Рішення № 87446616, 27.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 160/11768/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 17.04.2019 року за №0015645250.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не дотримано порядку повідомлення платника податку про необхідність сплати відповідних податків, дії останнього щодо проведення перевірки є протиправними, у зв`язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

09.12.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем допущені порушення вимог пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, які полягають у сплаті грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за межами граничних строків їх сплати. Термін сплати по грошовому зобов`язанню - 06.12.2018р., яке сплачено платником тільки 08.01.2019р. (кількість днів затримки сплати - 33), у зв`язку із чим було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 року за №0015645250.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представником позивача до суду було подано заяву про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи неявку представника позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.06.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення у відношенні ОСОБА_1 :

- № 000-1310-463 за 2016 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику нежитлової нерухомості, на суму 534,66 грн;

- № 000-1310-463 за 2016 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику житлової нерухомості, на суму 33 408,56 грн;

- № 000-1310-463 за 2017 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику нежитлової нерухомості, на суму 1 138,14 грн;

- № 000-1310-463 за 2017 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику житлової нерухомості, на суму 38 831,20 грн.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення направлені платнику податків поштовим зв`язком.

Водночас, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення номер 4910703987967 одержані 06.09.2018 року ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про смерть від 04.06.2015 серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 09.01.2019 № 489/19/5-Д адвокат позивача повідомив орган доходів і зборів про одержання 29.12.2019 у приміщенні контролюючого органу податкових повідомлень-рішень від 27.06.2018, та оплату сум грошових зобов`язань. Як видно з матеріалів справи, позивач сплачені суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно квитанцій від 08.01.2019 на суми 3 591,44 грн, 14 908,56 грн, 14 908,56 грн, 14 850 грн, 10 000 грн. та від 09.01.2019 на суми 534,66 грн, 1 138,14 грн, 13 981,20 грн.

25.02.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за 2016-2018 роки за №8732/04-36-52-50/2227900637, яким встановлено, що суми грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням № 0572/1310-463 від 27.06.2018 року, граничний термін сплати 06.12.2018 року, сплачені 08.01.2019 року на суму 72 239,75 грн, з затримкою на 33 календарних дні, у зв`язку із чим нараховано штраф 20% в розмірі 14 447,95 грн. 17.04.2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0015645250, яким до платника податків на підставі акта перевірки № 8732/04-36-52-50/ НОМЕР_1 застосовано штраф у розмірі 14 447,95 грн за затримку на 33 календарних дня сплати суми податку в сумі 72 239,75 грн Відповідач направив платнику податків податкове повідомлення-рішення № 0015645250 від 17.04.2019 поштовим зв`язком.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ідентифікатор 4900071960663, підтверджується, що поштове відправлення направлено 10.05.2019 року ОСОБА_1 , не вручено адресату та 13.06.2019 року повернуто із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відтак, не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, позивач і звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів врегульовано статтею 42 ПК України.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).

Згідно пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. Пункт 126.1 статті 126 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачає негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. У той же час специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач дізнався про існування заборгованості зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 29.12.2018 року.

З матеріалів справи видно, що позивачем було сплачено заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується листом від 09.01.2019 № 489/19/5-Д.

Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

Проте, факту бездіяльності позивача під час розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем протилежного не доведено.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд у постановах від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18).

Крім того, судом встановлено, що поштове відправлення, з вкладеним податковим повідомленням-рішенням № 0015645250 від 17.04.2019 року, направлено контролюючим органом за адресою АДРЕСА_2 , втім зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_3 .

Відтак, суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що граничним строком сплати позивачем частини податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 72 239,75 грн. є 06.12.2018 року.

При цьому, суд також не погоджується із твердженнями відповідача, що на час сплати боргу позивачем із податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки таке податкове зобов`язання набуло статус узгодженого відповідно до норм чинного законодавства.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 17.04.2019 року за №0015645250.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський