Ухвала суду № 87447013, 04.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/1552/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Олійник В.В.

за участі представників

позивача: адвокат Онуфрій Д.В.

відповідача: не з`явився

третьої особи: ОСОБА_1 Я.М., адвокат Варга Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тячівської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 , про оскарження дій суб`єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 лютого 2020 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали. Ухвала в повному обсязі складена 07 лютого 2020 року.

ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Тячівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – ОСОБА_3 , про оскарження дій суб`єкта владних повноважень про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень № 07 від 29.09.2016 року для будівництва гуртового складу, магазину змішаної торгівлі та житлово-офісних приміщень на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв`язку з початком будівництва будівлі на сусідній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 1 ОСОБА_3 та з метою встановлення чи не порушені права та інтереси позивача, як сусіднього землевласника, представником останнього у квітні місяці було направлено запит до відповідача з метою отримання підстав такого будівництва, а саме містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. 12.04.2019 року позивачем отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 .

Відтак, згідно листа Тячівської райдержадміністрації від 02.05.2019 року № 05-08/20, встановлено, що ще 29.09.2016 року Тимчасовою робочою групою по розгляду звернень громадян з питань містобудування, архітектури та документів по землеустрою на період реєстрації новоствореного відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської райдержадміністрації – видані містобудівні умови та обмеження № 07 від 29.09.2016 року ОСОБА_3 для будівництва гуртового складу, магазину змішаної торгівлі та житлово-офісних приміщень на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Дані містобудівні умови та обмеження прийняті і надані з порушенням вимог Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 та внаслідок цього порушують права та інтереси позивача, як власниці сусіднього житлового будинку, є незаконними та відповідно підлягають скасуванню.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого, просить залишити даний позов без розгляду в зв`язку з пропуском позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду. Зазначає, що містобудівні умови отримані позивачем 12.04.2019 року, та 16.04.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання такого позову до суду шляхом заборони третій особі на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 вчиняти дії, а саме: до вирішення справи та вступу в законну силу рішення по даній справі, здійснювати дії та будь-які будівельні роботи щодо будівництва гуртового складу, магазину змішаної торгівлі та житлово-офісних приміщень на земельній ділянці (кадастровий номер 2124456200:03:004:0158) за адресою: АДРЕСА_1 , 1.

Ухвалою судді Гебеш С.А. від 18.04.2019 року клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання такого позову до суду де заявником зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідач Тячівська районна державна адміністрація Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_3 - залишено без задоволення.

Відтак, як вбачається із позовної заяви, станом на 12.04.2019 року та із ухвали суду, що із 16.04.2019 року позивач знав про порушення своїх прав, а адміністративний позовом датований 29.10.2019 року, отже поданий після спливу шестимісячного строку подання адміністративного позову, який сплинув 12.10.2019 року та 16.10.2019 року відповідно.

Третьою особою у справі подано пояснення на адміністративний позов, згідно яких, просить залишити даний позов без розгляду з підстав, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, тобто, у зв`язку з пропуском позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.

В судовому засіданні представник третьої особи – адвокат Варга Д.Д. підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечив, вказуючи, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, відтак, із клопотанням про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів не звертався. Дане твердження висловлене представником позивача у письмовій відповіді на відзив, та зазначає, що позивачка 20.05.2019 року звернулася до Управління державного архітектурно-будівельної інспекції (вхідна реєстрація № 28/Ж/1007-1.20/2-19 від 21.05.2019 року) з метою досудового вирішення спору, а саме з вимогою про скасування оскаржуваних містобудівних умов на підставі державного архітектурно-будівельного нагляду зазначивши відповідні порушення. Однак, управлінням за результатами розгляду скарги позивачки не було прийнято рішення щодо скасування чи відмови у скасуванні оскаржуваних містобудівних умов, про що є підтвердження, а саме міститься інформація у доданому до позову листі управління державно-архітектурно будівельної інспекції в Закарпатській області від 17.07.2019 року № 745/1007-120.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч.4 ст. 122 КАС України, строк для звернення до суду із даним позовом обраховується із 20.05.2019 року та становить 6 місяців.

Розглянувши питання щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Дійсно, як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 20.05.2019 року, зареєстрованої і управлінні за вхідним № 28/Ж/1007-1.20/2-19 від 21.05.2019 року, ОСОБА_2 , відповідно до ч.4 та п.3 ч.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, який затверджений Постановою КМУ від 19.08.2015 року № 698, просить здійснити, у строки, передбачені ч.17 Порядку, державний архітектурно-будівельний нагляд, а саме провести позапланову перевірку законності надання Тимчасовою робочою групою по розгляду звернень громадян з питань містобудування, архітектури та документів по землеустрою на період реєстрації новоствореного відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської райдержадміністрації – містобудівних умов та обмежень № 7 від 29.09.2016 року замовнику ОСОБА_3 для будівництва гуртового складу, магазину змішаної торгівлі та житлово-офісних приміщень на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , та, за результатами виявлених порушень скасувати містобудівні умови та обмеження № 07 від 29.09.2016 року та прийняті відповідно до них документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та притягнути посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

З наявного в матеріалах справи листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 17.07.2019 року № 745/1007-120 вбачається, що управлінням розглянуто звернення стосовно проведення перевірки на об`єкті будівництва – " будівництво гуртового складу, магазину змішаної торгівлі та житлово-офісних приміщень на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , 1" та в межах компетенції повідомлено наступне.

02.07.2019 року, відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ід 23.05.2011 року № 553, здійснено виїзд за вищевказаною адресою з метою проведення перевірки.

За результатами проведеної перевірки та встановлених порушень, гр. ОСОБА_3 надано припис від 11.07.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути виявлені порушення згідно чинного законодавства у двох місячний термін та припис від 11.07.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогою зупинити ведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті до усунення виявлених порушень.

Щодо надання містобудівних умов та обмежень, головним інспектором будівельного нагляду 10.07.2019 року направлено заступнику голови Тячівської районної державної адміністрації Погар О.В., який на момент видачі вищезазначених містобудівних умов та обмежень, був головою тимчасової робочої групи, яка видала містобудівні умови та обмеження, про надання копій документів, які послугували підставою для надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва. Станом на 16.07.2019 року вимога не виконана.

Додатково зазначено, що правове питання щодо надання у користування фізичним і юридичним особам земельних земельних ділянок, використання земельних ділянок за цільовим призначенням не належить до компетенції Управління.

Відтак, як стверджує представник позивача, саме з 20.05.2019 року (дати звернення позивача із заявою до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про скасування спірних містобудівних умов та обмежень, як захід досудового врегулювання спору) та в зв`язку з тим, що за результатом розгляду вказаної заяви, Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області не було прийнято рішення щодо скасування чи відмови у скасуванні оскаржуваних містобудівних умов, розпочинається обчислення строку звернення із даним позовом до суду, який становить 6 місяців.

Суд не погоджується з даним твердженням, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З наведеного випливає, що визначений ч.4 ст. 122 КАС України строк звернення до суду у разі здійснення заходів досудового врегулювання спору, застосовується у випадку оскарження рішення суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду/не розгляду звернення в такому порядку, тобто, в даному випадку, у разі оскарження рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області за результатами розгляду звернення позивача від 20.05.2019 року.

Разом з тим, ОСОБА_2 звернулася із даним позовом до Тячівської районної державної адміністрації про скасування містобудівних умов та обмежень, відтак, строк звернення до суду повинен обчислюватися із моменту, коли особа дізналася про їх наявність, тобто, як стверджує позивач, з 12.04.2019 року.

Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 504/1937/16-а (№ К/9901/34220/18) зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Тобто, отримавши 12.04.2019 року містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , 1 - ОСОБА_3 , позивач саме з цієї дати був обізнаний про порушення своїх прав і з саме з цієї дати розпочинається перебіг шестимісячного строку звернення до суду.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі № 800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Чинне законодавство також обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Як вже зазначалось вище, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд вважає, що заявником не наведено доказів, які б підтверджували наявність будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних обставин, що позбавляли заявника можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим суд зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 пропущений шестимісячний строк звернення до суду, а також позивачем не надано належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Частиною 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнанні судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тячівської районної державної адміністрації (90500, Закарпатська область, м. Тячів, пл. Незалежності, буд. 30 код ЄДРПОУ 04053832), третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ), про оскарження дій суб`єкта владних повноважень - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя С.І. Рейті