушення спадкових прав та утруднення виконання можливого рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви та встановивши обставини, у зв`язку з якими сторона позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.1-3 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; інше.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів заяви вбачається, що брат позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 було відкрито спадкову справу П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, до якої звертався позивач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини.

Позивач (представник позивача) посилаються на те, що строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 закінчився 25.11.2019 року, а оскаржуваний позивачем заповіт складено на користь відповідача у справі - ОСОБА_2 , яка може переоформити, перепродати спадкове майно, а тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, унеможливити виконання рішення суду, в разі його задоволення.

Вказані вище обставини свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав заявника.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Беззаперечно, заборона нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за законом є втручанням держави в їх право на вільне володіння спадковим майном. Водночас, це втручання є необхідним виключно для забезпечення цивільного судочинства та запобігання виникнення нових спорів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що предметом розгляду позовної заяви ОСОБА_1 є визнання нікчемним заповіту, суд вважає вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь - які дії та видавати свідоцтво про прийняття спадщини на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , до набрання законної сили судового рішення у справі про визнання нікчемним заповіту, обґрунтованими, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом даної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзюбка Мирослава Петровича про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити П`ятнадцятій київській державній нотаріальній конторі (02222, м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47) вчиняти будь - які дії та видавати свідоцтво про прийняття спадщини на спадкове майно, після померлого ОСОБА_3 (спадкова справа № 64782601, у нотаріуса № 1132/2019) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва в 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Панченко