Рішення № 87447237, 07.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3229/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо залишення без розгляду клопотання та зобов`язати прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розробивши та погодивши у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства звернувся до відповідача з відповідним клопотанням про його затвердження. Однак, таке клопотання залишене без розгляду у зв`язку із чим він звернувся до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві посилався на те, що позивач претендує на земельну ділянку, що входить до земель, які на підставі були передані на праві постійного користування фізичній особі ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Жодних доказів належного переоформлення та користування такими земельними ділянками відповідно до закону у фермерського господарства " ОСОБА_2 " станом на сьогоднішній день не існує, а тому члени фермерського господарства не мають права приватизувати землі в даних розмірах, як громадяни України. Крім того, наданий позивачем проект не містить рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, акт прийомки-передачі межових знаків не містить дати його складення, суміжним землекористувачем визначено ФГ " ОСОБА_2 ", який погоджував цей проект, при цьому жодних правовстановлюючих документів станом на сьогоднішній день у господарства немає. У зв`язку з викладеним просить у задоволенні позовної заяви відмовити. (а.с.63-66)

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій відхилив всі наведені відповідачем у відзиві аргументи. (а.с.76-78)

Представник відповідача заперечення на таку відповідь не подавав.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд встановив таке.

29.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі середньої частки (паю) для ведення фермерського господарства.

Заява надійшла до відповідача 29.07.2019 р. за вх.№02-29/145. (а.с.18)

Письмових доказів розгляду такої заяви суду не надано.

30.08.2019 р. позивач направив відповідачу повідомлення про укладення договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №81/19 від 30.08.2019 р. з ФОП ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою.

Повідомлення надійшло до відповідача 16.09.2019 р. за вх.№02-29/382. (а.с.19-20)

ФОП ОСОБА_3 розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність загальною площею 5,1510 га для ведення фермерського господарства. (а.с.22-53)

16.10.2019 р. такий проект поданий на погодження.

23.10.2019 р. за №13313/82-19 експертом державної експертизи Жовтан Н.Г. виданий висновок про погодження проекту землеустрою. (а.с.21)

13.11.2019 р. погоджений проект землеустрою подано відповідачу для затвердження. (а.с.54)

Не отримавши відповідного рішення про погодження або про відмову в погодженні проекту позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно до статті 14 Конституції України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Стаття 3 Земельного кодексу України вказує, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частина 2 статті 22 Земельного кодексу України передбачає, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п."а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Пунктом "в" ч. 3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать, в т.ч. делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (пункт 9).

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 Кодексу).

Отже, запроваджений вказаною нормою принцип "мовчазної згоди" надає особі, яка звернулась за наданням дозволу на розробку проекту землеустрою та не отримала у визначений законом строк рішення, такі ж права, які має особа, яка цей дозвіл отримала.

Тобто особа, яка розробила проект землеустрою за принципом мовчазної згоди, також має право на звернення за затвердженням цього проекту. І відмова в затверджені проекту з підстав відсутності дозволу на його розроблення суперечить наведеним приписам та позбавляє особу захисту від бездіяльності органу владних повноважень, який вона отримала за Законом.

29.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі середньої частки (паю) для ведення фермерського господарства. (а.с.18)

Письмових доказів розгляду такої заяви відповідачем не надано.

30.08.2019 р. позивач направив відповідачу повідомлення про укладення договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №81/19 від 30.08.2019 р. з ФОП ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою. (а.с.19-20)

Письмових доказів реагування ради на таке повідомлення суду також не надано.

Відтак, проект землеустрою розроблено за "принципом мовчазної згоди".

Враховуючи наведене вище правове регулювання порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, при встановлених обставинах цієї справи, наступним етапом її відведення мало бути погодження проекту землеустрою у відповідності до приписів Земельного кодексу України.

Згідно ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

При цьому, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 Кодексу).

23.10.2019 р. за №13313/82-19 експертом державної експертизи Жовтан Н.Г. виданий висновок про погодження проекту землеустрою. (а.с.21)

13.11.2019 р. проект землеустрою поданий на затвердження відповідачу. (а.с.54)

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі-Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Судом встановлено та не заперечується, що отримавши заяву позивача від 13.11.2019 р. відповідач у встановлений законом двотижневий строк не прийняв жодного з передбаченого законом рішення, отже – допустив протиправну бездіяльність.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає в ухиленні від прийняття ним у визначений законом строк одного із рішень, передбачених у ст.118 Земельного кодексу України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання органу місцевого самоврядування розглянути заяву від 13.11.2019 р. (вх.№02-35/447) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та прийняти рішення по суті такого звернення.

Водночас, суд вважає передчасним зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, а саме про затвердження проекту землеустрою, оскільки в контексті ч.4 ст.245 КАС України судом враховано, що орган місцевого самоврядування за визначених законом умов може прийняти рішення як про затвердження проекту землеустрою, так і про відмову в його затвердженні. Оскільки відповідач ще не прийняв жодного рішення щодо заяви позивача, яке можна було б проаналізувати на відповідність критеріям, визначеним в ч.2 ст.2 КАС України, суд за встановлених обставин справи не бачить підстав приймати вказане рішення замість нього.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області щодо прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 13.11.2019 року (вх.№02-35/447) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,1510 га для ведення фермерського господарства.

Зобов`язати Мар`янівську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 13.11.2019 року (вх.№02-35/447) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,1510 га для ведення фермерського господарства, та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ – 04364673).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько