Рішення № 87448639, 28.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3198/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» (далі – ПОСП «Хлібороб») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі – ГУ ДФС у Чернігівській області), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.10.2019 №1295825/30935400 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ПОСП «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла»;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.06.2019 №6, виписану ПОСП «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» з дати її подання 07.05.2019.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що ним було подано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній від 20.06.2019 №6. Однак оскаржуване рішення не містить конкретних та зрозумілих підстав для його прийняття, інформації про конкретні документи, які складені з порушенням законодавства, а яких документів не вистачає. Також зазначив, що у жодній з квитанцій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкової накладної не наведено обставин, які б відповідали пункту 1.6. Критеріїв відносно позивача, не зазначено номенклатуру, кодів товарів, конкретного критерію ризиковості, якому відповідає подана податкова накладна чи діяльність позивача, конкретизації переліку документів, які необхідні фіскальному органу для прийняття позитивного рішення. Враховуючи наведене, вважає оскаржуване рішення протиправним, а податкову накладну такою, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 05.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником відповідачів, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому остання проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі та просила у його задоволенні відмовити, зазначивши, що Комісією ГУ ДФС у Чернігівській області розглянуто подані позивачем документи та визнано такими, що надані в обсязі, недостатньому для реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 №6, оскільки остання складена за наслідками здійснення таких господарських операцій: постачання молока в кількості 105737,2 кг, вартість без ПДВ - 806774,84 грн., ПДВ - 161354,968 грн., загальна вартість 968129,81 грн.; постачання молока в кількості 112645,1 кг, вартість без ПДВ - 859482,11 грн., ПДВ - 171896,422 грн., загальна вартість 1031378,53 грн. Проте на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем надані первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення тільки однієї господарської операції з постачання молочної сировини в кількості 105737,2 кг вартістю 968129,81 грн. (копія видаткової накладної від 20.06.2019 №122). При цьому позивачем не надані пояснення щодо наявної невідповідності по вказаним господарським операціям між документами бухгалтерського та податкового обліку (податковою накладною від 20.06.2019 №6 та видатковою накладною від 20.06.2019 №122), тобто не надано пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, що є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Також відповідач зазначив, що всупереч твердженням позивача в оскаржуваному рішенні вказані конкретні підстави його прийняття – ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено (відмічено). Крім того відповідач звернув увагу суду на той факт, що посилання у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на критерій ризиковості, визначений у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, і є посиланням на конкретний критерій, а визначення у квитанції окремої ознаки (ознак) вказаного критерію пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не передбачено. При цьому пунктом 14 вказаного порядку встановлено єдиний для всіх критеріїв ризиковості перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, на вимогу суду, представником відповідачів подано письмові пояснення, в яких остання додатково уточнила, що позивачем надані первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення тільки однієї господарської операції з постачання молочної сировини в кількості 105737,2 кг вартістю 968129,81 грн. (копія видаткової накладної від 20.06.2019 №122), проте не були надані первинні документи бухгалтерського обліку (зокрема, відповідна видаткова накладна) щодо господарської операції з постачання молока в кількості 112645,1 кг, у зв`язку з чим регіональна комісія контролюючого органу дійшла висновку, що надані платником документи бухгалтерського та податкового обліку по податковій накладній від 20.06.2019 №6 мають невідповідності, а саме: податкова накладна складена на господарські операції з реалізації продукції в загальній кількості 218382,3 кг на загальну суму 1999508,34 грн., а документи бухгалтерського обліку надані тільки на реалізацію продукції в кількості 105737,2 кг на суму 968129,81 грн. Крім того представник відповідачів зазначила, що позивач у листі до Повідомлення №2 не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

Ухвалою суду від 28.01.2020 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, здійснено заміну відповідачів - ДФС України та ГУ ДФС у Чернігівській області їх правонаступниками - Державна податкова служба України (далі - ДПС України) та Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі – ГУ ДПС у Чернігівській області), у відповідності до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, представник відповідачів причини неявки суду не повідомив.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 19.03.2019 між ПОСП «Хлібороб» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» (Покупець) укладено договір поставки молочної сировини №19-09/2019, відповідно до якого Постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передавати у власність Покупцеві молоко-сировину, яке за якістю відповідає вимогам ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров`яче». Вимоги при закупівлі», згідно узгодженого сторонами графіку поставки, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар. Поставка товару здійснюється зі складу Постачальника транспортом Покупця. За погодженням сторін може здійснюватися транспортом Постачальника. Сторони дійшли згоди, що ціна за одиницю товару протягом дії договору визначається у Протоколі погодження ціни, на умовах даного договору в порядку і в формах, які не суперечать чинному законодавству України (т.1 а.с.97-99).

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Чернігівській області 10.05.2019 включено позивача до Реєстру платників з ознаками ризику за критерієм «платником податку на додану вартість не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Кодексу», що підтверджується витягом з протоколу проведення засідання Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.05.2019 №75 (т.2 а.с.119).

Позивачем виписані податкові накладні: від 20.06.2019 №6 (на загальну суму 1999508,34 грн., у тому числі ПДВ 333251,39 грн.); від 30.06.2019 - №15 (на загальну суму 755118,22 грн., у тому числі ПДВ 125853,04 грн.) та №18 (на загальну суму 187541,95 грн., у тому числі ПДВ 31256,99 грн.) (т.1 а.с.60,63,65).

Вищевказані податкові накладні позивачем подано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та отримано квитанції, в яких зазначено, що відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена; ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку»; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.61-62,64,66).

30.09.2019 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: податкових накладних від 20.06.2019 №6, від 30.06.2019 №№15,18 (т.1 а.с.67,68).

До вищевказаного повідомлення позивачем були додані наступні документи, отримані відповідачем: лист-пояснення до повідомлення №2; договір купівлі-продажу товарів від 01.04.2014 №КМ-Х/2014/04; видаткові накладні (прибуткові) від 03.06.2019 №НЕ-00910, від 11.06.2019 №НЕ-00914, від 21.06.2019 №НЕ-00919, від 07.06.2019 №НЕ-00926, від 25.06.2019 №НЕ-00929, від 26.06.2019 №НЕ-00932; договір поставки молочної сировини від 19.03.2019 №19-09/2019; довіреність від 01.06.2019 №244; видаткові накладні на продукцію від 20.06.2019 №122, від 30.06.2019 №1, від 30.06.2019 №126; виписки банку; щоденні листки журналу обліку надою молока за період з 01.06.2019 по 30.06.2019; спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини – спеціалізовані товарно-транспортні накладні за період з 01.06.2019 по 30.06.2019; довідка про наявність матеріально-технічної бази; звіт 24-сг (т.1 а.с.69-242, т.2 а.с.1-102).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті рішення, зокрема, про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 30.06.2019 №№15,18 та рішення від 02.10.2019 №1295825/30935400, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (т.1 а.с.58-59, т.2 а.с.135).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117; у редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних).

Відповідно до пунктів 5,6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (пункт 10 Порядку №117).

Відповідно до пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкову накладну від 20.06.2019 №6 та отримано квитанцію, в якій зазначено, що відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 20.06.2019 №6 зупинена; ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку»; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.60-62).

Разом з тим контролюючим органом не вказано у квитанції конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу.

Водночас з матеріалів справи випливає, що 30.09.2019 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема, податкової накладної від 20.06.2019 №6 (т.1 а.с.67,68).

До вищевказаного повідомлення позивачем були додані наступні документи, отримані відповідачем: лист-пояснення до повідомлення №2; договір купівлі-продажу товарів від 01.04.2014 №КМ-Х/2014/04; видаткові накладні (прибуткові) від 03.06.2019 №НЕ-00910, від 11.06.2019 №НЕ-00914, від 21.06.2019 №НЕ-00919, від 07.06.2019 №НЕ-00926, від 25.06.2019 №НЕ-00929, від 26.06.2019 №НЕ-00932; договір поставки молочної сировини від 19.03.2019 №19-09/2019; довіреність від 01.06.2019 №244; видаткові накладні на продукцію від 20.06.2019 №122, від 30.06.2019 №1, від 30.06.2019 №126; виписки банку; щоденні листки журналу обліку надою молока за період з 01.06.2019 по 30.06.2019; спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини – спеціалізовані товарно-транспортні накладні за період з 01.06.2019 по 30.06.2019; довідка про наявність матеріально-технічної бази; звіт 24-сг (т.1 а.с.69-242, т.2 а.с.1-102).

Представник відповідачів у письмових поясненнях, як на підставу правомірності оскаржуваного рішення, посилається на той факт, що позивачем надані первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення тільки однієї господарської операції з постачання молочної сировини в кількості 105737,2 кг вартістю 968129,81 грн. (копія видаткової накладної від 20.06.2019 №122), проте не були надані первинні документи бухгалтерського обліку (зокрема, відповідна видаткова накладна) щодо господарської операції з постачання молока в кількості 112645,1 кг.

Суд враховує, що матеріали справи містять видаткову накладну на продукцію від 10.06.2019 №118, яка підтверджує здійснення господарської операції з постачання товару (молоко-сировина коров`яче) у кількості 112645,1 кг на загальну суму 1031378,53 грн. (сума без ПДВ 859482,11 грн. + ПДВ 171896,42 грн.) (т.2 а.с.103).

Отже з матеріалів справи випливає, що податкова накладна від 20.06.2019 №6 складена на господарські операції з реалізації продукції в загальній кількості 218382,3 кг на загальну суму 1999508,34 грн.

Наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського обліку свідчать про реалізацію продукції: в кількості 105737,2 кг на суму 968129,81 грн. (видаткова накладна від 20.06.2019 №122) та в кількості 112645,1 кг на суму 1031378,53 грн. (видаткова накладна від 10.06.2019 №118) (т.1 а.с.105, т.2 а.с.103).

За таких обставин позивачем підтверджено первинними документами вчинену господарську операцію.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку №117).

Суд звертає увагу також, що у пункті 70 рішення від 20.10.2011 «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а конкретно зазначати відповідний абзац та його зміст, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної, а також контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Як підтверджується квитанцією від 15.07.2019, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, остання не містить зазначення конкретного критерію, визначеного підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не містить конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, та вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості платника податку є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 та від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Разом з тим регіональна комісія контролюючого органу, розглянувши повідомлення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Водночас, з детального аналізу прийнятого Комісією рішення випливає, що останнє не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: «ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена». При цьому поле «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» не містить зазначення регіональною комісією контролюючого органу стосовно якої інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, платником податку не надано письмових пояснень (т.1 а.с.58-59).

У свою чергу суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №117 та є додатком 2 до нього. Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через «ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена», у полі «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» має бути вказана конкретна інформація, зазначена у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, стосовно якої платник податку не надав письмових пояснень.

Суд зазначає, що контролюючим органом, в порушення Порядку №117, в оскаржуваних рішеннях не вказано чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про його необґрунтованість.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Таким чином невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Оскільки в оскаржуваному рішенні лише зазначено загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Вказане додатково підтверджує висновок про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що останні підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній від 20.06.2019 №6.

При цьому суд враховує, що у випадку неконкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки у платника податків наявні всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції по податковій накладній, у реєстрації якої відмовлено, та які складені з дотриманням законодавства України.

Отже, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на факт неконкретизації контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію і переліку документів, які необхідно було надати позивачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 №6.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.10.2019 №1295825/30935400 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ПОСП «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла», і задоволення позовних вимог ПОСП «Хлібороб» у цій частині.

Також задоволенню підлягає і позовна вимога ПОСП «Хлібороб» про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.06.2019 №6, виписану ПОСП «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» з дати її подання, оскільки дана позовна вимога є похідною від основної вимоги, яку судом задоволено у повному обсязі.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ПОСП «Хлібороб» у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов ПОСП «Хлібороб» підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області та ДПС України на користь ПОСП «Хлібороб» сплачений судовий збір у сумі 3842,00 грн. по 1921,00 грн. з кожного відповідача.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.10.2019 №1295825/30935400 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.06.2019 №6, виписану Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Хлібороб» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» з дати її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 07.02.2020.

Позивач: Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» (вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ - 30935400).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).

Суддя В.В. Падій