Рішення № 87447281, 07.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/126/20

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 08 січня 2020 року надійшла позовна заява адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків (арк. спр. 39).

До суду 17 січня 2020 року представником позивача надано уточнений адміністративний позов з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.12.2019 № 6002/2019 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю та не підтвердженням на день звернення необхідного пільгового стажу;

2) зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 16.07.1986 по 13.11.1986, з 30.03.1987 по 24.04.1987, з 03.08.1987 по 10.11.1987, з 02.01.1990 по 06.08.1998 та період проходження військової строкової служби з 19.11.1987 по 23.11.1989, та прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно з його заявою від 09.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 18 грудня 2019 року № 6002/2019 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю та не підтвердженням на день звернення необхідного пільгового стажу.

В рішенні відповідач зазначив, що до пільгового стажу можливо зарахувати періоди роботи згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що становить 2 роки 4 місяці. Згідно з наданими документами та даними в реєстрі застрахованих осіб страховий стаж складає 24 роки 21 день. Уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії заявником не надано, у зв`язку з чим до пільгового стажу неможливо врахувати періоди роботи: з 16.07.1986 по 13.11.1986 на шахті імені «Ілліча»; з 30.03.1987 по 24.04.1987 на шахті імені Ф.Е. Дзержинського «Стахановвугілля»; з 03.08.1987 по 10.11.1987, з 02.01.1990 по 06.08.1998 на шахті Вергелівська «Стахановвугілля», які на цей час розміщується на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Проте такі твердження не відповідають дійсності, оскільки позивачем разом із заявою від 20 грудня 2019 року надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.10.2019 № № 1392-1402, 840-841, від 22.10.2019 № № 537-538, копію наказу про проведення атестації робочих місць від 02.11.1995 № 494 та заяву від 20 грудня 2019 року про призначення пенсії з урахуванням наявних довідок.

Однак, листом від 27 грудня 2019 року № 30198/02-22 відповідач повідомив, що вказані довідки не є документами та не мають юридичної сили, тому не можуть розглядатися та бути підставою для визначення права на пенсію, оскільки видані підприємствами неіснуючого територіального утворення.

Представник позивача з посиланням на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, практику ЄСПЛ, вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу позивача періодів його військової служби та роботи на підземних роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою від 22 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 49-50).

Від УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 04 лютого 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 69-72).

Позивач 09 грудня 2019 року звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для призначення пенсії позивачем надано: копію паспорта серія НОМЕР_1 , виданого 28.05.1998; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру 2503301117; трудову книжку від 18.11.1986 серії НОМЕР_2 ; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.11.2019 № 919-5000235557; військовий квиток від 17.11.1987 серії НОМЕР_3 ; диплом від 16.06.1987 серії НОМЕР_4 № 826437; довідка ДПІ про облік як суб`єкт підприємницької діяльності; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення.

У наданій позивачем трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих умовах праці.

Уточнюючих довідок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній заявником не надано, у зв`язку з чим до пільгового стажу неможливо врахувати періоди роботи: з 16.07.1986 по 13.11.1986 на шахті імені «Ілліча» «Стахановвугілля», з 30.03.1987 по 24.04.1987 на шахті імені Ф.Е. Дзержинського «Стахановвугілля», з 03.08.1987 по 10.11.1987 на шахті Вергелевська «Стахановвугілля», з 02.01.1990 по 06.08.1998 на шахті Вергелевська «Стахановвугілля», оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відомості про наказ, виданий за результатами атестації робочих місць.

Шахта імені «Ілліча» «Стахановвугілля», шахта імені Ф.Е.Дзержинського «Стахановвугілля», шахта Вергелевська «Стахановвугілля», Відокремлений підрозділ шахта «Первомайська» державного підприємства «Первомайськвугілля» на цей час розміщуються на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, тому витребувати уточнюючі довідки з зазначених підприємств на цей час не можливо.

Надані позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видані так званою ЛНР, тому є недійсними і не створюють правових наслідків і відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.

Щодо зарахування періоду проходження військової строкової служби з 19.11.1987 по 23.11.1989 до пільгового стажу, Управління повідомляє що вказаний період неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки і попередній і наступний періоди роботи не враховані Управлінням до пільгового стажу позивача, тому даний період можливо зарахувати лише до страхового (загального) стажу роботи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій паспорту громадянина України (арк. спр. 5-7), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 8), довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 8зв.) встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивачем 09 грудня 2019 року подано до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 56), разом із якою надано: копію паспорта серія НОМЕР_1 , виданого 28.05.1998 (арк. спр. 5-7); довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (арк. спр. 8); трудову книжку від 18.11.1986 серії НОМЕР_2 (арк. спр. 15-17, 58-59); довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.11.2019 № 919-5000235557 (арк. спр. 8 зв.); військовий квиток від 17.11.1987 серії НОМЕР_3 (арк. спр. 18); диплом від 16.06.1987 серії НОМЕР_4 № 826437; довідка ДПІ про облік як суб`єкт підприємницької діяльності; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення.

За наслідками розгляду заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення від 18 грудня 2019 року № 6002/2019 про відмову в призначенні пенсії позивачу у зв`язку з відсутністю та непідтвердженням на день звернення необхідного пільгового стажу (арк. спр. 9-10, 60-61).

Дослідженням змісту рішення встановлено, що період роботи з 16.07.1986 по 13.11.1986 на шахті імені «Ілліча» «Стахановвугілля», з 30.03.1987 по 24.04.1987 на шахті імені Ф.Е. Дзержинського «Стахановвугілля», з 03.08.1987 по 10.11.1987 на шахті Вергелевська «Стахановвугілля», з 02.01.1990 по 06.08.1998 на шахті Вергелевська «Стахановвугілля» не зараховані до пільгового стажу позивача, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відомості про наказ, виданий за результатами атестації робочих місць.

До пільгового стажу можливо зарахувати періоди роботи згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 21.03.2012 по 29.07.2012, з 01.08.2012 по 28.11.2012, з 01.12.2012 по 29.12.2012, з 01.01.2013 по 29.01.2013, з 01.02.2013 по 26.02.2013, з 01.03.2013 по 28.04.2013, з 01.05.2013 по 27.06.2013, з 01.07.2013 по 29.07.2013, з 01.08.2013 по 28.11.2013, з 01.12.2013 по 28.12.2013, з 01.01.2014 по 28.06.2014 на ВП «Шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля», що становить 2 роки 4 місяці.

Згідно з наданими документами та даними в реєстрі застрахованих осіб страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 21 день.

Після отримання рішення, позивач звернувся до відповідача із заявою від 20 грудня 2019 року, в якій повідомив, що у позивача наявні та надавались довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, але на них наявні відбитки печаток підприємства, що знаходиться на тимчасово окупованій території, тому спеціаліст ПФУ відмовилась їх приймати. Просив відповідача прийняти довідки про підтвердження трудового стажу від 24.10.2019 № № 1392-1397, 841, від 22.10.2019 № 537 та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії з урахуванням наданих довідок (арк. спр. 12, 62).

Разом із цією заявою позивачем подано довідки від 24.10.2019 № № 1392-1397, 841, від 22.10.2019 № 537 (арк. спр. 19-26, 65-68) та заяву про призначення/перерахунок пенсії від 20.12.2019 (арк. спр. 13, 64).

Листом від 27 грудня 2019 року № 30198/02-22 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило позивача, що надані ним довідки, які видані підприємствами неіснуючого територіального утворення, не є документами та не мають юридичної сили, тому не розглядаються та не можуть бути підставою для визначення права на пенсію (арк. спр. 14, 63).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: […] з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; […].

Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, згідно з абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства (пункт 1.5 Інструкції).

Пунктом 2.2 Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4 Інструкції).

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі – Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації, як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також з вищенаведених положень слідує, що єдиною умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є, якщо на момент призову на таку службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, до пільгового стажу неможливо врахувати періоди роботи: з 16.07.1986 по 13.11.1986 на шахті імені «Ілліча» «Стахановвугілля», з 30.03.1987 по 24.04.1987 на шахті імені Ф.Е. Дзержинського «Стахановвугілля», з 03.08.1987 по 10.11.1987 на шахті Вергелевська «Стахановвугілля», з 02.01.1990 по 06.08.1998 на шахті Вергелевська «Стахановвугілля», оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відомості про наказ, виданий за результатами атестації робочих місць.

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що за спірний період у ній наявні такі записи.

Шахта імені «Ілліча»

запис № 1 від 16.07.1986: прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті, розпорядження директора шахти від 16.07.1986;

запис № 2 від 01.09.1986: переведений гірником підземним з повним робочим днем в шахті, розпорядження директора шахти від 01.09.1986;

запис № 3 від 13.11.1986: звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики, розпорядження директора шахти від 13.11.1986;

Шахта імені Ф.Е. Дзержинського «Стахановвугілля»

запис № 4 від 30.03.1987: прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі, наказ від 30.03.1987 № 179/к;

запис № 5 від 24.04.1987: звільнений з шахти у зв`язку із закінченням виробничої практики, наказ від 28.04.1987 № 255/к;

Шахта Вергелевська «Стахановвугілля»

запис № 8 від 03.08.1987: прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, наказ від 11.08.1987 № 257/к;

запис № 9 від 10.11.1987: звільнений у зв`язку з призовом до Радянської Армії, наказ від 12.11.1987 № 353/к;

запис № 10 з 19.11.1987 по 23.11.1989: служба в Радянській Армії, військовий квиток від 17.11.1987 НУ № 9749241

запис № 11 від 02.01.1990: прийнятий учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, наказ від 01.01.1990 № 1к;

запис № 12 від 07.02.1990: переведений підземним гірником очисного забою V розряду з повним робочим днем під землею, посвідчення від 07.02.1990 № 9;

запис № 13 від 06.08.1998: звільнений за власним бажанням, наказ від 13.08.1998 № 264 к.

Дослідженням цих записів встановлено, що записи про роботу позивача у період з 30.03.1987 по 24.04.1987, з 03.08.1987 по 10.11.1987, з 02.01.1990 по 21.08.1992 містять всі необхідні відомості про характер роботи (повний робочий день під землею) для зарахування вказаного періоду роботи позивача до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1.

Відповідно, суд вважає безпідставними вимоги відповідача щодо підтвердження цього стажу довідками, що уточнюють пільговий характер роботи. Також, безпідставною є вимога відповідача про надання документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці у вказаному періоді, оскільки, як вже вище вказано, така умова для підтвердження пільгового характеру роботи стала обов`язковою тільки після 21 серпня 1992 року – дата набрання чинності Порядком № 442.

Твердження відповідача, що записи у трудовій книжці мають містити відомості про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, не ґрунтуються на положеннях Інструкції, якою врегульовано питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку.

Також судом встановлено, що позивачем на підтвердження записів у трудовій книжці про роботу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідачу надано довідки від 24.10.2019 № № 1392-1397, 841, від 22.10.2019 № 537 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, оформлені із дотриманням додатку № 5 до Порядку № 637.

Однак, відповідач відмовляється враховувати наявну у цих довідках інформацію.

З такою відмовою суд не погоджується, заважаючи на таке.

Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді Європейського суду з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач під час обчислення стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та прийнятті відповідного рішення щодо призначення позивачу пенсії мав враховувати інформацію, наявну у довідках, яка у повній мірі узгоджується із записами у трудовій книжці позивача.

Так, вказаними довідками від 24.10.2019 № № 1392-1397, 841, від 22.10.2019 № 537 у повній мірі підтверджено, що у спірному періоді позивач працював повний робочий день за професіями, що передбачені списком 1 розділом 1 підрозділом 1, затвердженими постановою РМ СРСР від 22.08.1956 № 1173, списком 1 розділом 1 підрозділом 1а код КП 1010100а, затвердженими постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, списком 1 розділом 1 підрозділом 1а код КП 1010100а, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Пільговий характер роботи позивача у період 21.08.1992 до 06.08.1998 за професією гірник очисного забою підтверджений копією наказу шахти «Вергелевська» від 02.11.1995 № 494 «Про результати атестації робочих місць», який, незважаючи на його неподання до відповідача, має бути врахований судом, як такий що має значення для повного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі.

Вищеописані докази у своїй сукупності у повній мірі підтверджують, що спірний період роботи дає право позивачу на призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, відповідно, мав бути зарахований відповідачем до пільгового стажу під час вирішення питання щодо призначення пенсії позивачу.

Що стосується зарахування до пільгового періоду проходження позивачем строкової військової служби, суд зауважує, що рішення відповідача взагалі не містить підстав, з яких цей строк служби відповідачем до пільгового стажу не зарахований.

Однак, оскільки записами у трудовій книжці позивача у повній мірі підтверджено, що позивач на час призову на строкову військову службу працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, строк служби позивача відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ також має зараховуватися до такого стажу.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки відповідачем при обчисленні страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не зараховані періоди роботи з 16.07.1986 по 13.11.1986, з 30.03.1987 по 24.04.1987, з 03.08.1987 по 10.11.1987, з 02.01.1990 по 06.08.1998 та період проходження військової строкової служби з 19.11.1987 по 23.11.1989, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення не дотримав вимог Закону № 1058-IV, Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 22-1 щодо прийняття рішення органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відповідно, й про невідповідність рішення відповідача принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для скасування такого рішення.

Відповідно, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується дня звернення за призначенням пенсії, суд вважає за необхідне зауважити, що оскільки позивачем надано відповідачу додаткові документи не пізніше трьох місяців із дня отримання рішення відповідача, в якому вказано, яких документів не вистачило для призначення пенсії, днем звернення за призначенням пенсії відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 є день прийняття заяви про призначення пенсії від 09 грудня 2019 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою від 22 січня 2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21792459 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 18 грудня 2019 року № 6002/2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 16.07.1986 по 13.11.1986, з 30.03.1987 по 24.04.1987, з 03.08.1987 по 10.11.1987, з 02.01.1990 по 06.08.1998 та період проходження військової строкової служби з 19.11.1987 по 23.11.1989, та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно з його заявою від 09 грудня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова