Ухвала суду № 87448768, 06.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 лютого 2020 року м. Київ № 640/2509/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк»до Дніпровської міської радипро визнання протиправним, нечинним та незаконним порядку,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк» (03038, м. Київ, вул. Ленійна, 17, поверх 2, код ЄДР: 33769837) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДР: 26510514), в якому просить суд визнати протиправним, нечинним та незаконним Порядок ведення обліку безхазяйних технічних і будинкових роздільних мереж та споруд, затверджений рішенням Дніпровської міської ради від 19.07.2017 № 42/23 з урахуванням змін та доповнень внесених рішенням Дніпровської міської ради від 23.01.2019 № 54/40.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Так, позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправним, нечинним та незаконним Порядок ведення обліку безхазяйних технічних і будинкових роздільних мереж та споруд, затверджений рішенням Дніпровської міської ради від 19.07.2017 № 42/23 з урахуванням змін та доповнень внесених рішенням Дніпровської міської ради від 23.01.2019 № 54/40.

Тобто, позивач просить суд повністю визнати протиправним, нечинним та незаконним Порядок ведення обліку безхазяйних технічних і будинкових роздільних мереж та споруд, затверджений рішенням Дніпровської міської ради від 19.07.2017 № 42/23 з урахуванням змін та доповнень внесених рішенням Дніпровської міської ради від 23.01.2019 № 54/40.

Натомість, у позовній заяві позивач не погоджується лише з окремими (не конкретизує з якими самими) положеннями такого порядку.

Разом з тим позовна заява не містить обґрунтування, у чому саме полягає протиправність, нечинність та незаконність Порядку ведення обліку безхазяйних технічних і будинкових роздільних мереж та споруд, затверджений рішенням Дніпровської міської ради від 19.07.2017 № 42/23 з урахуванням змін та доповнень внесених рішенням Дніпровської міської ради від 23.01.2019 № 54/40 в цілому, як того просить позивач.

При цьому, слід також звернути увагу позивача на те, що важливе значення має структура позовної заяви, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів.

У даному конкретному випадку формуючи позовну заяву, позивачу слід її зміст розбити на розділи (блоки) по кожному оскаржуваному пункту окремо, зазначивши зміст такого пункту, його аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такого пункту, коли цей пункт застосовано (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступного розділу (блоку) обґрунтування протиправності наступного пункту.

Наявний у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює судом розуміння які саме пункти оскаржуваного порядку порушують права позивача.

Відтак, при оформленні уточненої позовної заяви у адміністративному судочинстві, позивачу слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, які вказують на певні вимоги, що повинні бути передбачені та викладені у позовній заяві (так би мовити вказані норми є допоміжними для осіб у сприянні правильного оформлення позовної заяви) та чітко зазначити норми пунктів порядку, які на думку позивача, порушують його права та інтереси з їх обґрунтуванням та відповідно уточнити зміст позовних вимог.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху уточненої позовної заяви оформленої у відповідності до вимог п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України та чітко зазначити норми пунктів порядку, які на думку позивача, порушують його права та інтереси з їх обґрунтуванням та відповідно уточнити зміст позовних вимог.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін