Рішення № 87448255, 28.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 січня 2020 р. № 520/11505/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 .,

представника відповідача - Зеленохатова І.Е.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд : визнати протиправною, та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківський області про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 1539-25-У від 11.04.2019.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вимога № Ф- 1539-25-У від 11.04.2019 про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 24645,91 грн. є протиправною оскільки позивач не має боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зазначає, що він перейшов на спрощену систему оподаткування 01 січня 2012 року, доходів у 2017-2018 роках не отримував, тож для позивача сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не є обов`язковою. Будь-яких перевірок ГУ ДФС в Харківській області не здійснювало, отже сума боргу, зазначена у вимозі № Ф-1539-25-У, не має жодного документального підтвердження.

Вважає, що відповідачем протиправно внесено відомості про наявність у позивача заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 24645,91 грн. до інформаційної системи органу доходів і зборів, в тому числі до інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску. Зазначені обставини зумовили звернутись позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) була сформована правомірно (а.с. 37-38). В обґрунтування своїх доводів посилався на те, що з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, вказані у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", як і ті, які не отримують дохід (прибуток) від провадження підприємницької діяльності. Зазначає також, що з 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 року №2148-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал). Протягом 2018 року в ІКП щокварталу відбувались нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі за операцією « 17Є Нараховано ОСОБА_2 , в т.ч. з незалежною професійною діяльністю» (19.04.2018 - за 1 квартал 2018 року в сумі 2 457, 18 грн., 19.07.2018 року - 2 457, 18 грн., 19.10.2018 - за 3 квартал 2018 року в сумі 2 457,18 грн.). Також, станом на 09.02.2018 року за операцією « 17Ц Нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік» проведено автоматичні нарахування єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8 448.,00 грн. Зазначає, що станом на 31.10.2018 року сума боргу з єдиного внеску ФО-П ОСОБА_1 становила 24645,91 гривень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року замінено відповідача у справі № 520/11505/19 - Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління Державної Податкової Служби України у Харківській області.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому та наданих письмових поясненнях (а.с. 73-75).

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях (а.с. 37-38, 56-58; 65, 96).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 перебував на обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за період з 30.01.2012 по 30.06.2015 р.р. Дата державної реєстрації - 23.09.1996 року. Дата взяття на облік - 23.09.1996 року. Види діяльності за КВЕД - 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.90 - неспеціалізована торгівля; 47.82 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям (Витяг а.с. 43).

Судом встановлено, що згідно даних інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) ІС «Податковий блок» (КБК 71040000) «ЄСВ за себе» станом на 31 грудня 2017 року обліковувався борг (недоїмка) з ЄСВ у сумі 8826,37 грн.

Станом на 31.10.2018 року сума боргу з єдиного внеску становила 24 645,91 гривень.

На підставі чого, контролюючим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 року № Ф-1539-25 в розмірі 24 645,91 гривень.

Зазначена вимога надсилалася рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулася до контролюючого органу з відміткою "із закінченням терміну зберігання".

Оскільки вимога позивачем у передбачений законодавством термін не оскаржена, вказана вимога набула статусу узгодженої та була направлена до органів державної виконавчої служби.

Позивачу стало відомо, що 25 квітня 2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирною Тетяною Василівною за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області було відкрито виконавче провадження №58970379 та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області боргу у розмірі 24645,91 грн.

Позивач зазначає, що 23 жовтня 2019 року він дізнався, що видаткові операції за його картковими рахунками заблоковані виконавчою службою.

24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 у Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 58970379 та дізнався про те, що оскаржувана вимога № Ф-1539-25-У від 11.04.2019 року стала підставою для відкриття вищезазначеного виконавчого провадження.

Вважаючи вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1539-25-У від 11.04.2019 протиправною та такою, що не відповідає вимогам ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування» та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 та дії Головного управління ДФС у Харківській області стосовно нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протиправними та такими, що порушують права позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому, періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частинами 7, 8 статті 9 вказаного Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для Позивача, який обрали спрощену систему оподаткування є календарний місяць.

Згідно з ч. 10 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Отже, штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393 (далі Інструкція № 449).

Розділом VI зазначеної інструкції встановлено Порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п.1, п.2 Розділу VI до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники ЄСВ (у тому числі фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування) зобов`язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Аналогічну норму передбачено п.п. 2 п. 5 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 р.

Таким чином, приписами діючих норм законодавства чітко визначено строк сплати до бюджету фізичними особами - підприємцями ЄСВ, а саме: до 20 числа місяця, наступного за попереднім кварталом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом 2018 року в ІКП за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для фізичних осіб - підприємців, у тому числі, тими які обрали спрощену систему та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) , щокварталу відбувались нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі за операцією « 17Є Нараховано ОСОБА_2 , в т.ч. з незалежною професійною діяльністю» (19.04.2018 - за 1 квартал 2018 року в сумі 2 457, 18 грн., 19.07.2018 року - 2 457, 18 грн., 19.10.2018 - за 3 квартал 2018 року в сумі 2 457,18 грн.).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. [Ь 5515-УІ затверджено наступі розміри мінімальної заробітної плати: 1147 грн. у періоді з 01.01.2013 по 30.11.2013; 1218 грн. у періоді з 01.12.2013 по 31.12.2013.

Згідно до статті 7 Закону «Про ЄСВ» сума єдиного соціального внеску за окремий місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового платежу. Сума знімального страхового платежу визначається шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати на 34,7% (ставка ЄСВ для ФОП на єдиному податку).

Отже, платники єдиного податку мали сплачувати у 2013 році наступні суми ЄСВ:

- 1147*34,7%=398,01 грн. за період з 01.01.2013 по 30.11.2013.

- 1218*34,7%=422,65 грн. 01.12.2013 по 31.12.2013.

Згідно даних інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) ІС «Податковий блок» (КБК 71040000) «ЄСВ за себе» станом на 31 жовтня 2018 року обліковується борг (недоїмка) з ЄСВ у сумі 24645,91 грн.

Частина боргу з єдиного соціального внеску виникла за період 2014-2015 років у сумі 8826.37 гривень: 1218.67 - нараховано єдиного внеску від 20.01.2014 року; 1267.95 - нараховано єдиного внеску від 22.04.2014 року; 1267.95- нараховано єдиного внеску від 21.07.2014 року; 1267.95 - нараховано єдиного внеску від 20.10.2014 року; 1267.95 - нараховано єдиного внеску від 20.01.2015 року; 1267.95 - нараховано єдиного внеску від 22.04.2015 року; 1267.95 - нараховано єдиного внеску від 21.07.2015 року; 1267.95 - нараховано єдиного внеску від 20.10.2015 року.

Так, станом на 09.02.2018 року за операцією « 17Ц Нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік» проведено автоматичні нарахування єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8448,00 грн.

Загальна сума нарахована в автоматичному режимі в ІКП в 2018 році становила 15819,54 гривень. Сплата протягом року платником не проводилась.

На підставі вимог Інструкції № 449 контролюючим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 року № Ф-1539-25 в розмірі 24 645,91 гривень, яку було направлено на адресу ОСОБА_1 (а.с. 59-60).

За результатом розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування в період з 01.01.2012 року по 30.06.2015 рік.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з зарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464).

У зв`язку з чим, вказана вимога набула статусу узгодженої та була направлена до органів державної виконавчої служби.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону)

З 01.01.2017 року відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно із абз. 2 п. 2 ч. 1 ст.7 Закону № 2464, у разі, якщо платник єдиного внеску, визначений п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч.І ст. 1 Закону).

Максимальна база величини нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Таким чином, з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, вказані у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, як і ті, які не отримують дохід (прибуток) від провадження підприємницької діяльності.

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 року № 2148-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки, визначеної ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 20 Г року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3 200,00 гривень.

У 2017 році, за який здійснено нарахування, мінімальний місячний розмір страхового внеску складав 704 гривні, в той час як річний - 8 448 грн.

Твердження позивача, що він як фізична особа - підприємець, що обрав спрощену систему оподаткування тому для нього сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не є обов`язковою - суперечить приписам Закону.

Суд зазначає, що законодавством передбачено обов`язок позивача своєчасно сплачувати податки та збори, встановлені чинним законодавством. Проте доказів на сплату ЄСВ позивачем до суду не надано. У той же час як матеріалами справи підтверджено, що позивач є фізичною особою підприємцем, що здійснює підприємницьку діяльність.

Твердження позивача стосовно того, що податкова вимога від 21.11.2018 р. № Ф-1539-25 в розмірі 24.645,91 грн. йому не надсилалась, спростовуються наданими стороною відповідача доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 59,60).

За таких обставин суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно нарахована недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача в частині нарахування Єдиного соціального внеску позивачу в розмірі 24645,91 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності за правилами, встановленими ст.90 КАС України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.