Рішення № 87448403, 27.01.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2176/1915 год. 16 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Кашуби А.В., представника відповідача Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

встановив:

16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: від 18.10.2016 № 0011221305 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 61 130,54 грн., штрафні санкції - 15 452,64 грн.; від 18.10.2016 року № 0011241305 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 5282,89 грн. основного платежу та штрафних санкцій - 1320,72 грн.; від 18.10.2016 № 0011231305 про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн., які прийняті Херсонською об`єднаною державної податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області ( далі - Херсонська ОДПІ) на підставі акту перевірки від 02.07.2016 № 543/21-03-17-05/2805103118 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з питання отриманого додаткового блага у вигляді суми анульованого кредитором за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки, яка була проведена незаконно, позивач у встановлений законодавством термін не був повідомлений про її проведення, не отримав наказу та направлення про її проведення, що позбавило його можливості надати документи до перевірки, зауваження до акту перевірки, оскаржити її результати. Наказ від 13.06.2016 року № 499 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ", підписаний не керівником, а в.о. начальника Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області С.П. Марієнчук, що є порушенням п.79.2 ст.79 ПК України. Перевірка проводилась з 21.06.2016 по 25.06.2016 (тобто з вівторка по суботу), в той час, як у відповідності до наказу від 13.06.2016 № 499 для проведення перевірки ревізору-інспектору надано 3 робочих дня з 21.06.2016 року (тобто з вівторка по четвер), таким чином, перевірка проведена у строки, які не передбачені наказом від 13.06.2016 року № 499. ОСОБА_1 з 19.12.2015 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом, а ФОП ОСОБА_1 , як суб`єкт господарювання, зареєстрований за адресою, АДРЕСА_2 . В акті перевірки та ППР зазначається адреса реєстрації ФОП ОСОБА_1 , а не платника ОСОБА_1 , як фізичної особи, перевірка якого фактично і проводилась. Крім того, для комунікації з позивачем відповідач мав доступ до інформації щодо номерів засобів зв`язку позивача, яка містилась у реєстраційних документах ФОП ОСОБА_1 , зокрема, в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, деклараціях позивача про доходи за 2015 рік та за 1 квартал 2016 року із зазначенням податкової адреси: АДРЕСА_3 . Спірні податкові повідомлення-рішення за висновками акту перевірки від 02.07.2016 № 543/21-03-17-05/2805103118, прийняті лише 18 жовтня 2016 року, тобто через 108 днів після закінчення перевірки. Крім того, контролюючий орган невірно обчислив суму додаткового блага, отриманого позивачем, оскільки, окрім тіла прощеного кредиту враховано також відсотки, що суперечить пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Також податковою інспекцією не з`ясовано, чи є прощена сума розміром різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, відповідно до п. 8 підрозд. 1 Перехідних положень ПК України, та не враховано, що така сума не вважається додатковим благом платника податку та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Позивачем та ПАТ "УКРСОЦБАНК", як сторонами кредитного договору була змінена валюта зобов`язання за таким як сторонами кредитного договору була змінена валюта зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, що підтверджується платіжними квитанціями про погашення частини кредиту та відсотків в грошовій одиниці України гривні. Вважає, що відповідачем при проведенні перевірки не вірно трактовано визначення ПК України, не повно з`ясовано обставини, які мають значення, а також порушено порядок проведення перевірки, що призвело до помилкових висновків та прийняття необгрунтованих та незаконних рішень.

Ухвалою суду від 17.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

11.11.2019 від відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає про те, що позивачем не подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік. Згідно наданих до органу ДФС відомостей від ПАТ "Укрсоцбанк", останнє виплатило позивачу доходи у вигляді додаткового блага у сумі 352192 грн. 98 коп. Але позивач не задекларував доходи, не сплатив з них податок на доходи фізичних осіб, що є порушенням пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Стосовно твердження позивача про те, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу. визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року, відповідач зазначив, що договором про внесення змін №1 до договору кредиту, яким встановлено умови набуття позивачем права на анулювання залишку заборгованості за договором кредиту, не передбачено зміну валюти зобов`язання з долара США у гривню. При проведенні перевірки відповідачем дотримано всіх обов`язкових вимог чинного законодавства. Запит контролюючого органу про надання інформації направлявся позивачу на адресу: АДРЕСА_2 , і був отриманий особисто ОСОБА_2 . , отже, позивач був обізнаний про наслідки, які наступають у разі не надання пояснень. Позивач змінив свою адресу місця реєстрації у 2015 році, але всупереч нормам ПКУ, не повідомив належним чином контролюючий орган про зміну податкової адреси або зміну фактичного місця проживання, як того вимагає чинне законодавство. Відповідач посилається на п. 42.3 ст. 42 ПКУ, відповідно до якого якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата. Контролюючий орган в свою чергу здійснював листування за тією адресою, яка була наявна в базах. Відносно твердження позивача про перевищення термінів проведення перевірки, зазначає, що перевірка проводилась з 21.06.2016 по 23.06.2016, в акті перевірки наявна описка (технічна помилка), а саме, що перевірка проводилась по 25.06.2016. 25 червня 2016 року було вихідним днем (субота), тому перевірка не могла проводитись фактично, з 25.06.2016 по 28.06.2016 включно були святкові дні з нагоди Дня Конституції. Тобто, останнім днем проведення перевірки було 23 червня 2016 року, а 02 липня 2016 року було зареєстровано акт про проведення перевірки, на п`ятий робочий день з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (ті.86.4 ст.84 ПКУ). Стосовно строків винесення податкових повідомлень - рішень пояснює, що податкове повідомлення - рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки (п.86.8 ст.86 ПКУ). Оскільки корінець поштового відправлення контролюючим органом було отримано лише в жовтні місяці, тому податкові повідомлення рішення винесені в жовтні 2016 року.

15.11.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач посилається на проведення документальної позапланової перевірки щодо фізичної особи платника податків ОСОБА_1 а не фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Звертає увагу суду на те, що відомості з ЦБД Державного реєстру фізичних осіб ДФС України не показують структуру доходів, в свою чергу ПАТ "УКРСОЦБАНК" не надав додаткових відомостей. Акт перевірки складений з порушенням вимог п. 5 р. II Порядку № 727, без посилання на документи у відповідності до яких підтверджується проведення кредитної операції (договору кредиту, договору про прощення (анулювання) боргу тощо), за відсутності будь-якої документально підтвердженої інформації, що кредитор повідомив позивача шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, внаслідок чого позивач зобов`язаний самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації. Позивач вважає, що прощена сума боргу не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Ухвалою суду від 10.12.2019 залучено Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд перейшов до розгляду справи в загальному позовному провадженні та призначив підготовче засідання на 10.01.2020.

Ухвалою від 10.01.2020 закрито підготовче засіданні та призначено розгляд справи по суті на 27.01.2020.

27.01.2020 позивач та його представник прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових заперечення на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник 3-ї особи не прибув в судове засідання, хоч був повідомлений про день і час розгляду справи завчасно, про причини неприбуття суд не повідомив.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 20.04.2001 за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 був зареєстрований саме за цією адресою, був знятий з реєстрації 18.12.2015, та прописаний 19.12.2015 за іншою адресою АДРЕСА_1 .

На підставі наказу в.о.начальника Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області С.П. Марієнчук від 13.06.2016 року № 499 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )", з посиланням на пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 ПК України, та повідомлення №457/21-03-13-05 про проведення у приміщенні Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з 21.06.2016 документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.10.15 по 31.12.15 року, ревізором-інспектором Херсонської ОДПІ була проведена вказана перевірка, за результатами перевірки складений акт від 02.07.2016 № 543/21-03-17- 05/2805103118. У відповідності до вказаного наказу термін проведення перевірки 3 робочих дня.

Наказ про проведення перевірки від 13.06.2016 № 499, повідомлення від 13.06.2016 №457/21-03-13-05 були надіслані позивачу за адресою АДРЕСА_2 , та повернуті 15.07.2016 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Актом перевірки встановлені порушення п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст 164 ПК України, платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 352192, 68 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 61130, 54 грн., порушення п. 49.18 ст. 49 ПК України, платником податку до Херсонської ОДПІ не надана у встановлені законодавством терміни податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік, п.п. 1,4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, що призвело до ненарахування та несплати військового збору за 2015 р. у сумі 5282, 89 грн.

В акті перевірки вказано про не подання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік до Херсонської ОДП1 у встановлені законодавством терміни, чим порушено п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Згідно інформаційних баз даних органу ДФС в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримав доходи від ПАТ "УКРСОЦБАНК" у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) у сумі 352192,68 грн.

За висновками перевірки Херсонською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.10.2016 № 0011221305 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 61130, 54 грн. основного платежу та штрафних санкцій 15452, 64 грн., від 18.10.2016 року № 0011241305 по військовому збору на суму 5282,89 грн., штрафні санкції - 1320,72 грн., від 18.10.2016 № 0011231305 про застосування 170 грн. штрафу по ПДФО.

У зв`язку з не сплатою донарахованих грошових зобов`язань контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі №540/37/19 позовну заяву Головного управління ДФС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про стягнення суми податкового боргу з ОСОБА_1 було задоволено, рішення набрало законної сили 18.05.2019.

Позивач стверджує, що дізнався про факт прийняття відносно нього податкових повідомлень-рішень та про наявність судового рішення тільки 02.10.2019, тому звернувся до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень 16.10.2019. В позові зазначив, що між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "УКРСОЦБАНК" (кредитор) 01.09.2006 укладений кредитний договір № Ф060779П. 12.12.2015 між позивачем та ПАТ "УКРСОЦБАНК" укладено договір про внесення змін № 1 до договору кредиту, у відповідності до якого сторони констатували залишок заборгованості за кредитом в сумі 19430 дол. 67 центів та заборгованість по процентам за користування 10572 дол. 58 центів, сторони домовились, що у разі погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 15002 грн. до 22 грудня 2015 року позивач набуває право на анулювання (прощення) залишку заборгованості за договором кредиту. 22.12.2015 позивачем внесено в касу кредитора грошові кошти у сумі 15002 дол. США.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Положеннями пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, які вказані як підстави проведення перевірки, передбачено, що перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно діючої на момент проведення перевірки редакції п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст.79 ПК України. Згідно п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку. З наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Ця вимога є обов`язковою, в тому числі і при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Контролюючим органом не може бути проведено невиїзну позапланову документальну перевірку щодо платника податку у разі відсутності підтвердження повідомлення платника про проведення даної перевірки, зокрема щодо дати і часу її проведення. У разі відсутності такого підтвердження встановлюється порушення процедури проведення перевірки, результатом чого є визнання протиправними податкових повідомлень рішень прийнятих на основі таких перевірок.

Податкова перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Позивач не отримував наказ та повідомлення про проведення перевірки через надсилання цих документів на адресу АДРЕСА_2 . Про неотримання наказу та повідомлення платником відповідачу стало відомо 15.07.2016, тобто вже після складання акту перевірки.

Підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПКУ встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, позивач був позбавлений права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань укладення кредитного договору, виникнення заборгованості і списання боргу за кредитним договором.

Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України та не надавало право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пункт 42.2 статті 42 ПКУ передбачає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У відповідності до наказу від 13.06.2016 року № 499 документальна позапланова невиїзна перевірка повинна була проводитись щодо платника податків ОСОБА_1 , а не ФОП ОСОБА_1 . На час проведення перевірки позивач ОСОБА_1 з 19.12.2015 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 07.11.2005.

ФОП ОСОБА_1 , як суб`єкт господарювання, зареєстрований за адресою, АДРЕСА_2 , про зміну адреси податкову інспекцію не повідомляв.

Відповідно до ст. 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Таким чином, наказ та повідомлення про перевірку направлялись відповідачем за адресою, яка була зазначена самим позивачем при реєстрації його як підприємця. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань починаючи з 11.04.2013 адресою позивача є АДРЕСА_2 . Доказів повідомлення ОСОБА_1 контролюючого органу про зміну податкової адреси суду не надано.

Суд вважає не обгрунтованими доводи позивача про те, що відповідач був обізнаний з іншою адресою позивача, яку останній зазначав у заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, деклараціях ОСОБА_1 за 2015 рік , за 1 квартал 2016 року, оскільки саме платник податків зазначає свою податкову адресу, а не контролюючий орган. Відповідно контролюючим органом дотримані вимоги п. 86.4 ст. 84 Податкового кодексу щодо надсилання акту перевірки за належною податковою адресою платника податків.

Податкові повідомлення-рішення за висновками акту перевірки від 02.07.2016 року № 543/21-03-17-05/2805103118, прийняті лише 18 жовтня 2016 року, але дана обставина , хоч є порушенням вимог п.86.8 ст.86 ПК України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних ППР), але не є обставиною, яка порушує права платника податків та не є беззаперечною підставою скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, не зважаючи на не повідомлення позивачем контролюючого органу про податкову адресу, за якою позивач дійсно знаходився, суд констатує порушення порядку проведення перевірки, а саме проведення її без отримання відомостей про належне повідомлення платника податків про день і час проведення перевірки. Невиконання вимог підпункту пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Також суд встановив порушення при визначенні контролюючим органом додаткового блага, яке отримав позивач. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 164.2.17 11.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, заниження платником податків-фізичною особою ОСОБА_3 податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 61130,54 грн.

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ доходом з джерелом його походження з України є будь- який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент прощення боргу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп. б п. 176.2 ПКУ сума доходу платника податку боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу 126.

Отже, сума прощеного боргу за кредитними договорами є доходом фізичної особи позичальника.

ПАТ "УКРСОЦБАНК" вчинив дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позивача, повідомивши про це позивача у договорі про внесення змін № 1 від 22.12.2015. (п. 3.2).

Позивачеві прощено борг в розмірі 15 001, 25 доларів США, разом з тим в додатковій угоді не зазначено, чи була прощена заборгованість за основним кредитом, чи за процентами, позивачу не було роз`яснено, яка частина прощеного боргу становить тіло кредиту, яке і є оподатковуваним доходом платника. При проведені перевірки контролюючим органом також не встановлено структуру прощеного боргу, а відтак суд приходить до висновку про неможливість визначити, на яку суму додаткового блага позивач повинний був подати до контролюючого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО, військовий збір.

П.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг. Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу. Разом з тим, проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходом, який призводить до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) нараховані проценти. Відповідач не довів, що до додаткового блага було включено тільки тіло кредиту, а не прощені проценти за користування кредитними коштами.

Третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк" також не надала суду витребуваних відомостей.

Згідно зі статтею статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Посилання представника позивача на зміну валюту зобов`язання не підтверджене належними доказами, тому до уваги не приймаються, в договорі про прощення заборгованості за кредитним договором відсутні будь-які домовленості про таку зміну, сума 15002 дол. США, яка була погашена позивачем 22.12.2015, також свідчить про те, що вид валюти за кредитним договором не змінювався. Тому норми підрозділу 1 розділу XX п.8 згідно із Законом № 321-УПІ від 9 квітня 2015 року суд не застосовує.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень № 0011221305, 0011231305 від 18.10.2016.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Таким чином, враховуючи те, що базою оподаткування військовим збором є доходи платника податку, в тому числі і додаткове благо, приймаючи до уваги, що сума військового збору, донарахована позивачу податковим органом обчислена з суми прощеного боргу, з урахуванням вищенаведених висновків суду щодо необґрунтованості застосування відповідачем вказаної суми як бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, суд також приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0011241305 від 18.10.2016.

Позов задовольняється в повному обсязі, судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Вступна та резолютивна частини були оголошені 27.01.2020.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області від 18.10.2016 року №№ 0011221305, № 0011241305, № 0011231305.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 833 грн. 58 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 січня 2020 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 111030200