Рішення № 87447043, 06.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2020 року Справа № 808/129/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління МВС України на Придніпровській залізниці (49038, пр.Д.Яворницького, 108, м. Дніпро) про зобов`язання виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач ) до Управління МВС України на Придніпровській залізниці (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України на Придніпровській залізниці №11о/с від 06 листопада 2017 року щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року;

- зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці з 06 листопада 2015 року;

- зобов`язати відповідача виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по день поновлення на роботі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” №988 від 11 листопада 2015 року.

15 січня 2018 року ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем в строк усунуті недоліки позовної заяви.

19 лютого 2018 року, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06 березня 2018 року.

06 березня 2018 року підготовче засідання відкладено на 28 березня 2018 року.

28 березня 2018 року, за клопотанням позивача, провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішення Верховного Суду у справі № 808/2300/17 про що складено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року провадження по справі поновлено та продовжено строк проведення підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 27 листопада 2019 року.

27 листопада 2019 року підготовче судове засідання за клопотання позивача відкладено на 18 грудня 2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування у відповідача доказів по справі.

18 грудня 2019 року, ухвалою суду прийнято відмову позивача від позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування наказу № 11 о/с від 06 листопада 2017 року та зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді та закрито провадження по справі в цій частині.

В цей же день закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду стосовно зобов`язання відповідача виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Судове засідання призначено на 16 січня 2020 року.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у період часу з листопада 2015 по листопад 2017 року неодноразово приймались накази про звільнення позивача з органів внутрішніх справ. Рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду, Дніпропетровського апеляційного адміністративного, Верховного суду по справах № 808/7220/15, № 808/2924/16, 808/2300/17 відновлено порушене право позивача та поновлено його на роботі. У відповідності до наказу № 4 від 20 листопада 2019 року Управління МВС України на Придніпровській залізниці поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя Управління МВС України на Придніпровській залізниці, але не виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позивачем надано розрахунок грошового забезпечення за період з 13 липня 2016 року по 19 листопада 2019 року в загальному розмірі 560 247,43 грн., з посиланням на вимоги «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», постанов Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 100 від 08 лютого 1995 року «Порядок обчислення середньої заробітної плати», наказу № 138 від 17 лютого 2017 року, яким затверджено «Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

16 січня 2020 року позивачем надано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Представником відповідача надано до суду заперечення проти позову в частині скасування наказу № 11 о/с від 06 листопада 2017 року про звільнення ОСОБА_1 та зобов`язання поновлення на посаді інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 06 листопада 2015 року. Просив розглянути справу за відсутності представника.

Після скасування відповідачем спірного наказу та поновлення позивача на службі інших пояснень стосовно виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем до суду не надано.

В судове засідання призначене на 16 січня 2020 року представник відповідача не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується – КАС України), якщо учасник справи або представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 наведеної статті визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача, представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Наказом № 664 від 08 червня 2015 року «Про ліквідацію Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці» ліквідовано останнє та створено комісію з його ліквідації.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 741 від 22 червня 2015 року “Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції” затверджено Перелік змін у штатах МВС, відповідно до якого скорочено 137 посад в УМВС України на Придніпровській залізниці та 110 посад у Лінійному відділі на станції Запоріжжя (скорочуються всі посади).

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці № 138 від 30 червня 2015 року “Про організаційно-штатні зміни в УМВС” оголошено перелік змін у штатах УМВС та здійснено заходи для приведення в дію змін щодо оптимізації структури та штатної чисельності органів внутрішніх справ.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 03 березня 1999 року, що підтверджується копією його трудової книжки.

Наказом Управління МВС України на Придніпровській залізниці № 80о/с від 21 серпня 2015 року “По особовому складу” старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31 серпня 2015 року звільнено за пунктом 64 “г” (через скорочення штатів), визначена вислуга років у календарному обчислені 17 років 11 місяців 02 дні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 808/7220/15 визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці №80о/с від 21 серпня 2015 року “По особовому складу” в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п.64 “г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31 серпня 2015 року.

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці № 88 о/с від 25 вересня 2015 “По особовому складу” на підставі довідки про тимчасову непрацездатність від 07 вересня 2015 року № 017512 вирішено вважати таким, який перебував на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 з 20 серпня 2015 року до 07 вересня 2015 року та внесено зміни до наказу УМВС від 21 серпня 2015 року № 80о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , інспектора слідчого відділення лінійного відділу на стації Запоріжжя з 31 серпня 2015 року, якого вважати звільненим 08 вересня 2015 року, у зв`язку з чим, позивачу пропонувалось надати трудову книжку до відділу кадрового забезпечення УМВС для зміни дати звільнення.

