Рішення № 87447865, 07.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5048/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у здійсненні перерахунку (перепризначення) пенсії відповідно до заяв від 07 листопада 2019 року;

- зобов`язання провести перерахунок розміру пенсії, призначеної у 2008 році як державному службовцю, за період роботи в Обласному управлінні житлово-комунального господарства з листопада 1988 року по червень 1991 року та Полтавському міськвиконкомі з червня 1991 року по жовтень 1993 року (60 місяців) із застосуванням показника 90% середньої заробітної плати, встановленої у 2008 році, згідно положень Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, включивши в суму середньої заробітної плати для обчислення пенсії індексацію заробітної плати та матеріальні допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань відповідно до стажу роботи та законодавства, діючого станом на момент призначення пенсії як державному службовцю, починаючи з листопада 2008 року;

- зобов`язання провести перерахунок середньої заробітної плати із розрахунку заміни 10% трудового стажу (6 місяців із 60 міс) роботи, на більш вигідний, а саме: замість січня, лютого, березня 1989 року, січня 1993 року, а також червня, липня 1991 року до розрахунку середньої заробітної плати застосувати: квітень 1988 року, січень 1993 року, серпень 1999 року, січень, лютий, березень, квітень 2000 року із застосуванням загального стажу роботи 44,4 роки (понаднормовий стаж - 19,3 роки), та здійснити перерахунок (перепризначення) пенсії з дати призначення пенсії в 2008 році як державному службовцю;

- зобов`язання зарахувати до загального страхового стажу період роботи на шахті з 1966 року по 1967 рік - 11 місяців і 5 днів та період навчання у ВУЗі з 1967 року по 1972 рік та ВПШ при ЦК КПУ з 1980 року по 1982 року згідно з записами трудової книжки, а не по даті видачі дипломів - всього 1 рік 3 місяці, та перерахувати пенсію за періоди з 01 жовтня 2017 року та з 01 березня 2019 року із застосуванням коефіцієнтів заробітної плати - 2,22443 та стажу 0,443, нарахувати та виплатити недоплату (різницю) по теперішній час (всього понад 11000,00 гривень);

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сум індексації пенсії в розмірі 6426,00 грн (при рівні інфляції 3%) та різниці (недоплати) з 01 жовтня 2017 року по 01 листопада 2019 року в розмірі 5755,00 грн /а.с. 1-15/.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію з 23 листопада 2008 року, проте при призначенні його пенсії взято до розрахунку заробітну плату за останні 24 календарні місяці його роботи на державній службі, а не 60 місяців роботи, які є більш вигідними для нього. Крім того, з 01 жовтня 2017 року не враховано до стажу його роботи 4 роки, зокрема період роботи на шахті та навчання у вищому навчальному закладі, що в подальшому вплинуло на розрахунок коефіцієнтів його стажу та заробітної плати, врахованих для перерахунку пенсії. При перерахунку пенсії також не зараховано до заробітної плати виплачувані йому матеріальні допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових проблем.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 113-115/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 119-122/ зазначив, що період навчання ОСОБА_1 зараховано до загального страхового стажу на підставі диплому серії Э НОМЕР_1 від 12 вересня 1972 року та диплому серії АБ №022742 від 26 червня 1982 року відповідно до чинних положень законодавства. З урахуванням внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням 40 років 3 місяців 9 днів (коефіцієнт стажу 0,40250) та заробітної плати 60 календарних місяців за періоди з 01 листопада 1988 року по 31 жовтня 1993 року та з 07 вересня 2000 року по 31 жовтня 2008 року (коефіцієнт – 2,20457). Враховуючи викладене, управління при перерахунку пенсії позивача діяло у відповідності до норм чинного законодавства.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до розпорядження №91584 від 28 листопада 2008 року /а.с.145-146, 183/ ОСОБА_1 призначено пенсію як державному службовцю з урахуванням 20 років 4 місяців 10 днів стажу державної служби у розмірі 90 % відсотків від заробітної плати, отриманої за жовтень 2008 року у сумі 2840,27 грн, що становить 2556,24 грн.

З 2017 року ОСОБА_1 переведений на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» /а.с. 76/ та згідно з розпорядженнями та протоколами про перерахунок пенсії №175728 від 26 жовтня 2017 року /а.с. 238-243/, від 09 листопада 2018 року /а.с.244-246/, від 12 листопада 2019 року /а.с.247-249/ та від 17 липня 2019 року /а.с.252/ отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача провести перерахунок розміру пенсії, призначеної у 2008 році як державному службовцю, за період роботи в Обласному управлінні житлово-комунального господарства з листопада 1988 року по червень 1991 року та Полтавському міськвиконкомі з червня 1991 року по жовтень 1993 року (60 місяців) із застосуванням показника 90% середньої заробітної плати, встановленої у 2008 році, згідно положень Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, включивши в суму середньої заробітної плати для обчислення пенсії індексацію заробітної плати та матеріальні допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань відповідно до стажу роботи та законодавства, діючого станом на момент призначення пенсії як державному службовцю, починаючи з листопада 2008 року, та про зобов`язання провести перерахунок середньої заробітної плати із розрахунку заміни 10% трудового стажу (6 місяців із 60 міс) роботи, на більш вигідний, а саме: замість січня, лютого, березня 1989 року, січня 1993 року, а також червня, липня 1991 року до розрахунку середньої заробітної плати застосувати: квітень 1988 року, січень 1993 року, серпень 1999 року, січень, лютий, березень, квітень 2000 року із застосуванням загального стажу роботи 44,4 роки (понаднормовий стаж - 19,3 роки), та здійснити перерахунок (перепризначення) пенсії з дати призначення пенсії в 2008 році як державному службовцю.

Надаючи оцінку цим позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, і досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлений строк звернення до суду обмежує час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Після закінчення строку, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Встановлення законом строку дисциплінує учасників адміністративного судочинства добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, дотримання строку звернення до суду з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

З наведених положень слідує, що позов може бути поданий до адміністративного суду у межах строку звернення, встановленого цим Кодексом або іншими законами, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу як державному службовцю пенсія призначена з 24 листопада 2008 року /а.с.145/ та виплачувалась йому до 2017 року, тобто про порядок призначення пенсії державного службовця та її обчислення позивач був обізнаний або повинен був бути обізнаним з 2008 року.

Враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, позивач кожного разу при отриманні пенсії був обізнаний про її розмір та мав можливість перевірити правильність визначення розміру та нарахування пенсії впродовж 2008-2017 років, а у випадку порушення такого права звернутися до суду за захистом свого права на пенсійне забезпечення своєчасно.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами лише 20 грудня 2019 року, що підтверджується відповідною відміткою на штемпелі вхідної кореспонденції суду /а.с.1/.

Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про зобов`язання провести перерахунок розміру пенсії, призначеної у 2008 році як державному службовцю, за період роботи в Обласному управлінні житлово-комунального господарства з листопада 1988 року по червень 1991 року та Полтавському міськвиконкомі з червня 1991 року по жовтень 1993 року (60 місяців) із застосуванням показника 90% середньої заробітної плати, встановленої у 2008 році, згідно положень Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, включивши в суму середньої заробітної плати для обчислення пенсії індексацію заробітної плати та матеріальні допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань відповідно до стажу роботи та законодавства, діючого станом на момент призначення пенсії як державному службовцю, починаючи з листопада 2008 року, та про зобов`язання провести перерахунок середньої заробітної плати із розрахунку заміни 10% трудового стажу (6 місяців із 60 міс) роботи, на більш вигідний, а саме: замість січня, лютого, березня 1989 року, січня 1993 року, а також червня, липня 1991 року до розрахунку середньої заробітної плати застосувати: квітень 1988 року, січень 1993 року, серпень 1999 року, січень, лютий, березень, квітень 2000 року із застосуванням загального стажу роботи 44,4 роки (понаднормовий стаж - 19,3 роки), та здійснити перерахунок (перепризначення) пенсії з дати призначення пенсії в 2008 році як державному службовцю.

Наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду визначені частиною третьою статті 123 КАС України.

Так, згідно з цією нормою якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цими позовними вимогами, що є підставою для залишення без розгляду позовних вимог у частині зобов`язання провести перерахунок розміру пенсії, призначеної у 2008 році як державному службовцю, за період роботи в Обласному управлінні житлово-комунального господарства з листопада 1988 року по червень 1991 року та Полтавському міськвиконкомі з червня 1991 року по жовтень 1993 року (60 місяців) із застосуванням показника 90% середньої заробітної плати, встановленої у 2008 році, згідно положень Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, включивши в суму середньої заробітної плати для обчислення пенсії індексацію заробітної плати та матеріальні допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань відповідно до стажу роботи та законодавства, діючого станом на момент призначення пенсії як державному службовцю, починаючи з листопада 2008 року, та про зобов`язання провести перерахунок середньої заробітної плати із розрахунку заміни 10% трудового стажу (6 місяців із 60 міс) роботи, на більш вигідний, а саме: замість січня, лютого, березня 1989 року, січня 1993 року, а також червня, липня 1991 року до розрахунку середньої заробітної плати застосувати: квітень 1988 року, січень 1993 року, серпень 1999 року, січень, лютий, березень, квітень 2000 року із застосуванням загального стажу роботи 44,4 роки (понаднормовий стаж - 19,3 роки), та здійснити перерахунок (перепризначення) пенсії з дати призначення пенсії в 2008 році як державному службовцю, підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Такі ж самі правові наслідки застосовує і Верховний Суд у подібних правовідносинах/ постанови від 17 липня 2018 року у справі №211/1789/17, від 17 серпня 2018 року у справі №667/1514/16-А, від 12 червня 2018 року у справі № 577/50/17-а та від 03 квітня 2019 року у справі №266/804/15-а.

Вирішуючи решту позовних вимог позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року /далі – Закон № 1058-IV/ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою цієї статті передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України /стаття 62 цього ж Закону/.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Зі змісту наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні, правильні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 від 14 серпня 1966 року /а.с.157-181/ позивач у період з 15 вересня 1966 року прийнятий учнем слюсаря на механічний цех Шахти "Бургуста-Зомновська" та з 20 серпня1967 року звільнений у зв`язку з виїздом на навчання; у період з 01 вересня 1980 року по 02 серпня 1982 року - проходив навчання у Вищій партійній школі при ЦК КП України.

Згідно із дипломом серії НОМЕР_2 від 12 червня 1972 року /а.с. 151/ ОСОБА_1 в 1967 році вступив до Дніпропетровського ордену трудового Червого Прапора гірничого інституту ім.Артема і в 1972 році закінчив повний курс, а згідно із дипломом серії АБ №022742 від 26 червня 1982 року /а.с. 154/ - в 1980 році вступив і в 1982 році закінчив повний курс Вищої партійної школи при ЦК Компартії України.

З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2018 року позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою (вх№3380) /а.с.250-251/ про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до протоколу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 09 листопада 2018 року /а.с.245/ та розрахунку стажу від 09 листопада 2018 року /а.с. 246/ позивачу перераховано пенсію з урахуванням страхового стажу 43 роки 00 місяців 22 дні та коефіцієнта стажу 0.43000, в тому числі з урахуванням стажу за період з 01 вересня 1967 року по 12 червня 1972 року (відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 12 червня 1972 року), та з 01 вересня 1980 року по 26 червня 1982 року (відповідно до диплому серії АБ №022742 від 26 червня 1982 року).

Враховуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку, що за наявності записів у трудовій книжці позивача відповідачем протиправно не враховано стаж за період його роботи учнем слюсаря на механічний цех Шахти "Бургуста-Зомновська" з 15 вересня 1966 року по 20 серпня1967 року.

Водночас періоди навчання позивача в Дніпропетровському ордені трудового Черевного Прапора гірничого інституту ім.Артема з 01 вересня 1967 року по 12 червня 1972 року та у Вищій партійній школі при ЦК КП України у період з 01 вересня 1980 року по 02 серпня 1982 року враховані органом пенсійного фонду відповідно до дипломів правомірно. При цьому суд зауважує, що записи №18-19 вносилися до трудової книжки позивача на підставі наказів Вищої партійної школи при ЦК КП України №189 від 21 серпня 1980 року (про зарахування на навчання) та №160 від 26 червня 1982 року (про відрахування з навчання), а відтак дата, що проставлена у записі № 19 трудової книжки позивача "02 серпня 1982 року", зазначена помилково. Будь-яких документів на підтвердження дати закінчення навчання саме 02 серпня 1982 року позивачем не надано. А записів щодо навчання у ВУЗі з 1967 по 1972 роки трудова книжка взагалі не містить.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають лише позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи в Шахті "Бургуста-Зомновська" з 15 вересня 1966 року по 20 серпня1967 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи в Шахті "Бургуста-Зомновська" з 15 вересня 1966 року по 20 серпня1967 року та здійснити перерахунок пенсії з урахування такого стажу.

В решті позовних вимог щодо зарахування до загального страхового стажу періоду навчання з 1967 по 1972 роки та з 1980 по 1982 роки відповідно до записів в трудовій книжці, а не відповідно до дипломів слід відмовити.

Також суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, позовну вимогу про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту заробітної плати - 2,22443, оскільки судовим розглядом встановлено, що відповідно до протоколу розрахунку коефіцієнту заробітної плати /а.с.248-249/ відповідачем для розрахунку пенсії позивача враховано заробітну плату за 60 календарних місяців за період з 01 листопада 1988 року по 31 жовтня 1993 рік та з 01 вересня 2000 року по 31 жовтня 2008 року, а також коефіцієнт за вказаний період – 2,20624.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сум індексації пенсії у розмірі 6426,00 грн та різниці (недоплати) з 01 жовтня 2017 року по 01 листопада 2019 року у розмірі 5755,00 грн, так як ці суми відповідачем не нараховані та судовим розглядом не підтверджена правомірність заявленої позивачем вимоги.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) провести перерахунок розміру пенсії, призначеної у 2008 році як державному службовцю, за період роботи в Обласному управлінні житлово-комунального господарства з листопада 1988 року по червень 1991 року та Полтавському міськвиконкомі з червня 1991 року по жовтень 1993 року (60 місяців) із застосуванням показника 90% середньої заробітної плати, встановленої у 2008 році згідно положень Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, включивши в суму середньої заробітної плати для обчислення пенсії індексацію заробітної плати та матеріальні допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань відповідно до стажу роботи та законодавства, діючого станом на момент призначення пенсії як державному службовцю, починаючи з листопада 2008 року, та про зобов`язання провести перерахунок середньої заробітної плати із розрахунку заміни 10% трудового стажу (6 місяців із 60 міс) роботи, на більш вигідний, а саме: замість січня, лютого, березня 1989 року, січня 1993 року, а також червня, липня 1991 року до розрахунку середньої заробітної плати застосувати: квітень 1988 року, січень 1993 року, серпень 1999 року, січень, лютий, березень, квітень 2000 року із застосуванням загального стажу роботи 44,4 роки (понаднормовий стаж - 19,3 роки), та здійснити перерахунок (перепризначення) пенсії з дати призначення пенсії в 2008 році як державному службовцю, залишити без розгляду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) періоду його роботи в Шахті "Бургуста-Зомновська" з 15 вересня 1966 року по 20 серпня 1967 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) період його роботи в Шахті "Бургуста-Зомновська" з 15 вересня 1966 року по 20 серпня 1967 року та здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням такого стажу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк