Рішення № 87448203, 29.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 січня 2020 р. справа № 520/13038/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

представника позивача - Загребельного Г.С. (ордер №001591 від 01.09.2019),

представника відповідача - Немченка Б.М. (довіреність №2819/9/20-40-08-03-02 від 21.10.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство - 164" (вул.Лермонтовська, буд.7, оф. (кв.) 31, м.Харків, 61024, код ЄДРПОУ 33608604) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство - 164", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 22.01.2020, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації по податковій накладній: від 15.10.2019 року №1306762/33608607 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 17.09.2018 року та від 15.10.2019 року №1306761/33608607 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17.09.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №1 від 17.09.2019 року складену ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство-164" датою її отримання, а саме 03.10.2019 року та податкову накладну №2 від 17.09.2019 року складену ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство-164" датою її отримання, а саме 03.10.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, викладене у протоколі про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" таким, що відповідає п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" з переліку ризикових платників податків;

- судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при спробі зареєструвати податкові накладні, виписані за наслідками господарських операцій в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач отримав з боку контролюючого органу квитанції про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлених в електронному вигляді для реєстрації, а згодом оскаржувані в даній справі рішення, якими відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних та внесено підприємство до переліку ризикових платників поатків.

На думку позивача при цьому контролюючим органом порушено норми п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки, у ДПС не було достатньої правової підстави для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на вищевикладене позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та рішення у формі протоколу про внесення підприємства позивача до числа ризикових платників податків необґрунтованими та такими, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідач – Головне управління ДПС України, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та або відмову в такій реєстрації та рішення про включення в ризикові відповідно є правовим актом індивідуальної дії, оскільки, застосовується одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, нерозрахований на широке коло осіб. При цьому, згідно протоколу вбачається, що комісія саме з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншими підприємствами вирішила внести ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство-164" до Журналу ризикових платників податків. таким чином, оскаржуване рішення у формі протоколу засідання робочої групи є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, так як є рекомендаційним та не породжує правові наслідки для суб`єкта господарювання.

Крім того, відповідач зазначив, що Головне управління ДПС України не приймало рішення від 15.10.2019 №1306762/33608607 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.09.2018 та №1306761/33608607 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17.09.2018, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 17.12.2019 відкрито провадження по адміністративній справі, яка призначена до підготовчого розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.01.2020 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивача.

Протокольною ухвалою суду від 29.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - Загребельний Г.С. (ордер №001591 від 01.09.2019), прибув у судове засідання підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління ДПС у Харківській області - Немченко Б.М. (довіреність №2819/9/20-40-08-03-02 від 21.10.2019), у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідач – Державна податкова служба України, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав, причини неявки не повідомив. Правом надати письмовий відзив не скористався.

Згідно ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних суд вирішує справу за наявним матеріалами.

Відповідно ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство - 164" зареєстроване за адресою: 61024, Харківська обл., м.Харків, Київський р-н, вул. Лермонтовська, буд.7, офіс 4 та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Головному управлінні ДФС у Харківській області, Київське управління, Київська ДПІ.

Позивач засобами електронного зв`язку направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №1 від 17.09.2019 року на загальну суму 309883,20 грн. (у т.ч. ПДВ 51647,20 грн.), №2 від 17.09.2019 року на загальну суму 353117,40 грн. (у т.ч. ПДВ 58852,90 грн.) виписані в зв`язку із наданням послуг АТ "Туброатом" з капітального ремонту під`їзних залізничних колій (а.с.74-75, 77-78).

Згідно засобів електронного зв`язку позивач отримав з боку ДПС України квитанції №9228088537 та №9228103526 від 04.10.2019 (а.с.73, 76), за яких зазначено "документ прийнято, реєстрацію зупинено", з посиланням на те, що подані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В зв`язку з наведеним позивачем складено та подано до контролюючого органу відповідні пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація якої зупинена ДПС України з поясненнями щодо господарських операцій, в зв`язку з якою виписані відповідні податкові накладні та відповідними документами.

В подальшому комісією ДПС України прийняті оскаржувані рішення №1306762/33608607 від 15.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 17.09.2019 року (а.с.47) та №1306761/33608607 від 15.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 17.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.45).

Не погодившись із рішеннями ДПС України від 15.10.2019 року №1306762/33608607 та №1306761/33608607, підприємство надало скарги до ДПС України, в яких просило скасувати вказані рішення.

Листом ДПС України від 05.11.2019 за №8222/619900.06.05-01-15 відмовило у задоволенні скарг позивача та повідомлено, що підприємство має право оскаржити вказане рішення до суду (а.с.42-44).

Не погодившись з рішеннями ДПС України про відмову в реєстрації податкових накладних та рішенням Головного управління ДПС у Харківській області про внесення позивача до переліку ризикових підприємств, позивач оскаржив їх до суду.

Розглядаючи підстави, які слугували прийняттю оскаржуваних в даній справі рішень судом встановлено, що доходячи висновку про зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних, а згодом і про відмову у їх реєстрації в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, відповідач виходив з того, що за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної, що була подана позивачем, виявлено ризики, достатні для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних та в подальшому відповідач вважав, що позивач не надав контролюючому органу відповідні документи та пояснення, які б спростовували висновки щодо невідповідності поданих податкових накладних критеріям реальності здійснених за нею господарських операцій.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В зв`язку з наведеним суд зазначає, що, як слідує з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство - 164" є "Будівництво залізниць і метрополітену" (код КВЕД 42.12).

Судом встановлено, що 09.09.2019 року між ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство - 164" (виконавець) та АТ "ТУРБОАТОМ" (замовник) укладено договір підряду №130819-2 (а.с. 86-90), відповідно до якого позивач приймає на себе виконання наступних видів робіт: капітальний ремонт під`їзної залізничної колії довжиною 66,03 м інв.№3501176 під`їзна залізнична колія 5 у головний корпус 1-ий виробничий майданчик (пр.Московський, 199) довжина 400,08 м. (42.12.10-00.00).

На виконання умов договору АТ "ТУРБОАТОМ" 17.09.2019 року здійснило попередню оплату на підставі рахунку-фактури №0909/2 від 09.09.2019 року на суму 309883,2 грн. (у т.ч. ПДВ - 51647,2 грн.) що підтверджується платіжним дорученням №7677 від 17.09.2019 року (а.с.115).

Судом встановлено, що у зв`язку з наявними господарськими відносинами позивачем виписано на адресу АТ "ТУРБОАТОМ" податкову накладну №1 від 17.09.2019 року (а.с.77-78), яка за формою та змістом відповідає встановленим вимогам та дійсним господарським відносинам.

Також, судом з матеріалів справи встановлено, що 09.09.2019 року між ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство - 164" (виконавець) та АТ "ТУРБОАТОМ" (замовник) укладено договір підряду №130819-1 (а.с. 81-85), відповідно до якого позивач приймає на себе виконання наступних видів робіт: капітальний ремонт під`їзної залізничної колії довжиною 261,16 м. інв.№03501176 під`їзна залізнична колія 5 у головний корпус 1-ий виробничий майданчик (пр.Московський, 199) довжина 400,08 м (42.12.10-00.00).

На виконання умов Договору АТ "ТУРБОАТОМ" 17.09.2019 року здійснило попередню оплату на підставі рахунку-фактури №0909/1 від 09.09.2019 року на суму 353117,4 грн. (у т.ч. ПДВ - 58852,9 грн.) що підтверджується платіжним дорученням №7678 від 17.09.2019 року (а.с.115).

Судом встановлено, що у зв`язку з наявними господарськими відносинами позивачем виписано на адресу АТ "ТУРБОАТОМ" податкову накладну №2 від 17.09.2019 року (а.с.74-75), яка за формою та змістом відповідає встановленим вимогам та дійсним господарським відносинам.

Крім того судом встановлено, що при спробі позивача зареєструвати зазначені вище податкові накладні ним від контролюючого органу отримано згадані вище квитанції про зупинення реєстрації, які містила інформацію про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація зупинена, оскільки подані податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 критеріям ризиковості платника податку достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим ДПС України запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних.

Незважаючи на подані документи, рішеннями відповідної комісії ДПС України було прийняті оскаржувані в даній справі рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку №177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимог п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків» розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

У разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДПС виключають з переліку ризикових платників податків після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв.

В Листі Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо (п. 1.6):

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як встановлено судом в ході судового засідання, відповідач відніс підприємство позивача до ризикових платників саме за критерієм - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, разом з тим, доказів підтвердження такої інформації відповідач у судове засідання не надав.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів адміністративної справи, судом не встановлено підстав, які б підтверджували правомірність та обґрунтованість рішення Головного управління ДПС України в Харківській області щодо відповідності ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство - 164" п.1.6 Критеріям ризиковості платника податку.

За таких підстав позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, викладене у протоколі про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" (код ЄДРПОУ 33608604) таким, що відповідає п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, а також зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" (код ЄДРПОУ 33608604) з переліку ризикових платників податків підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 806/2254/15, від 01.03.2018 у справі № 826/22282/15, від 29.03.2018 у справі № 816/303/16, від 03.04.2018 у справі № 815/6881/16, від 13.06.2018 у справі № 815/6768/15.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство - 164" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації по податковій накладній: від 15.10.2019 року №1306762/33608607 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 17.09.2019 року та від 15.10.2019 року №1306761/33608607 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17.09.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №1 від 17.09.2019 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" датою її отримання, а саме 03.10.2019 року та податкову накладну №2 від 17.09.2019 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" датою її отримання, а саме 03.10.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, викладене у протоколі про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" (код ЄДРПОУ 33608604) таким, що відповідає п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" (код ЄДРПОУ 33608604) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство-164" (код ЄДРПОУ 33608604) витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.: за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43143704) у сумі 1921 (одна тисяча двадцять одна) грн. 00 коп. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43005393) у сумі 1921 (одна тисяча двадцять одна) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлений 07 лютого 2020 року.

Суддя Панченко О.В.