Рішення № 87448214, 28.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 р. № 520/12162/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Чорнобай О.Є.,

представника відповідача - Білокінь С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства приватної агрофірми "Злагода" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство приватна агрофірма "Злагода" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Харківській області № 00000010519 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 761013,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у сумі 380506,50 грн, а загалом на суму 1141519,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Харківській області № 00000020519 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2621022,00 грн.

В обґрунтування позову, зазначив, що податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 30/20-40-05-19-10/30141865 від 13.09.2019. Позивач зазначив, що ним надано усі первинні документи у підтвердження господарської діяльності із контрагентами, а тому, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, стосовно порушення товариством статті 168, 176, 198 та 201 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді від 28.01.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка податкового, валютного та іншого законодавства Приватного підприємства приватної агрофірми "Злагода" (код 30141865).

Результати перевірки оформлені актом № 30/20-40-05-19-19/30141865 від 13.09.2019, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в період , що перевірявся на загальну суму 761013,00 грн;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело завищення суми відємного значення, що зараховуєтьс до складу податкового кредиту наступного звітно8го (податкового) періоду за червень 2019 року в сумі 2621022,00 грн;

- п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що належало перерахувати до або під час виплати заробітної плати у квітні 2019 року - у сумі 7965,00 грн та травні 2019 року - у сумі 9540,00 грн;

- п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 № 111/26556, підприємством допущено неповідомлення контролюючому органу за встановленою формою 1 ДФ про суми виплачених протягом І кварталу 2018 року – І кварталу 2019 року доходів фізичним особам-підприємцям за закуплені у них товарно-матеріальні цінності; подання податкової звітності за формою 1 ДФ за ІV квартал 2018 року з помилками;

- п. 16-1 підрозділу 10 ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України підприємством допущено неперерахування до бюджету військового збору, що належало перерахувати до або під час виплати заробітної плати у квітні 2019 року – у сумі 663,75 грн та травні 2019 року – у сумі 795,00 грн;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" підприємством допущено неперерахування єдиного соціального внеску при виплаті заробітної плати працівникам за червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2018 року, січень, лютий, квітень 2019 року всього у сумі 34805,65 грн;

- п. 2 ч. 2ст. 6, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" підприємством допущено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.

На підставі висновків акту перевірки № 30/20-40-05-19-19/30141865 від 13.09.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00000010519 від 04.10.2019, яким за порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, у зв`язку із чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1141519,50 грн.

Також, на підставі висновків акту перевірки № 30/20-40-05-19-19/30141865 від 13.09.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00000020519 від 04.10.2019, яким за порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України збільшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість на загальну суму 2621022,00 грн.

З акту перевірки № 30/20-40-05-19-19/30141865 вбачається, що підставою для зафіксованих порушень п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України слугував висновок податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами – ТОВ "Національна енергетична компанія", ТОВ "Торговий дім "Пріматерра", ТОВ "СВГ Плюс", ТОВ "Овіс трейд", ТОВ "БМБ-Трейдінг", ТОВ "Аматорг", ТОВ "Газ-Ресурс", ТОВ "Тім Ойл", ТОВ "Полтава-Логістика", ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна", ТОВ "Манго-Груп", ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "Глобал Трафік" та ТОВ "Інтеграл нафта".

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що між Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аматорг" (постачальник) укладено договір постачання № 24-Г від 24.07.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати і оплачувати скраплений газ, у кількості та за цінами згідно з рахунками-фактурами та накладними на кожну партію товару.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с. 100-142 т.1).

11 лютого 2019 року Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна Енергетична Компанія" (продавець) укладено договір купівлі продажу ПММ № 11/02, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар (скраплений газ, дизельне паливо, бензин) у кількості та за ціною, згідно з наданими рахунками-фактурами.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с. 145-154 т.1).

Також, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ-Трейдінг" (постачальник) укладено договір поставки № 15/18 від 08.11.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали партіями, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та своєчасно оплатити товар.

Реальність вказаного договору від 08.11.2018 підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (а.с. 158-198 т.1).

Між Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 27/11/17-г від 27.11.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується своєчасно та в обумовлені строки передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити скраплений газ.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с. 208-238 т.1).

19 жовтня 2018 року Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ-Ресурс" (продавець) укладено договір купівлі-продажу скрапленого газу № 19/10/18-1к, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти у кількості та за ціною, згідно з наданими рахунками-фактурами.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с. 242-246 т.1, а.с. 1-2 т. 2).

Також, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВГ-Плюс" (продавець) укладено договір поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан № 16-08-18/1 від 16.08.2018, відповідно до умов якого продавець зобов`язується постачати та передавати у власність покупця нафтопродукти, скраплений газ пропан-бутан, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Реальність вказаного договору від 16.08.2018 підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (а.с. 7-14 т.2).

14 грудня 2018 року Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" (постачальник) укладено договір купівлі поставки № 141218-1Д, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вартість газу скрапленого на умовах договору та рахунків до нього.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, платіжне доручення (а.с. 19-21 т.2).

Крім того, між Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тім Ойл" (постачальник) укладено договір поставки № 45/1 від 27.08.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати паливо-мастильні матеріали: скраплений вуглеводний газ у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити повністю ціну товару.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, платіжні доручення (а.с. 26-32 т.2).

Також, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Нафта" (постачальник) укладено договір поставки № 33 від 06.09.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити товар.

Реальність вказаного договору від 08.11.2018 підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (а.с. 37-39 т.2).

20 грудня 2017 року Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 8-Г, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати скраплений газ у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та повністю оплатити його ціну.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с. 44-91 т. 2).

Також, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пріматерра" (постачальник) укладено договір поставки скрапленого газу № 0812/17 від 08.12.2017, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві в погоджені строки скраплений вуглеводний газ узгодженими партіями, а покупець зобов`язується їх оплатити і прийняти в кількості згідно з поданими заявками, які погоджені постачальником.

Реальність вказаного договору від 08.12.2017 підтверджується наданими до матеріалів справи заявками, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (а.с. 99-137 т.2).

Крім того, між Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір поставки № 33 від 22.02.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити повністю ціну товару.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, платіжні доручення (а.с. 141-161 т.2).

03 жовтня 2018 року Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава-Логістика" (постачальник) укладено договір постачання скрапленого газу № 618-Г, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця скраплений вуглеводний газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2001 та/або ЕN 589-2--8 та або/або газ вуглеводний скраплений газ для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010, а покупець зобов`язується прийняти та повністю оплатити його ціну.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, випискою з банку (а.с. 167-176 т. 2).

Також, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів (скрапленого газу) від 10.03.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити скраплений газ/газ скраплений вуглеводний марок НА, СПБТ, БТ тощо.

Реальність вказаного договору від 08.12.2017 підтверджується наданими до матеріалів справи заявками, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (а.с. 180-187 т. 2).

15 серпня 2018 року Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" (покупець) укладено з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки № 677, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та повністю оплатити його вартість.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, випискою з банку (а.с. 191-197 т. 2).

Подальша реалізацію придбаного товару за вищевказаними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи журналом руху газу Приватного підприємства приватної агрофірми "Злагода", актами-розрахунками списання скрапленого газу, подорожніми листами службового легкового автомобіля (а.с. 198-247 т. 2, а.с. 1-250 т. 3, 1-175 т. 4).

Суд зазначає, що підтвердження наявності ресурсів для транспортування придбаного товару, позивачем надано до матеріалів справи договори позики наземного самохідного транспортного засобу № 25/12 від 25.12.2014, № 08/04 від 08.04.2016, № 14/04 від 14.04.2016, № 18/01 від 18.01.2018, № 18/01-1 від 18.01.2018 укладені із громадянином ОСОБА_3 разом із актами приймання/передачі № 25/12, № 08/04, № 14/04, № 18/01 та № 18/01-1.

Також, у підтвердження наявності ресурсів для зберігання придбаного товару, позивачем надано договір позички залізничної цистерни для зберігання зрідженого нафтового газу від 16.01.2018, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунець" разом із актом приймання передачі від 16.01.2018 № 2 та договір оренди № 1-03/01 від 03.01.2018, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Агро" про оренду нежитлової будівлі "Елеватору", що розташований за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Богуславка, вул. Центральна разом із актом приймання-передачі № 1-03/01 від 03.01.2018.

Таким чином, господарські операції Приватного підприємства приватної агрофірми "Злагода" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митногокордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Податковий кодекс України). До внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного відповідно до частини

Відповідно до абз. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відповідно до частини 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані первинні документи визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за правочинами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж поставки товару та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди Приватним підприємством приватною агрофірмою "Злагода" є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що відсутність лімітно-забірних карток на отримання ТМЦ не підтверджує подальше використання придбаного товару у контрагентів, оскільки відсутність лімітно-забірних карток не спростовує факту реальності виконання договорів щодо придбання товару (скрапленого газу).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Національна енергетична компанія", ТОВ "Торговий дім "Пріматерра", ТОВ "СВГ Плюс", ТОВ "Овіс трейд", ТОВ "БМБ-Трейдінг", ТОВ "Аматорг", ТОВ "Газ-Ресурс", ТОВ "Тім Ойл", ТОВ "Полтава-Логістика", ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна", ТОВ "Манго-Груп", ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "Глобал Трафік" та ТОВ "Інтеграл нафта" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов`язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки № 30/20-40-05-19-19/30141865 від 13.09.2019 щодо порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000010519 та № 00000020519 підлягають скасуванню, а позовні вимоги Приватного підприємства приватної агрофірми "Злагода" - задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства приватної агрофірми "Злагода" (вул. Слобожанська, буд. 13, с. Богуславка, Борівський район, Харківська область, 63810, код 30141865) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, Харків, Харківська область, 61000, код 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Харківській області № 00000010519 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 761013,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у сумі 380506,50 грн, а загалом на суму 1141519,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Харківській області № 00000020519 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2621022,00 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства приватної агрофірми "Злагода" (вул. Слобожанська, буд. 13, с. Богуславка, Борівський район, Харківська область, 63810, код 30141865) судовий збір в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, Харків, Харківська область, 61000, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07 лютого 2020 року.

Суддя С.О.Чудних