08 серпня 2016 року головою ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці прийнято наказ № 4 о/с “По особовому складу” яким звільнено у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п. 64 “г” (через скорочення штатів) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 С. інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, з 6 листопада 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 808/2924/16 визнано протиправними та скасовано накази УМВС України на Придніпровській залізниці №88о/с від 25 вересня 2015 “По особовому складу” щодо внесення змін до наказу УМВС від 21 серпня 2015 року №80о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 08 вересня 2015 року та №4 від 08 серпня 2016 року щодо звільнення ОСОБА_1 за п.64 (через скорочення штатів), згідно з “Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, відповідно до пунктів 10 та 11 XI Закону України “Про національну поліцію” з 06 листопада 2015 року.

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці № 6 о/с від 10 липня 2017 року звільнено у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п. 64 “г” (через скорочення штатів) старшого лейтенанта ОСОБА_1 (М-148386), інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 06 листопада 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, по справі № 808/2300/17, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України на Придніпровській залізниці № 6о/с від 10 липня 2017 року, зобов`язано УМВС України на Придніпровській залізниці поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці з 06 листопада 2015 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, по справі № 8085/2300/19, скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року, по справі № 808/2300/19, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 20107 року скасовано. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року залишено в силі.

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці № 11 о/с від 06 листопада 2017 року звільнено у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п. 64 “г” (через скорочення штатів) старшого лейтенанта ОСОБА_1 (М-148386), інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 06 листопада 2015 року.

Позивач, вважаючи протиправним наказ УМВС України на Придніпровській залізниці № 11 о/с від 06 листопада 2017 року “По особовому складу”, звернувся до суду з позовом.

20 листопада 2019 року, наказом УМВС України на Придніпровській залізниці № 4 “По особовому складу”, накази № 11 о/с від 06 листопада 23017 року та № 6 о/с від 10 липня 2017 року скасовані відповідачем в частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено останнього на посаді інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці з 06 листопада 2015 року.

Позивач наполягає на зобов`язанні відповідача виплатити на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по день поновлення на роботі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11 листопада 2015 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За наведеними обставинами та матеріалами справи, фактично у спосіб судового захисту прав та інтересів позивача, Управлянням МВС України на Придніпровській залізниці поновлено ОСОБА_1 на службі, але без вирішення питання щодо сплати належного грошового забезпечення, яке не отримано позивачем за час вимушеного прогулу.

Таким чином, належним способом захисту прав ОСОБА_1 , порушених внаслідок незаконного звільнення, є саме вирішення спору стосовно виплати грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці листом № 263 від 12 грудня 2019 року повідомлено позивача, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року обов`язок щодо виплат грошових сум на ліквідаційну комісію не покладався, а тому відсутні правові підстави для розгляду питання нарахування належних грошових виплат.

Так, відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що справа розглядається більше року не з вини позивача.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено «Порядок обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з пунктом 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно пункту 5 Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 порядку).

Зміст наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що у випадках стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу судом має бути визначений період вимушеного прогулу, останнім днем якого завжди є день ухвалення рішення суду як акту правосуддя, з яким відбулося врегулювання публічно-правового спору, про який зазначено в адміністративному позові, і вирішено завдання адміністративного судочинства, або день поновлення позивача на роботі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне визначити період вимушеного прогулу позивача за який повинно бути обраховано середній заробіток.

За позовними вимогами визначено період з 07 листопада 2015 року по день поновлення на роботі.

На службі позивача поновлено 20 листопада 2019 року, на підставі наказу № 4 від 20 листопада 2019 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2016 року по справі № 808/7220/15 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2015 року по 12 липня 2016 року. Грошове забезпечення за вказаний період вплачено про що не заперечується сторонами.

Тому, належний період для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу є з 13 липня 2017 року по 19 листопада 2019 року.

Відповідно до довідки Управління МВС України на Придніпровській залізниці встановлено середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 46,93 грн.

Таким чином, оскільки середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення складало 46,93 грн., які слід помножити на 860 календарних днів, за період з 13 липня 2017 року по 19 листопада 2019 року, вимушеного прогулу, що дорівнює 40 359,80 грн.

Стосовно наданого позивачем розрахунку грошового забезпечення необхідно зазначити, що він не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки на виконання вимог частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України вирішується питання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який при цьому розраховується на підставі постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року. Позивача поновлено на посаді в системі МВС, а наведені в розрахунку нормативно – правові акти встановлюють розміри грошового забезпечення поліцейських. Крім того, наказ МВС України № 138 від 17 лютого 2017 року стосується безпосередньо осіб які мають право на пенсію або одержують пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єктів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

На підставі викладеного, з урахуванням встановленого періоду за який повинно бути розраховано грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління МВС України на Придніпровській залізниці (49038, пр.Д.Яворницького, 108, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 08602833) про зобов`язання виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13 липня 2017 року по 19 листопада 2019 року в сумі 40 359 (сорок тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 80 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 лютого 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов