Рішення № 87448654, 06.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року м. Київ № 640/16977/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "ПРОМАГРОБУД-Р"

до Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОБУД-Р" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 26.06.2019 №1205495/41113882, від 27.06.2019 №1206302/41113882, №1206303/41113882, №1206304/41113882, від 01.07.2019 №1207431/41113882, №1207433/41113882, №1207437/41113882, №1207438/41113882, №1207440/41113882, №1207448/41113882, №1207432/41113882, №1207439/41113882, №1207444/41113882, №1207449/41113882, №1207445/41113882, №1207433/41113882;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних виписаних постачальником ТОВ "ПРОМАГРОБУД-Р" податкових накладних від 20.12.2018 року №3, від 13.02.2019 року №2, від 19.02.2019 року №3, від 21.02.2019 року №4, від 10.05.2019 року №2, від 11.05.2019 року №3, від 14.05.2019 року №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14 днем їх фактичного подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язано відповідача подати відзив на позовну заяву, позивачу надано термін для подачі відповіді на відзив.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем не взято до уваги специфіку діяльності позивача, проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК, порушено порядок "блокування" ПН, порушено правило "розблокування" ПН та своїми рішеннями відповідач порушив основні права платника податків, тобто позивача, а тому оскаржувані рішенні підлягають скасуванню, а позовна заява - задоволенню.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що ДФС України прийнято оскаржувані рішення відповідно до норм чинного законодавства, а документи, які надані позивачем на підтвердження реальності проведення господарських відносин з контрагентами, не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що ТОВ "ПРОМАГРОБУД-Р" зареєстровано в ЄДРПОУ за кодом 41113882, основним видом діяльності за КВЕД 41.20 є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Позивач має необхідні ресурси для здійснення господарської діяльності, що підтверджується приєднаними до позову копіями документів, а саме: ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 13.03.2017 №2013035145; податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податків за 4 кв. 2018 року та 1 кв. 2019 року, штатного розпису товариства; договору суборенди нежилого приміщення від 01.01.2019 №1.

На підставі здійснених господарських операцій з контрагентами ПАТ "Миронівський хлібопродукт" (зокрема, його відокремлений підрозділ "Птахофабрика "Вінницький бройлер"), ТОВ "Вінницька птахофабрика" (зокрема, його відокремлений підрозділ "Біогаз Ладижин"), позивачем було виписано податкові накладні від 20.12.2018 №3, від 13.02.2019 №2, від 19.02.2019 №3, від 21.02.2019 №4, від 10.05.2019 №2, від 11.05.2019 №3, від 14.05.2019 №№5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 та подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій №1, які було отримано позивачем вказані податкові накладні від 20.12.2018 №3, від 13.02.2019 №2, від 19.02.2019 №3, від 21.02.2019 №4, від 10.05.2019 №2, від 11.05.2019 №3, від 14.05.2019 №№5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 були прийняті, але реєстрацію зупинено та зазначено підстави зупинення, а саме: ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Також позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України Позивачем направлено на адресу ДФС 18.06.2019 року Повідомлення №1, 19.06.2019 року - Повідомлення №2, №4, №6, а 20.06.2019 року - Повідомлення №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, та пояснення з пакетом документів, які на думку позивача, підтверджують дійсність проведення господарських операцій з контрагентами.

Однак рішеннями комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.06.2019 року №1205495/41113882, від 27.06.2019 року №1206302/41113882, №1206303/41113882, №1206304/41113882, від 01.07.2019 року №1207431/41113882, №1207433/41113882, №1207437/41113882, №1207438/41113882, №1207440/41113882, №1207448/41113882, №1207432/41113882, №1207439/41113882, №1207444/41113882, №1207449/41113882, №1207445/41113882, №1207433/41113882 було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 20.12.2018 №3, від 13.02.2019 №2, від 19.02.2019 №3, від 21.02.2019 №4, від 10.05.2019 №2, від 11.05.2019 №3, від 14.05.2019 №№5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14.

