Ухвала суду № 87448566, 06.02.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 лютого 2020 р. м. Чернівці справа № 824/6/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті № 2044-К від 02.12.2019 р. "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році" в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 - начальника Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті № 2068-К від 09.12.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, відповідно до пункту 3 ч.1 та ч. 5 ст. 87 Закону України "Про державну службу";

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області з 24.12.2019 р.;

- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.12.2019 р. по день прийняття рішення судом про його поновлення.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого засідання на 06.02.2020 р.

Відповідач в судове засідання не прибув, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання.

Водночас, відповідач подав до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву та витребуваних документів.

У зв`язку з неприбуттям відповідача в підготовче засідання, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив провести підготовче засідання в порядку письмового провадження.

Частиною 3 ст. 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України, суд вважає, що неприбуття без поважних причин відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, а також подання представником позивача клопотання про проведення підготовчого засідання в порядку письмового провадження, не є перешкодою для проведення підготовчого засідання в порядку письмового провадження.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право, в т.ч.: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Як видно із матеріалів справи, пунктами 4 - 6 ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 р. витребувано з Державної служби України з безпеки на транспорті додаткові докази та встановлено для їх подання п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали. Крім того, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали для подання до суду відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України.

Вказану ухвалу отримано відповідачем 13.01.2020 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідачем до суду подано до суду клопотання про продовження йому строку для подання відзиву та витребуваних документів, проте необґрунтовано та не надано доказів щодо підстав продовження строку.

Суд звертає увагу, що у клопотанні відповідач не навів доводів та наявність обставин, з яких відзив та витребувані докази не можуть бути подані у зазначений строк та не вказав об`єктивних причин щодо неможливості подання відзиву та витребуваних доказів в п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

Положеннями ст. 166 КАС України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на наведене, суд вважає, що клопотання про продовження відповідачу строку для подання відзиву та витребуваних документів є очевидно безпідставним та необґрунтованим.

Відтак, суд вважає, що наявні правові підстави для повернення відповідачу клопотання про продовження відповідачу строку для подання відзиву та витребуваних документів без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 44, 45, 79, 166, 167, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про продовження строку для подання відзиву та витребуваних документів повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький