Рішення № 87447930, 07.02.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2020 року м. Рівне № 460/1102/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – відповідач), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 № Ф-61420-50. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в контролюючому (податковому) органі як фізична особа-підприємець, щоквартально сплачує ЄСВ як фізична особа-підприємець, а в оскаржуваній вимозі відповідач не вказав, в якому статусі у нього виникла заборгованість зі сплати ЄСВ. Позивач зауважує, що особа, яка вже зареєстрована як платник ЄСВ та включена до реєстру страхувальників не підлягає повторній реєстрації платником ЄСВ у зв`язку із здійсненням незалежної професійної діяльності та повторному включенню до реєстру страхувальників, оскільки це призведе до подвійного оподаткування. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є окремими платниками страхових внесків і сплачують його на загальних підставах. Оскільки позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець та одночасно провадить незалежну професійну діяльність як арбітражний керуючий, вона зобов`язана сплачувати ЄСВ з обох видів діяльності одночасно. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.05.2019 позовну заяву залишено без руху, надано термін для усунення недоліків.

23.05.2019 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28.05.2019 продовжений строк на усунення недоліків позовної заяви.

06.06.2019 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10.06.2019 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 520/3939/19.

Ухвалою суду від 09.12.2019 поновлено провадження у адміністративній справі.

З`ясувавши всі обставини спору в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд враховує наступне.

З 17.11.2000 позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005425568 від 10.06.2019р.

З 01.12.2000 позивач був взятий на облік як платник податків за № 4270, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 12.04.2013 № 1317161400055.

З 01.01.2012 позивач є платником єдиного податку за ставкою 20% (друга група), а з 01.01.2013 здійснено перехід з 2 (другої) групи на 3 (третю) група та зміна ставки єдиного податку: зі ставки 20% на ставку 5% до доходу, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Б № 049140.

14.02.2013 Міністерством юстиції України позивачу видано свідоцтво № 255 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно відомостей, які містяться в інтегрованій картці платника по єдиному внеску, станом на 28.02.2019 за позивачем рахується борг у сумі 2857,67грн зі сплати єдиного соціального внеску, як за особу, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Також, судом встановлено, що згідно відомостей, які містяться в реєстраційних даних платника податку, наданих відповідачем, станом 25.09.2018, позивач є пенсіонером за віком.

16.01.2019 позивачем до відповідача поданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, як фізичної особи-підприємця, за 2018 рік на загальну суму 9828,72грн, що помісячно складає 819,06грн.

За 2018 рік позивачем, як фізичною особою-підприємцем, сплачувався ЄСВ щоквартально, що підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 10.04.2018, № 10 від 17.07.2018, № 14 від 10.10.2018 та № 1 від 11.01.2019.

Факт сплати позивачем, як фізичною особою-підприємцем, за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2018 рік відповідачем не заперечується.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії Б № 049140, позивач здійснює діяльність за такими видами діяльності: 63 «Надання інформаційних послуг», 69.10 «Діяльність у сфері права, крім нотаріальної діяльності».

07.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-61420-50 у сумі 2857,67грн.

Не погоджуючись із винесеною вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України № 20398/6/99-99-11-05-02-25 від 26.04.2019 вимогу залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно наданого відповідачем розрахунку по оскарженій вимозі, станом на 31.12.2018, позивач має недоїмку по ЄСВ в сумі 400,49грн як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника податків.

Станом на 21.01.2019 позивач, згідно із відомостями з інтегрованої картки платника податків, має недоїмку по ЄСВ як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18грн.

Отже, позивач, згідно із відомостями з інтегрованої картки платника податків, станом на 11.02.2019 має недоїмку по ЄСВ як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність на загальну суму 2857,67грн.

Вирішуючи даний спір та надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час видання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого) визначено, що арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 передбачено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 178.1 статті 178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 65.2 статті 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Пунктом 65.3 статті 65 Податкового кодексу України передбачено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Згідно з підпунктом 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень підпункту 4 пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

Пунктом 178.2 статті 178 Податкового кодексу України передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначено у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон 2464-VІ).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є:

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4);

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну,

артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пункт 5).

За змістом ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VІ, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

З аналізу наведених вимог чинного податкового законодавства слідує, що для цілей оподаткування, фізичні особи, які є суб`єктами господарювання та зареєстровані як підприємці, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є самозайнятими особами.

З метою адміністрування сплати податків та інших обов`язкових платежів самозайняті особи, у тому числі ті, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на податковий облік.

При поєднанні в одній фізичній особі статусу підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність (ФОП), вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Особливістю оподатковування самозайнятих осіб (ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування є те, що для такого суб`єкта господарювання сплата податку на доходи фізичних осіб, ПДВ, податку на майно та деяких інших замінюється на сплату єдиного податку з фіксованою ставкою, що розраховується залежно від виконання певних вимог, як-то обсяг доходу, наявність чи відсутність найманих працівників або їх кількість.

У силу вимог підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від обов`язку нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, з доходів, що отримані в результаті господарської діяльності самозайнятої особи - платника єдиного податку, які оподатковуються єдиним податком.

Як було встановлено судом, позивач з 17.11.2000 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005425568 від 10.06.2019р.

Судом також встановлено, що з 01.01.2012 позивач є платником єдиного податку за ставкою 20% (друга група), а з 01.01.2013 здійснено перехід з 2 (другої) групи на 3 (третю) група та зміна ставки єдиного податку: зі ставки 20% на ставку 5% до доходу.

Видами господарської діяльності позивача є: 63 «надання інформаційних послуг», 69.10 «діяльність у сфері права, крім нотаріальної діяльності», що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Б № 049140.

Разом з тим, твердження позивача про те, що діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відноситься до діяльності у сфері права та надання інформаційних послуг, є неприйнятними з огляду на таке.

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, що затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, клас 69.10 «Діяльність у сфері права» включає:

- юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої

сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом: консультаційні послуги та представництво в цивільних справах; консультаційні послуги та представництво в кримінальних справах; консультаційні послуги та представництво в трудових суперечках;

- загальні консультації та складання юридичних документів: свідоцтв про

реєстрацію підприємств, статутів підприємств та інших документів, пов`язаних зі створенням підприємств; патентів і авторських прав; підготовку різних юридичних документів, заповітів, доручень тощо;

- діяльність державних та приватних нотаріусів, судових виконавців, третейських

суддів, експертів і арбітрів.

Цей клас не включає судову діяльність (84.23).

В той же час, клас 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування», включає надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки компаніям та іншим організаціям з питань керування, корпоративного стратегічного й оперативного планування, визначення напрямів розвитку бізнесу, управління змінами, зниження собівартості та інших фінансових питань, маркетингових цілей і політики, кадрової політики, стратегії виплат компенсацій і пенсій, планування виробництва та контролю.

Надання комерційних послуг може включати консультування, управлінську й організаційну підтримку компаній і громадських організацій відносно:

проектування методики бухгалтерського обліку та правил, програм ведення звітності, процедур контролю виконання кошторису

консультування та підтримки компаній і громадських організацій у сфері планування, організаційних заходів, забезпечення ефективності та контролю, інформації з питань управління тощо.

Цей клас включає також діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Водночас, цей клас не включає: розроблення програмних додатків і програм для бухгалтерського обліку (62.01); юридичні послуги та представництво (69.10); діяльність у сфері бухгалтерського обліку, банківських операцій і аудиту, консультування щодо оподатковування (69.20); консультування з питань архітектури та інжинірингу (71.11, 71.12); консультування з питань навколишнього середовища, агрономії, безпеки тощо (74.90); консультування із заповнення вакансій і пошуку персоналу (78.10); консультування у сфері освіти (85.60).

Отже, діяльність у сфері права та діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є різними видами діяльності та відносяться до різних класів.

З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не співпадають, то позивач має обов`язок щодо подання звітності і як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Також у позивача є обов`язок і щодо сплати ЄСВ, як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки останній здійснює господарську діяльність, що відмінна від незалежної професійної діяльності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про необхідність нарахування та сплати позивачем ЄСВ як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, є обґрунтованими.

При цьому, суд не встановлює обставини правомірності сплати ЄСВ позивачем, як фізичною особою-підприємцем, який є пенсіонером за віком, за 4 квартал 2018, що звільнений від такої сплати в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 246-VІ, оскільки позивач не акцентує у своєму позові на такі обставини та не ставить під сумнів правомірність своєї сплати.

За таких обставин суд вважає, що контролюючий орган дійшов правомірних висновків про наявність у позивача недоїмки з ЄСВ у розмірі 2857,67грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що поданий позов позивача до задоволення не належить.

Правові підстави для відшкодування позивачу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2019 року № Ф-7976-50 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217).

Суддя Комшелюк Т.О.