Ухвала суду № 87447677, 03.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6852/19

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року м.Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Чернецькій О.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо скасування Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення у період з 30.09.2019р. по 08.10.2019р. позапланової перевірки, за результатами якої складено акт №001776 від 08.10.2019р.; визнати протиправним та скасувати Припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019р.; визнати протиправним та скасувати Протокол Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про адміністративне правопорушення від 08.10.2019р.; скасувати Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19.

Ухвалою суду від 19.11.2019р., з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.170 КАС України, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Протоколу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про адміністративне правопорушення від 08.10.2019р.

Ухвалою суду від 04.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6852/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними дій щодо проведення у період з 30.09.2019р. по 08.10.2019р. позапланової перевірки, за результатами якої складено акт №001776 від 08.10.2019р.; визнання протиправним та скасування Припису щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019р.; скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19.

26.12.2019р. до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшла заява (вхід.№49533/19) щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо скасування Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19, з підстав пропуску строку звернення до суду.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 05.11.2019р. заступником начальника Управління – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення №776/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200грн.

Судом з`ясовано, що копію спірної Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №776/19 від 05.11.2019р. ОСОБА_1 отримано, зокрема, 05.11.2019р., що підтверджується відповідним підписом позивача на вищеозначеному документі.

Натомість, судом встановлено, що з даною позовною заявою в частині позовних вимог щодо скасування Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19, позивач – ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду звернувся лише 18.11.2019р., тобто після спливу законодавчо визначеного строку.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску законодавчо передбаченого строку звернення до суду з даним позовом, позивачем суду не надано, як і не надано ґрунтовних пояснень на заяву щодо залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 289 КУпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З системного аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25.01.2000року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, захист порушених прав, свобод або охоронюваних законом інтересів шляхом звернення до суду може бути реалізовано особою лише в межах установлених приписами чинного законодавства строків.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація даного права є наслідком його власної поведінки.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, з моменту коли позивачу стало відомо про наявність спірного рішення суб`єкта владних повноважень, та в межах законодавчо встановлених строків з метою забезпечення судового захисту, з відповідним позовом ОСОБА_1 до суду не звернувся.

Відповідно до положень п.9 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, серед іншого, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

До того ж, суд вважає за доцільне наголосити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Необхідність дотримання законодавчо встановленого строку, впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків. Строки – це засіб впорядкування суспільних відносин, без якого неможливо уявити діяльність публічної адміністрації, нормативного акта, якою б юридичною силою він не був наділений.

Строком звернення до адміністративного суду є строк, в межах якого особа, котра має право на подання позову, може звернутися до адміністративного суду з метою захисту своїх прав в межах публічно-правових відносин чи для реалізації владних повноважень.

Строк звернення до суду обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків, оскільки строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, адже після їх завершення, якщо жодна із сторін не звернулась до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів, відповідні правовідносини набувають статусу стабільних.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони, та пов`язані з наявністю дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення відповідних дій.

Зокрема, доказами, котрі свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є відповідний підпис про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Водночас, доказами того, що особа апріорі знала про порушення своїх прав, та охоронюваних законом інтересів, є її дії, спрямовані на захист та відновлення порушеного права, як то оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, котрі свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що жодні докази на підтвердження того, що законодавчо визначений строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо скасування Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19 ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, у матеріалах справи відсутні.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на поважність пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з вищеозначеною частиною позовних вимог, посилання на юридичну неграмотність, та пошук адвоката, оскільки пошук захисника для звернення з позовом до суду як і підготовка самого позову є неповажними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 18.01.2019р. по справі №804/5926/17 від 18.01.2019р.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження, та обґрунтування поважності причин пропуску законодавчо визначеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заяви відповідача – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (від 26.12.2019р. вхід.№49533/19), та можливості її задоволення, а відтак, вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в частині позовних вимог щодо скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19, залишити без розгляду, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ч.3 ст.123, ст.ст.240, 243-248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (від 26.12.2019р. вхід.№49533/19) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо скасування Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19, задовольнити.

2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в частині позовних вимог щодо скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019р. №776/19, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом «07» лютого 2020року.

Суддя Харченко Ю.В.