Ухвала суду № 87448237, 06.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 р. № 520/338/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку письмового провадження у підготовчому засіданні питання щодо строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міськради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міськради про відмову у призначенні компенсації на догляд за інвалідом 1 групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 неправомірними та бездіяльність чиновників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міськрад;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міськради призначити компенсацію на догляд за інвалідом 1 групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 в сумі 245,20 грн.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, відповідно до якого зазначила, що до 08.05.2003 доглядала за двома інвалідами (мамою та донькою). Крім того, позивач втратила час на складання позовів щодо захисту своїх прав до районного суду та до Харківського окружного адміністративного суду. А тому, зазначила, що вона фізично не могла звернутись своєчасно до суду із даним позовом.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду доповнення до клопотання про поновлення строку звернення до суду, відповідно до якого зазначила, що якщо суми компенсації не виплачені з вини органу, то вони виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Також надала заяву, відповідно до якої просила проводити судове засідання 06.02.2020 за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що 17.09.2001 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення компенсації виплати на догляд за особою з інвалідністю 1 групи по зору ОСОБА_2 . Їй призначено компенсацію з дати звернення, а саме з 17.09.2001, а тому їй було відомо, що за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 компенсація не виплачувалась.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку сторін та те, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання та заяву позивача про проведення судового засідання за її відсутності, суд вважає за можливе вирішити питання щодо поновлення строку звернення до суду в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міськради про відмову у призначенні компенсації на догляд за інвалідом 1 групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001.

Судом встановлено, що 17.09.2001 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення компенсації виплати на догляд за особою з інвалідністю 1 групи по зору ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Управління позивачу призначено компенсацію з дати її звернення, а саме з 17.09.2001 у розмірі 4 грн 80 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що листами № 01-В3147 від 12.06.2003, № 01-В4200 від 06.08.2003, № 01-В4332 від 18.08.2003, № 01-В4330 від 18.08.2003, № 01-В5711 від 22.10.2003, № 766 від 18.06.2004, № 01-В/3491 від 06.07.2004, № 4405 від 15.07.2004 ОСОБА_1 повідомлялось, що призначення компенсації з 1997 року неможливе, оскільки відповідно до чинного законодавства, така компенсація призначається з дня звернення із відповідною заявою.

Таким чином, позивачу було відомо ще у 2003 році про відмову їй у призначенні компенсації на догляд за інвалідом 1 групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001.

Суд зазначає, що з позовними вимогами про визнання протиправною відмову у призначенні компенсації на догляд за інвалідом 1 групи за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду 10.01.2020, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції на позовній заяві.

Тобто, позивач звернувся з даним позовом з порушенням строку звернення до адміністративного суду, більше ніж 17 років.

Згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі у здійсненні права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.

Так, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 у справі № 804/4217/18.

При цьому, позивач не навів обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску строку - більше ніж 17 років звернення до суду з даними позовними вимогами щодо визнання протиправною відмови у призначенні компенсації на догляд за інвалідом 1 групи за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 та зобов`язання призначити компенсацію на догляд за інвалідом 1 групи за період з 23.10.1997 по 16.09.2001.

Суд зазначає, що посилання позивача на те, що до 08.05.2003 вона доглядала за двома інвалідами (мамою та донькою) та на те, що втратила час на складання позовів щодо захисту своїх прав до районного суду та до Харківського окружного адміністративного суду не можуть бути розцінені, як поважні причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивачем також таких причин не зазначено, крім того не вказано будь-яких обставин і не надано відповідних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з частиною 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Згідно з положеннями частини 1 та частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міськради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 121, 122, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міськради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О.Чудних