Рішення № 87448192, 07.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 р. № 520/14414/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/14414/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківської медичної академії післядипломної освіти щодо ненадання відповіді по суті інформаційних запитів ОСОБА_1 від 26.11.2019 (вхід. № 125 від 26.11.2019), від 09.12.2019 (вхід. № 128 від 09.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 131 від 16.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 134 від 16.12.2019);

- зобов`язати Харківську медичну академію післядипломної освіти розглянути інформаційні запити Діасамідзе Елгуджа Джемаловича від 26.11.2019 (вхід. № 125 від 26.11.2019), від 09.12.2019 (вхід. № 128 від 09.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 131 від 16.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 134 від 16.12.2019) та надати обґрунтовані письмові відповіді на ці інформаційні запити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неодноразово звертався із запитами до відповідача, однак, в порушення норм чинного законодавства України Харківська медична академія післядипломної освіти жодної відповіді на вказані запити не надала.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 відкрито спрощене провадження по справі № 520/14414/19 та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Харківської медичної академії післядипломної освіти із запитом, в якому зазначив, що 18.11.2019 Міністерство охорони здоров`я України оголосило конкурс на заміщення посади ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти з 21.11.2019. У зв`язку з чим, позивач просив надати інформацію стосовно того, хто виконує обов`язки ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти на період проведення конкурсу на заміщення посади ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти.

09.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати належним чином завірену копію Положення щодо організації проведення виборів ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти, затвердженого Вченою Радою Харківської медичної академії післядипломної освіти.

16.12.2019 позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому зазначив, що 18.11.2019 Міністерство охорони здоров`я України оголосило конкурс на заміщення посади ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти з 21.11.2019. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 просив надати інформацію стосовно того, хто виконує обовязки ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти на період проведення конкурсу на заміщення посади ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти. Також, 16.12.2019 позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання належним чином завіреної копії Положення щодо організації проведення виборів ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти, затвердженого Вченою Радою Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Враховуючи те, що жодної відповіді на вказані запити позивач не отримав, він звернувся до суду з даним позовом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст. 4 Закону України "Про звернення громадян", до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян).

Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Стаття 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

За правилами ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

В силу ст. 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Таким чином, запитувана позивачем iнформацiя є публiчною iнформацiєю в розумiннi Закону, а вiдтак питання про її надання має вирішуватись у вiдповiдностi до Закону.

Згiдно зi статтею 22 вищевказаного Закону розпорядник iнформацiї: має право вiдмовити в задоволеннi запиту в таких випадках: 1) розпорядник iнформацiї: не володiє i не зобов`язаний вiдповiдно до його компетенції, передбаченої законодавством, володiти iнформацiєю, щодо якої зроблено запит; 2) iнформацiя, що запитується, належить до категорiї iнформацiї з обмеженим доступом, відповідно до частини другої статтi 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на iнформацiю, не оплатила передбаченi статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язанi з копiюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на iнформацiю, передбачених частиною п`ятою статтi 19 Цього Закону.

Поряд з цим, жодної відповіді на запити ОСОБА_1 від 26.11.2019, 09.12.2019, 16.12.2019 Харківська медична академія післядипломної освіти в порушення норм чинного законодавства не надала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач в даних спірних правовідносинах допустив бездіяльність, а тому, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Харківської медичної академії післядипломної освіти щодо ненадання відповіді по суті інформаційних запитів ОСОБА_1 від 26.11.2019 (вхід. № 125 від 26.11.2019), від 09.12.2019 (вхід. № 128 від 09.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 131 від 16.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 134 від 16.12.2019) підлягають задоволенню.

З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Харківську медичну академію післядипломної освіти розглянути інформаційні запити Діасамідзе Елгуджа Джемаловича від 26.11.2019 (вхід. № 125 від 26.11.2019), від 09.12.2019 (вхід. № 128 від 09.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 131 від 16.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 134 від 16.12.2019) та надати обґрунтовані письмові відповіді на ці інформаційні запити.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Харківської медичної академії післядипломної освіти (місцезнаходження: вул. Амосова, буд. 58, м. Харків, 61176, ідентифікаційний код - 01896872) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківської медичної академії післядипломної освіти щодо ненадання відповіді по суті інформаційних запитів ОСОБА_1 від 26.11.2019 (вхід. № 125 від 26.11.2019), від 09.12.2019 (вхід. № 128 від 09.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 131 від 16.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 134 від 16.12.2019).

Зобов`язати Харківську медичну академію післядипломної освіти розглянути інформаційні запити Діасамідзе Елгуджа Джемаловича від 26.11.2019 (вхід. № 125 від 26.11.2019), від 09.12.2019 (вхід. № 128 від 09.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 131 від 16.12.2019), від 16.12.2019 (вхід. № 134 від 16.12.2019) та надати обґрунтовані письмові відповіді.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської медичної академії післядипломної освіти (ідентифікаційний код - 01896872) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко