Ухвала суду № 87448347, 07.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

залишення заяви без руху

07 лютого 2020 р. справа № 520/1573/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду заяви ГУ ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) до ПП "Українська виноробна компанія" (вул. Плеханівська, буд. 126/1,м. Харків,61037, код ЄДРПОУ42502376) про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна в порядку ст. 283 КАСУ,-

встановив:

Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (далі за текстом - контролюючий орган, владний суб`єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління) о 12:37 год. 07.02.2020р. звернулось до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, застосованого до Приватного підприємства "Українська виноробна компанія" рішенням №4337/20-40-32-01-17 за недопуск до проведення фактичної перевірки 30.01.2020р.

Суддя зважає, що особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин першої та другої вказаної статті провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

У відповідності до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пункт 94.1, підпункт 94.2.3. пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

З правового аналізу викладених законодавчих норм слідує, що обставинами, які зумовлюють звернення до суду з відповідною заявою, є обставини, за яких застосовується арешт майна платника податків, а рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) про застосування адміністративного арешту майна платника податків – є підставою для звернення до суду.

Приєднаними до матеріалів заяви копіями документів засвідчено, що факт відмови від проведення фактичної перевірки мав місце 16:00 год. 30.01.2020р, на підтвердження чого 30.01.2020р. складено акт №6981 від 30.01.2020р.

Відтак, у силу приписів ч.2 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України граничним строком подання безпосередньо до суду заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є 16:00 год. 31.01.2020р. (робочий день - п`ятниця).

Аналогічна правова позиція щодо порядку обчислення строків звернення з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №640/3880/19.

Згідно частин першої та другої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статтями 273 – 277, 280 – 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої – десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Згідно частини п`ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом пропущено строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, який не може бути поновлено, а тому заява підлягає залишенню без розгляду.

Водночас із цим, суд змушений констатувати, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 р. по справі №520/3854/19 про залишення без розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту за рішенням контролюючого органу, була скасована постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 року (головуючий суддя: Бенедик А.П., судді: Гуцал М.І. , Донець Л.О.) .

В вказаній постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року по справі №520/3854/19, зокрема, зазначено, що "Разом з тим, згідно частини третьої статті 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Таким чином, дійшовши висновку про недотримання заявником вимог ч. 2 ст. 283 КАС України в частині строку звернення із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд першої інстанції передчасно ухвалив рішення про необхідність залишення її без розгляду, не повідомивши про це заявника та не надавши йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків."

З огляду на викладене, суддя вважає за доцільне залишити заяву без руху, надавши контролюючому органу час для подання заяви про поновлення строку на звернення до суду.

Окрім того, суддя бере до уваги і відсутність документа про оплату судового збору, та зазначає нуступне.

Відповідно ч.1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів.

Згідно ч.1 ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Також суд зазначає, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки положеннями ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено інше, зазначене правило поширюється і на випадки звернення органу доходів і зборів з відповідною заявою.

Частиною 1 ст.1 Закону України Про судовий збір визначено поняття судового збору. Судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно ч.2 Закону України Про судовий збір, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Отже, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Посилання заявника на те, що ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік документів, за подання яких необхідно сплатити судовий збір, серед яких відсутня заява в порядку ст. 283 КАСУ, а також те, що така заява не є по своїй суті позовною заявою, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Серед визначених у ч.2 ст. 3 Закону України Про судовий збір заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява органу доходів і зборів про стягнення коштів за податковим боргом. Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб`єктів, визначених у ст. 5 Закону України Про судовий збір, звільнених від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про підтвердження стягнення податкового боргу у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, є долучення до такої заяви документу про сплату судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 року по справі № 640/18757/18 (касаційне провадження №К/9901/1712/19).

Доказів сплати судового збору ГУ ДПС у Харківській області до поданої заяви надано не було. Натомість, заявником додано клопотання, яке не передбачено процесуальним законодавством, а саме про відсутність обов`язку сплати судового збору.

Суд не приймає посилання заявника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2018 року у справі № 826/4553/17 та у постанові від 03.04.2018 року по справі №808/3490/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даних постановах висновок стосується не заяви, а подання органу ДФС, поданого в порядку ст. 183-3 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, тоді, як у даному випадку Головним управлінням ДПС у Харківській області подано до суду заяву в порядку ст. 283 КАС України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Отже, спірні правовідносини виникли за іншого нормативно-правового регулювання, про що також наведений висновок в ухвалі Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 640/18757/18.

Відповідно ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.10 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Враховуючи те, що заявником не сплачено судовий збір за подання заяви в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати час для усунення недоліків.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана суб`єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 1 січня - 2102 грн., таким чином за звернення до адміністративного суду з заявою в даному випадку ставка судового збору становить 2102 грн.

Отже, для усунення недоліків поданої заяви заявнику слід надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 2102 грн.. за вимогу немайнового характеру.

Суд також звертає увагу на максимально короткі строки, що встановлені ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства, що також впливає на можливість швидкого реагування, у даному випадку, для усунення недоліків заяви та виконання вимог суду.

Отже, для усунення недоліків в оформленні позову контролюючому органу необхідно подати до суду: заяву про визнання поважними причин несвоєчасного звернення до суду, докази оплати судового збору в розмірі 2102 грн. в строк до 11:00 год. 10.02.2020 року.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 161, 169, 241, 243,283, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

Заяву Головного управління ДПС у Харківській області до Приватного підприємства "Українська виноробна компанія" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна в порядку ст. 283 КАСУ - залишити без руху.

Встановити заявнику термін - до 11:00 год. 10.02.2020 року для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду: заяви про визнання поважними причин несвоєчасного звернення до суду, докази оплати судового збору в розмірі 2102 грн.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Старосєльцева