Рішення № 87448850, 05.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м. Київ № 826/10393/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Корця О.Г., у відсутність представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування рішення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому просив:

- скасувати рішення «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №49, яким: скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 №КВ 08312198081 від 24.10.2012 та скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлових приміщень №32 в житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення, за адресою: АДРЕСА_1» №КВ 083132600510 від 17.09.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 у справі відкрито провадження і її призначено до розгляду.

В судовому засіданні 24.11.2016 замінено відповідача Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду з проведенням підготовчого засідання.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, в судовому засіданні 05.02.2018 у справі призначено судово-будівельну експертизу, за результатами якої до суду направлено висновок експерта №004-КОУ/19 від 31.07.2019.

Загалом, в ході розгляду справи представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з посиланням на письмово викладену позицію та надані у справу докази.

Пояснили, що 06.06.2016 відповідачем без достатніх для того підстав прийнято рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, підставою для чого стало встановлення факту подання заявником недостовірних даних щодо категорії складності об`єкта. Зокрема, позивач вважає, що віднесення об`єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником, в той час, як відповідачу не надано право визначати категорію складності об`єкта будівництва. При цьому, відповідач виходив з того, що будинок у якому здійснюється реставрація є пам`яткою архітектури та містобудування історії місцевого значення, а тому, з огляду на критерії, згідно яких визначається категорія складності, об`єкт відноситься до IV категорії складності. Однак, Міністерством культури України надано дозвіл на проведення реставраційних робіт, зауважень з приводу того, що в зв`язку із ремонтними та реставраційними роботами на об`єкті можлива (або відбудеться) втрата культурної спадщини місцевого значення даного об`єкту у позивача не було.

Звернули представники увагу також на те, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято передчасно, зокрема до виявлення, на погляд відповідача, порушення і відображення його у відповідному акті.

Окрім того, у 2013 році проведено позапланову перевірку цього ж об`єкту, в ході якої встановлено, що проектна документація розроблена відповідно до вимог чинного законодавства та погоджена Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України. Також, було встановлено, що Проектною організацією об`єкт віднесено до III категорії складності, дані висновки були викладені в Акті перевірки.

Представник відповідача проти задоволення позову в ході проведення засідань заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Звернула увагу на ознаки, кожна з яких відносить об`єкт до IV категорії складності. Житловий будинок, у якому здійснюється реставрація є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Відповідно роботи на об`єкті мають виконуватись на підставі наданого дозволу на виконання будівельних робіт, бо у разі аварії або неможливості подальшої експлуатації може призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

Щодо повноважень визначати категорію складності об`єкта представником здійснено посилання на постанову Верховного Суду України від 04.03.2014 №21-433а13, а щодо позапланової перевірки, проведеної у 2013 році - на те, що подовими особами Інспекції не досліджувалося питання щодо визначення категорії складності об`єкта будівництва.

Суд, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано подані замовником декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1» №КВ 08312198081 від 24.10.2012 та декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлових приміщень №32 в житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення, за адресою: АДРЕСА_1» №КВ 083132600510 від 17.09.2013.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за об`єктами будівництва Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Л.Л. на підставі звернення гр. ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об`єкті будівництва «Реставрація з пристосуванням та об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлового приміщення №32 у житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1».

За результатами перевірки складено акт від 07.06.2016. В акті зазначено, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві звернувся до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації про визначення статусу будинків на АДРЕСА_1 (літ. А, літ. Б).

Листом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2016 проінформовано, що об`єкт будівництва із реставрації з пристосуванням та об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлового приміщення №32 у житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення.

Наведено, що відповідно до абзацу 3 частини четвертої пункту 5 та абзацу 3 частини четвертої пункту 6 Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 (Порядок №557), будівельні роботи на зазначеному вище об`єкті будівництва повинні виконуватись на підставі наданого дозволу на виконання будівельних робіт.

Далі, в акті Департамент Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зазначає, що ОСОБА_1 у 2013 році розпочато будівельні роботи з реставрації з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку №5-Б без дозволу на виконання будівельних робіт (об`єкт відноситься до IV категорії складності).

Окрім акту перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено Протокол про адміністративне правопорушення та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У Приписі Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві вимагає у термін до 07.07.2016 усунути порушення відповідно до діючого законодавства.

В свою чергу постановою №69 від 16.06.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дев`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 11900 грн за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання що є порушенням статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окрім того, судом встановлено, що до складання акту перевірки, а саме 06.06.2016, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено рішення №49 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, яке є предметом оскарження в рамках даної справи.

З огляду на те, що позивач вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню він звернувся до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон №3038-VI) що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 32 Закон №3038-VI (в редакції, що діяла на момент реєстрації декларацій, що скасовано рішенням, що оскаржується, а також на момент винесення такого рішення) врегульовано питання категорій складності об`єктів будівництва і визначено, що усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Цією ж статтею визначено, що категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва (частина друга); віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва (частина третя); порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України (частина четверта).

Положення наведеної статті кореспондуються з положеннями Порядку №557 (чинного, як на момент реєстрації декларацій, що скасовано оскаржуваним рішенням, так і на момент виникнення спірних правовідносин).

Клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов`язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об`єкта (пункт 4 Порядку №557).

Так, наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня «А. Володарська» №270/1 від 08.08.2012 об`єкт будівництва «Ремонт та реставрація з об`єднанням нежитлових приміщень у житловому будинку АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення №32 (підвал) житлового будинку АДРЕСА_1» віднесено до класу наслідків (відповідальності) - СС2 і визначено, що він має III категорію складності». При цьому, категорію складності визначено згідно Додатку №1 «Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об`єктів будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи», схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 №59, ДБН В. 1.2 -14-2009 (т. 1 а.с. 182).

При цьому, до матеріалів справи долучено копії реставраційного завдання на розроблення науково-проектної документації (т. 1, а.с. 168) та пояснювальної записки до Проекту реставрації з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А житлового будинку №5-А та нежитлових приміщень №32 житлового будинку АДРЕСА_1 під надання побутових послуг громадського призначення (т. 1 а. с. 170-181).

З копії реставраційного завдання вбачається, що його погоджено в.о. начальника Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.07.2012 та затверджено начальником Головного управління архітектури та містобудування виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.10.2012.

Водночас, з копії титульної сторінки Проекту (т. 1, а.с. 69) вбачається, що безпосередньо Проект реставрації з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А житлового будинку №5-А та нежитлових приміщень №32 житлового будинку АДРЕСА_1 під надання побутових послуг громадського призначення розглянуто Головним управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.10.2012 та рекомендовано для подальшого погодження центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Так, Проект погоджено директором Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України 15.10.2012 (лист №447/22/61-12).

Відповідний лист долучено до матеріалів позовної заяви (т. 1 а.с. 18). З його змісту вбачається, що відповідний проект розглянуто Міністерством культури України та погоджено.

Міститься в матеріалах справи також лист Міністерства культури України №875/10/61-13 від 15.04.2013, яким повідомлено про відсутність заперечень проти проведення робіт з реставрації з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А житлового будинку №5-А та нежитлових приміщень №32 житлового будинку АДРЕСА_1 під надання побутових послуг громадського призначення. Вказано, що роботи здійснювати за проектною документацією розробленою та погодженою в установленому законодавством порядку, в тому числі Міністерством культури України.

Категорія об`єкта при цьому також вказана на титульному аркуші проектної документації.

З наведених матеріалів вбачається, що проектною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Творча Архітектурна Майстерня А. Володарська» об`єкт реставрації з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень віднесено до ІІІ категорії складності, про що зазначено у відповідній проектній документації, погодженій зокрема з Міністерством культури України.

В контексті наведеного суд також бере до увагу, що 15.02.2013 Інспекцією Держаного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об`єкті реставрації з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 .

За результатами даної перевірки встановлено і внесено у відповідну графу акту перевірки, що проектна документація розроблена відповідно до вимог чинного законодавства та погоджена Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України. Також встановлено, що проектною організацією об`єкт віднесено до III категорії складності.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що під час перевірки у 2013 році не досліджувалось питання щодо визначення категорії складності об`єкта будівництва.

Так, статтею 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (Порядок №553).

Пунктом 5 даного Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Різняться такі перевірки строками і періодичністю їх проведення. При цьому, коло питань, які перевіряються в ході позапланової перевірки даним Порядком не обмежується.

Як у 2016, так і у 2013 роках підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення громадян. При цьому безпосередньо зміст акту перевірки від 15.02.2013 свідчить про встановлення внесених у нього відомостей саме за результатами перевірки.

Таким чином, суд доходить висновку про непослідовність і суперечливість висновків органу державного архітектурно-будівельного контролю в ході здійснення відповідного контролю на одному й тому самому об`єкті без зміни категорії його складності.

Поряд із цим, визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що пунктом 5 Порядку №557 визначено, що до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об`єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат;

можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;

можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

Враховуючи характер спірних правовідносин, в даному випадку застосуванню підлягають положення даного пункту, в силу яких до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

Висновки про те, що об`єкт реставрації з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень відноситься до IV категорії складності органом державного архітектурно-будівельного контролю зроблено виходячи лише з того, що листом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2016 орган ДАБК проінформовано, що об`єкт будівництва із реставрації з пристосуванням та об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлового приміщення №32 у житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення.

Однак, з огляду на зміст наведеного вище пункту 5 Порядку №557, для відповідних висновків має бути обґрунтовано наявність у об`єкта будівництва такої ознаки, як можливість у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення. Сама по собі належність житлового будинку, у якому проводяться реставраційні роботи до пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення не є достатньою обставиною для віднесення об`єкта будівництва до IV категорії складності.

Відтак, суд вважає відповідні висновки відповідача необґрунтованими.

Згідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім наведених вище обставин, про необґрунтованість прийнятого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві рішення свідчить також прийняття його до завершення перевірки та оформлення її відповідними документами.

Так, відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, згідно пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

З наведених положень вбачається, що реєстрація декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю тільки у випадку виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації.

Так, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що надання недостовірних даних про категорію складності об`єкта будівництва виявлено головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 07.06.2016, в той час, як оскаржуване рішення прийнято 06.06.2016.

Як вбачається з оскаржуваного рішення прийнято воно головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві за результатами розгляду службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за об`єктами будівництва Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюка Л.Л. та листа Департаменту культури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2016 №060-3762, з огляду на які встановлено факт подання замовником будівництва - ОСОБА_1 недостовірних даних щодо категорії складності об`єкта.

Однак, відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Ні службова записка, ні листи органів, установ чи організацій не визначені Порядком №553, як документи достатні для прийняття відповідних рішень, тим більше, що лист Департаменту культури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2016 №060-3762 містить лише інформацію про статус житлового будинку, у якому здійснюється реконструкція і не свідчить про подання замовником недостовірних даних щодо категорії складності об`єкта будівництва.

Окрім того, вважаючи об`єкт самочинним будівництвом і самостійно визначаючи категорію його складності орган контролю повинен керуватися приписами пункту 7 Порядку №557, яким визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об`єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Зі змісту даної норми видно, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві мав право залучити для визначення категорії складності об`єкта будівництва експертну організацію чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, однак таким правом не скористався.

Водночас, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 у справі призначено судово-будівельну експертизу, за результатами якої до суду направлено висновок експерта №004-КОУ/19 від 31.07.2019.

На вирішення експерту поставлено наступні питання:

- Чи відповідає об`єкт будівництва - реставрації з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 під надання побутових послуг громадського призначення, вимогам проектної документації?

- Чи відносився об`єкт будівництва - реставрації з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 під надання побутових послуг громадського призначення, до III категорії складності на підставі проектної документації на дату реєстрації декларації про початок будівельних робіт?

- Чи відносився об`єкт будівництва - реставрації з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 під надання побутових послуг громадського призначення, до III категорії складності на підставі проектної документації на дату винесення рішення від 06.06.2016 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, прийняте Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в місті Києві? Якщо так, то за яких критеріїв?

- Чи можуть будівельні роботи, які здійснюються за проектною документацією реставрації з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 під надання побутових послуг громадського призначення, призвести до неможливості подальшої експлуатації та/або аварії та/або втрат об`єкта культурної спадщини?

З відповідей на питання вбачається, що об`єкт може належати до класу наслідків (відповідальності) СС2 та III категорії складності на дату реєстрації декларації про початок будівельних робіт; об`єкт будівництва може належати до класу наслідків (відповідальності) СС2 та III категорії складності як на дату реєстрації декларації про початок будівельних робіт, так і на дату винесення рішення від 06.06.2016 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, прийняте Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в місті Києві; роботи з реставрації, відповідно до проектної документації не призведуть до неможливості подальшої експлуатації та/або аварії та/або втрати об`єкта культурної спадщини.

Лише на останнє питання відповідь надано з припущенням, що при інженерних методах визначення технічного стану будівельник конструкцій об`єкта культурної спадщини можуть бути виявлені такі їх дефекти, які будуть свідчити про значно більші (або менші) значення технічного стану конструктивних елементів та будівлі в цілому, що може привести до неможливості подальшої експлуатації та/або аварії та/або втрати об`єкта культурної спадщини. При цьому зазначено, що обстеження основних конструктивних елементів будівель проводять відповідні сертифіковані фахівці із застосуванням спеціального обладнання та приладів, з подальшою камеральною обробкою отриманих даних та необхідних розрахунків. У цьому контексті звернуто увагу на висновки зазначені в копії акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил від 15.02.2013 (т. 1, а.с. 13, 14) та акту КП УЖГ «Хрещатик» від 12.02.2013, згідно яких майстру технічної дільниці необхідно вести постійне спостереження за вказаними «маяками» із занесенням даних у журнал встановленого зразка.

В описовій частині висновку експерта вказано, що виконання будівельних робіт у цьому випадку не впливає на візуальне сприйняття пам`ятки та її безпечне функціонування; роботи з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень відносяться до реконструкції і у цьому випадку клас наслідків (відповідальності) та категорію складності визначають за таблицею А1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 без врахування категорії складності об`єкта, що експлуатується (власне пам`ятки).

Відтак, суд, поряд із наведеними вище підставами, при прийнятті рішення по суті спору, враховує також те, що висновки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві спростовано в ході розгляду справи, зокрема експертним шляхом.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, задовольняючи позовні вимоги суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас, згідно статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, у позовних вимогах позивач просить суд скасувати оскаржуване рішення без визнання його протиправним, з огляду на що, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції №4843143 від 08.07.2016 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , - задовольнити повністю та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт» від 06 червня 2016 року №49, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1» №КВ 08312198081 від 24.10.2012 та реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлових приміщень №32 в житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1» №КВ 083132600510 від 17.09.2013.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн (п`ятсот п`ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, будинок 26, місто Київ, 01133; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37471912).

Повний текст рішення складено 06.02.2020.

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко