Ухвала суду № 87448777, 06.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви

06 лютого 2020 року м. Київ № 640/2721/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та додані до неї матеріали

за заявоюГоловного управління Державної податкової служби у м. КиєвідоФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - заявник, ГУ ДПС у м. Києві) 05 лютого 2020 року о 15 год. 44 хв. звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі по тексту - ОСОБА_1 ).

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що наказом Головного управління Державної податкової служби України від 29 січня 2020 року №1010 «Про проведення фактичних перевірок» призначено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , дата початку перевірки 04 лютого 2020 року, тривалість перевірки - 10 діб.

04 лютого 2020 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у місті Києві Мургою Р.Я. та Сидоренком А.В . з метою вручення копії наказу про проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленням про проведення перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 здійснено виїзд до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.

Адвокатом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Нікітчиною Альоною Олександрівною ознайомлено з направленнями на перевірку та отримано копію наказу.

На прохання посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві надати журнал обліку перевірок, з метою здійснення відповідних записів, адвокат відмовилася надавити відповідний журнал та зазначила, що не допускає посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві до проведення фактичної перевірки.

О 15 год. 50 хв. 04 лютого 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві зафіксовано факт відмови в допуску до фактичної перевірки, про що складено відповідний акт та вручено копію даного акта адвокату.

Рішенням в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 05 лютого 2020 року №5481 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано умовний адміністративний арешт майна.

З урахуванням викладеного, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без руху на надано заявнику строк на усунення її недоліків до 10 год. 30 хв. 06 лютого 2020 року.

06 лютого 2020 року відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) суду зареєстровано заяву представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року, згідно якої останній сплатив судовий збір за звернення до суду та просить відкрити провадження в адміністративній справі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною другою вказаної статті заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Частиною четвертою статті 283 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Так, з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 29 січня 2020 року №1010 в частині (вх. №640/2659/20 від 05 лютого 2020 року).

Так, спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин звернення з відповідною заявою.

Разом з тим, стаття 283 КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку у залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права, що не обмежуються виключно зверненням до відповідного суду. Так, суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено заяву.

У постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року (справа №808/1601/17), від 08 травня 2018 року (справа №826/15024/16), від 13 червня 2018 року (справа №818/610/16), від 27 серпня 2018 року (справа №821/1613/16) суд дійшов висновку, що оскарження в судовому порядку наказу, за яким працівників контролюючого органу не допущено до проведення перевірки, підтверджує наявність спору про право.

У постанові від 19 грудня 2018 року (справа №816/284/17) Верховний Суд висловив правову позицію, за якою заперечення платником податків щодо законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даному випадку, платник податків висловив незгоду з наказом на проведення перевірки, подавши відповідний позов.

Таким чином, судом встановлено, що у спірних правовідносинах існує спір про право, оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заперечує законність проведення перевірки та наявність у податкового органу права на її проведення.

При цьому, у даному випадку суд не вправі надавати оцінку ні законності дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , ні законності наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства, оскільки це не входить до предмету доказування у даній справі.

Суд зазначає, що КАС України встановлений особливий порядок розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який передбачає, що суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Водночас, існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

При цьому, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві має право звернутися з такими самими вимогами до суду у загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до вимог частини шостої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 лютого 2020 року о 13 год. 30 хв.

Суддя Є.В. Аблов