23.07.2019 року позивачем подано на рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.06.2019 №1205495/41113882 відповідну скаргу до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, яку згідно квитанції від 23.07.2019 №2 на підставі п. 27 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 прийнято не було, у зв`язку з чим позивач не здійснював подальше адміністративне оскарження рішень комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 27.06.2019 року №1206302/41113882, №1206303/41113882, №1206304/41113882, від 01.07.2019 року №1207431/41113882, №1207433/41113882, №1207437/41113882, №1207438/41113882, №1207440/41113882, №1207448/41113882, №1207432/41113882, №1207439/41113882, №1207444/41113882, №1207449/41113882, №1207445/41113882, №1207433/41113882.

Вважаючи вказані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку. Відповідні Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 №26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 та опубліковані на веб-сайті ДФС України 13.11.2018 року (далі - Критерії).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у кожній квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідачем до суду не надано як будь-яких пояснень з приводу того, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку, так і витребуваних судом доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків.

Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та абз. 1 п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, контролюючим органом також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

В свою чергу, пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Проте, на день розгляду даної адміністративної справи критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України.

Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків відповідним наказом ДФС України.

Отже, незважаючи на вимоги п. 10 Порядку №117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.

Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 №3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій у спосіб, визначений Порядком №117, було надано: документи довільного формату, зокрема копії ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 13.03.2017 №2013035145, податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податків за 4 кв. 2018 року з квитанцією від 13.02.2019 №2, податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податків за 1 кв. 2019 року з квитанцією від 10.05.2019 №2, штатного розпису товариства з 01.01.2019, договору суборенди нежилого приміщення від 01.01.2019 №1 з додатком, договору підряду в капітальному будівництві від 06.06.2018 №314 та додатку №2 до нього, договору переведення боргу від 14.12.2018 №736, банківської виписки за грудень 2018, акту приймання виконаних будівельних робіт від 21.11.2018 №4, рахунку-фактури від 14.11.2018 №УК-0006127, видаткової накладної від 03.12.2018 №УК-0001367, рахунку-фактури від 28.11.2018 №ВР-0013284/ВР, видаткової накладної від 05.12.2018 №ВР-0005334, видаткової накладної від 28.12.2018 №1262, рахунку-фактури від 28.12.2018 №СФ-000404, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2018 №ОУ-0000214, товарно-транспортної накладної від 28.12.2018 №1507, банківської виписки за лютий 2019, актів приймання виконаних будівельних робіт від 06.02.2019 №1 (Пташник ВБ-43-15), від 06.02.2019 №2 (Пташник ВБ-43-15), від 06.02.2019 №1 (Пташник ВБ-43-16), від 06.02.2019 №1 (Пташник ВБ-43-17), від 06.02.2019 №1 (Пташник ВБ-43-18), рахунку-фактури від 08.02.2019 №СФ-0000089, видаткової накладної від 15.02.2019 №РН-0000080, рахунку на оплату від 11.02.2019 №64, видаткової накладної від 13.02.2019 №53, рахунку-фактури від 24.01.2019 №272, видаткової накладної від 26.02.2019 №428, рахунку-фактури від 22.02.2019 №748, видаткової накладної від 25.02.2019 №429, рахунку на оплату від 23.02.2019 №2054, видаткової накладної від 25.02.2019 №768, рахунку на оплату від 23.02.2019 №2053, видаткової накладної від 25.02.2019 №769, видаткової накладної від 25.02.2019 №М4-0001234, накладної від 27.02.2019 №8995, видаткової накладної від 02.02.2019 №69, товарно-транспортної накладної від 02.02.2019 №84, видаткової накладної від 06.02.2019 №85, товарно-транспортної накладної від 06.02.2019 №100, видаткової накладної від 08.02.2019 №89, товарно-транспортної накладної від 08.02.2019 №104, видаткової накладної від 08.02.2019 №90, товарно-транспортної накладної від 08.02.2019 №106, видаткової накладної від 22.02.2019 №124, товарно-транспортної накладної від 22.02.2019 №148, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за грудень 2018, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 19.02.2019, договору підряду в капітальному будівництві від 04.02.2019 №4-02/БЛ , договірної ціни та додатків №2, №4 до нього, акту звірки взаємних розрахунків до договору підряду в капітальному будівництві від 04.02.2019 №4-02/БЛ, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 13.02.2019, договору підряду в капітальному будівництві від 12.02.2019 №45/19 та додатків №2, №3, №4, №6, №7 до нього, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 21.02.2019, договору підряду в капітальному будівництві від 21.09.2018 №554 та додатків №2, №3, №4, №6, №7 до нього, актів приймання виконаних будівельних робіт від 10.05.2019 №4 (Пташник ВБ-22-06), від 11.05.2019 №4 (Пташник ВБ-22-38), від 14.05.2019 №4 (Пташник ВБ-22-35), від 14.05.2019 №3 (Пташник ВБ-22-04), від 14.05.2019 №3 (Пташник ВБ-22-05), від 14.05.2019 №3 (Пташник ВБ-22-06), від 14.05.2019 №5 (Пташник ВБ-22-04), від 14.05.2019 №6 (Пташник ВБ-22-04), від 14.05.2019 №6 (Пташник ВБ-22-05), від 14.05.2019 №6 (Пташник ВБ-22-06), від 14.05.2019 №5 (Пташник ВБ-22-05), від 14.05.2019 №5 (Пташник ВБ-22-06), рахунку на оплату від 18.04.2019 №217, видаткової накладної від 23.05.2019 №191, видаткової накладної від 10.05.2019 №158, рахунку на оплату від 18.04.2019 №218, видаткової накладної від 10.05.2019 №159, рахунку на оплату від 23.04.2019 №230, видаткової накладної від 10.05.2019 №160, рахунку-фактури від 26.04.2019 №1870, видаткової накладної від 10.05.2019 №1130, видаткової накладної від 10.05.2019 №1229, рахунку-фактури від 06.05.2019 №1940, видаткової накладної від 20.05.2019 №1231, рахунку-фактури від 07.05.2019 №1955, рахунку-фактури від 07.05.2019 №1955, видаткової накладної від 20.05.2019 №1236, рахунку-фактури від 17.04.2019 №ВР-0003289/ВР, видаткової накладної від 20.05.2019 №ВР-0001702, рахунку-фактури від 13.05.2019 №ВР-0004220/ВР, видаткової накладної від 13.05.2019 №ВР-0001579, видаткової накладної від 20.05.2019 №ВР-0001701, товарно-транспортної накладної від 13.05.2019 №1392, рахунку-фактури від 17.05.2019 №ВР-0004533/ВР, видаткової накладної від 20.05.2019 №ВР-0001700, рахунку-фактури від 26.04.2019 №М5-0007993, видаткової накладної від 07.05.2019 №М4-0003029, рахунку-фактури від 06.05.2019 №СФ-0000069, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.05.2019 №ОУ-0000081, видаткової накладної від 08.05.2019 №4194, товарно-транспортної накладної від 08.05.2019 №4194, видаткової накладної від 15.05.2019 №4403, товарно-транспортної накладної від 15.05.2019 №4403, видаткової накладної від 14.05.2019 №SU-0000557, видаткової накладної від 08.05.2019 №378, товарно-транспортної накладної від 08.05.2019 №514, видаткової накладної від 11.05.2019 №389, товарно-транспортної накладної від 11.05.2019 №531, видаткової накладної від 13.05.2019 №395, товарно-транспортної накладної від 13.05.2019 №539, видаткової накладної від 13.05.2019 №396, товарно-транспортної накладної від 13.05.2019 №540, видаткової накладної від 13.05.2019 №398, товарно-транспортної накладної від 13.05.2019 №542, рахунку-фактури від 28.05.2019 №526-МК, видаткової накладної від 29.05.2019 №973-МК, рахунку на оплату від 27.05.2019 №6312, видаткової накладної від 28.05.2019 №2562, рахунку на оплату від 28.05.2019 №6440, видаткової накладної від 29.05.2019 №2578, рахунку на оплату від 24.05.2019 №ЦБ6330, видаткової накладної від 24.05.2019 №ЦБ4630, рахунку на оплату від 28.05.2019 №ЦБ6533, видаткової накладної від 28.05.2019 №ЦБ4631, рахунку на оплату від 28.05.2019 №ЦБ6738, видаткової накладної від 28.05.2019 №ЦБ4632, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 10.05.2019, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 11.05.2019, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 14.05.2019, банківської виписки за травень 2019 та пояснення, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. Незважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що були надані в електронному варіанті відповідачу, ТОВ "ПРОМАГРОБУД-Р" отримало рішення комісії ДФС України, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 20.12.2018 №3, від 13.02.2019 №2, від 19.02.2019 №3, від 21.02.2019 №4, від 10.05.2019 №2, від 11.05.2019 №3, від 14.05.2019 №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та/або розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, в порушення наведених вище вимог, оскаржувані рішення, прийняті за формою згідно Додатка до Порядку №117, містять лише загальне твердження про ненадання копій первинних документів, без конкретизації, зокрема, у графі "Додаткова інформація" конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Поряд з цим, як вже зазначено, у квитанціях відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Щодо позовної вимоги про реєстрацію вказаних податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ "ПРОМАГРОБУД-Р" від 20.12.2018 №3, від 13.02.2019 №2, від 19.02.2019 №3, від 21.02.2019 №4, від 10.05.2019 №2, від 11.05.2019 №3, від 14.05.2019 №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14 днем їх фактичного подання, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.12.2018 №3, від 13.02.2019 №2, від 19.02.2019 №3, від 21.02.2019 №4, від 10.05.2019 №2, від 11.05.2019 №3, від 14.05.2019 №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14 днем їх фактичного подання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОБУД-Р" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що Державною фіскальною службою України під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність прийнятих рішень від 26.06.2019 року №1205495/41113882, від 27.06.2019 року №1206302/41113882, №1206303/41113882, №1206304/41113882, від 01.07.2019 року №1207431/41113882, №1207433/41113882, №1207437/41113882, №1207438/41113882, №1207440/41113882, №1207448/41113882, №1207432/41113882, №1207439/41113882, №1207444/41113882, №1207449/41113882, №1207445/41113882, №1207433/41113882 про відмову у реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача у сумі 61 472,00 гривень, сплачені згідно з квитанцією від 20.08.2019 року №515 підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОБУД-Р" до Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2019 №1205495/41113882, від 27.06.2019 року №1206302/41113882, №1206303/41113882, №1206304/41113882, від 01.07.2019 року №1207431/41113882, №1207433/41113882, №1207437/41113882, №1207438/41113882, №1207440/41113882, №1207448/41113882, №1207432/41113882, №1207439/41113882, №1207444/41113882, №1207449/41113882, №1207445/41113882, №1207433/41113882 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОБУД-Р" від 20.12.2018 року №3, від 13.02.2019 року №2, від 19.02.2019 року №3, від 21.02.2019 року №4, від 10.05.2019 року №2, від 11.05.2019 року №3, від 14.05.2019 №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ТОВ "ПРОМАГРОБУД-Р" податкової накладної від 20.12.2018 №3 днем її фактичного подання - 15.01.2019 року, податкової накладної від 13.02.2019 №2 днем її фактичного подання - 27.02.2019 року, податкової накладної від 19.02.2019 №3 днем її фактичного подання - 15.03.2019 року, податкової накладної від 21.02.2019 №4 днем її фактичного подання - 15.03.2019 року, податкової накладної від 10.05.2019 №2 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 11.05.2019 №3 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №5 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №6 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №7 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №8 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №9 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №10 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №11 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №12 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №13 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року, податкової накладної від 14.05.2019 №14 днем її фактичного подання - 30.05.2019 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОБУД-Р" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, пров. Бутишев, 10, оф. 10, ЄДРПОУ 41113882) судові витрати у розмірі 61 472 (шістдесят одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОБУД-Р" (адреса: 01010, м. Київ, пров. Бутишев, 10, оф. 10, ЄДРПОУ 41113882);

Відповідач: Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Повне рішення складено 06.02.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна