Рішення № 87448603, 03.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3718/19

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними розрахунків та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також – ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить: визнати протиправними відповідні розрахунки про розмір поновленої пенсії позивачу, зобов`язати відповідача отримати від уповноваженого органу чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, та на підставі отриманої довідки провести перерахунок пенсії за вислугу років позивачу, у відповідності до діючих розмірів грошового забезпечення з дати поновлення виплати пенсії з 15.12.2017 відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивачу, починаючи з 15.12.2015 до їх фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 825/2352/18 ГУ ПФУ в Чернігівській області позивачу поновлено та нараховано пенсію в розмірі 90,46 грн. на місяць. Однак позивач вважає такий розрахунок протиправним, оскільки поновлення пенсії позивачу повинно бути здійснено з одночасним перерахунком поновленої пенсії на підставі документів, які вже є в пенсійній справі та нової довідки про розмір грошового забезпечення. Разом з тим, відповідач здійснив перерахунок за відсутності вказаних документів, не витребувавши їх від уповноважених органів, чим порушив вимоги чинного законодавства та, відповідно, права позивача.

16.12.2019 ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.

03.01.2020 позивачем подано документи на виконання ухвали суду від 16.12.2019.

09.01.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки перерахунок пенсії здійснюється після одержання списків осіб щодо яких повинно здійснити перерахунок пенсії, які на момент поновлення та перерахунку пенсії відносно позивача не надходили, тому і підстави здійснювати перерахунок відсутні. Що стосується інших позовних вимог представник відповідача вважає їх передчасними, а тому таким, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи належно повідомлені, представник позивача надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ).

Розмір пенсії було обчислено з розрахунку 54 відсотків сум грошового забезпечення за 29 років вислуги.

20.12.2018 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 825/2352/18 визнано неправомірні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , викладену у відмові від 29.11.2017 № 3806/03М-12, зобов`язано поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком, нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії починаючи з 15.12.2017 (а.с. 43-50).

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 825/2352/18, ГУ ПФУ в Чернігівській області 16.06.2019 позивачу проведено нарахування пенсії в розмірі 90,46 грн, що підтверджується протоколом від 13.06.2019 (а.с.129).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 825/2352/18 від 20.12.2018 визнано неправомірні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , викладену у відмові від 29.11.2017 № 3806/03М-12, та зобов`язано поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком, нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії починаючи з 15.12.2017.

Оцінка відповідним діям відповідача була надана в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 825/2352/18 від 20.12.2018. Вказана постанова набрала законної сили та є обов`язковою до виконання (ст. 14 КАС України), а встановлені в неї обставини не доказуються при розгляді іншої справи (ч. 4 ст. 78 КАС України).

Таким чином, зважаючи на встановлені у постанові від 20.12.2018 у справі 825/2352/18 обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на поновлення раніше призначеної пенсії, починаючи з 15.12.2017.

Відповідно до положень п.п. 2,3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

У свою чергу відповідно до положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року, орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії. Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

З огляду на п. 1 Порядку, органами, що призначають пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду.

Порядком передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1522, визначено механізм передачі органам Пенсійного фонду України від Міноборони, МВС, МНС, СБУ, Державної податкової адміністрації, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших органів, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, функцій з призначення і виплати пенсій (далі – передача функцій з призначення і виплати пенсій).

Відповідно до пп. 1, 2 п. 2 зазначеного Порядку, органи, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ передають за формою, що затверджується Пенсійним фондом України: інформаційно-довідкову базу даних, систематизовану базу даних законодавчих, інших нормативно-правових актів та документацію, необхідні для забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій; закриті виплатні документи та відомості на виплату пенсії за останніх три роки; архівні пенсійні справи, закриті протягом трьох останніх років; закриті на момент передачі: - документи про реєстрацію заяв; - документи про реєстрацію виплатних документів; - документи з обліку даних про переплату пенсій; дані про стан заповнення бази одержувачів пенсій; бланки документів, необхідних для призначення і виплати пенсій; 2) органи Пенсійного фонду України приймають згідно із затвердженими графіками від органів, що здійснюють призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, пенсійні справи, виплатні та інші документи, необхідні для виконання функцій з призначення і виплати пенсій.

З аналізу викладених вище положень, суд зазначає, що органи, які призначають пенсію, отримують відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Отже, посилання відповідача про необхідність позивачу надати довідку для перерахунку пенсії є протиправним та таким, що не відповідає нормам законодавства.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх документів органом, що призначає пенсію.

Такі повноваження Пенсійного фонду повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Проте докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на отримання відповідних документів від уповноважених осіб для проведення перерахунку поновленої пенсії позивачу, відсутні. Отже, відповідач своїм право не скористався, яким дає йому діюче законодавство і необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи, дійшов висновку, про нарахування позивачу пенсії в розмірі 90,46 грн. Також на надав відповідного розпорядження, як індивідуального акту, що є порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року.

За таких обставин вимога позивача про визнання протиправним розрахунок поновленої пенсії позивачу в розмірі 90,46 грн, викладений у протоколі ГУ ПФУ в Чернігівській області від 13.06.2019, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У той же час, вимога позивача про перерахунок його пенсії з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації зазначеного Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як виплати грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Відповідно до ч.1 статті 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 ст. 2 Закону №2050-ІІІ визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ, компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно з п. 1 Порядку №159 проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

У п. 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Аналізуючи зазначені положення законодавства, судом встановлено, що основною умовою для відповідної виплати громадянину є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17 та від 3 липня 2018 року у справі № 521/940/17.

Підсумовуючи вищевикладене, у розумінні Закону №2050-III, пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру і порушення строків її виплати означає втрату громадянином частини свого доходу.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу розміру поновленої пенсії, а не строків її виплати, у зв`язку з чим, підстав для задоволення вимог щодо проведення компенсації втрати частини доходів судом не встановлено.

Питання щодо отримання документів від уповноважених органів та нарахування індексації, у разі поновлення пенсії, віднесено до компетенції Пенсійного фонду, тому ці дії є дискреційними повноваженнями відповідача. Крім того, докази, що після нарахування пенсії на підставі вказаного рішення суду, позивачу відмовлено у проведенні індексації, на час розгляду даної справи відсутні, тому такі вимоги є передчасними.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 256,13 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати розрахунок, викладений у протоколі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за пенсійною справою -2501012062 від 13.06.20019, в призначенні пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90,46 грн. протиправним.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 256,13 грн (двісті п`ятдесят шість грн) 13 коп., сплачений відповідно до квитанції від 05.12.2019 №52535.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2020 року.

Суддя І.І. Соломко