Рішення № 87446489, 03.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Справа № 160/12009/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у відмові в задоволенні заяви ОСОБА_1 стосовно оформлення всіх необхідних документів і подання про призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області документи, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області та був звільнений наказом від 01.08.2016 року № 212 о/с відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно вказаного наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становила 21 рік 07 місяців 03 дні, у пільговому обчисленні вислуга років не була зазначена. 01.10.2019 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогою підготувати та направити документи передбачені п.7 постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак листом № 1/Н-6/25/103/05-19 від 08.10.2019 року відповідачем було відмовлено в підготовці та направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за вислугою років. Також у відповідь на адвокатський запит від 11.11.2019 року щодо проведення розрахунку вислуги років у пільговому обчисленні та наданні відповідної довідки відповідачем було відмовлено. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують право позивача на отримання пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 24.12.2019 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 75794-ДСК/19), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що на підставі рапортів Нєцвєтова А. Ю. від 18.07.2016 р., від 18.07.2016 р. та від 27.07.2016 р. ГУНП видано наказ від 01.08.2016 р. № 212 о/с про його звільнення з поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 2 серпня 2016 року. Згідно довідки про проходження служби ОСОБА_1 стаж його служби в Збройних Силах, органах внутрішніх справ та Національній поліції, у календарному обчисленні складав 21 рік 07 місяців 03 днів. 02.10.2019 року за вх. № Н-6125 ГУНП отримано заяву ОСОБА_1 від 01.10.2019 року про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно у пільговому обчисленні (п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»). 08.10.2019 року за вих. № 1/Н-6125/103/05-2019 ГУНП надано відповідь ОСОБА_1 , у якій зазначено, що так, як на день звільнення з Національної поліції він не мав 22 календарних роки та 6 місяців, у зв`язку з чим у ГУНП відсутні законні підстави для призначення йому пенсії за вислугу років у пільговому обчисленні відповідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

21.01.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що у період часу з 01.12.1995 року по 20.07.2011 року працював у підрозділах оперативної служби, стаж служби яких обчислюється з розрахунку 1,5 місяці за кожен місяць служби. Тобто у період дії постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 стаж служби позивача склав - 23 роки 5 місяців та 24 дні служби, що фактично підтверджується довідкою ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області від 19.12.2019 року № 2131 дск/Лк. Таким чином, розрахунок вислуги років зазначений у відзиві є помилковим і повинен рахуватися наступним чином: служба в Збройних Силах (26.10.1993 р. - 07.06.1995 р.) - 1 рік 7 місяців 11 днів служба в органах внутрішніх справ в період дії постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (з 01.12.1995 р. по 27.07.2011 р.) - 23 роки та 5 місяці та 24 дні; служба в органах внутрішніх справ (з 20.07.2011 р. по 06.11.2015 р.) 4 роки 3 місяці та 17 днів; служба в Національній поліції - (з 15.07.2016 р. по 02.08.2016 р.) 0 років 0 місяців 19 днів. Отже загальна вислуга років складає - 29 років 5 місяців та 11 днів, тобто на момент звільнення у позивача були всі правові підстави розраховувати на оформлення подання про призначення пенсії.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.08.2016 року № 212 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 02.08.2016 року.

Згідно довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 19.12.2019 року № 2131 дск/Лк вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 11 місяців 05 днів, у пільговому - 29 років 10 місяців 22 дні.

ОСОБА_1 02.10.2018 року звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою від 01.10.2019 року (вх.. № Н-6125), в якій просив підготувати та направити до Пенсійного органу документи для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

До вказаної заяви було додано документи в копіях: витяг з наказу від 01.08.2016 року № 212 о/с, довідки (за ф-1), паспорт громадянина України, довідка про реєстрацію місця проживання, РНОКПП, трудова книжка та військовий квиток.

Листом від 08.10.2019 року № 1/Н-6125/103/05-19 повідомлено позивача про те, що враховуючи те, що на день звільнення зі служби в поліції заявник не мав календарну вислугу років у кількості 22 роки та 6 місяців, правових підстав для зарахування вислуги років на пільгових умовах немає та підстави для надання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).

Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з частиною першої статті 2 вищевказаного Закону, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону).

Відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Статтею 17-1 Закону встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України..

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 зареєстровано Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.

Підпунктом «б» пункту 3 цієї постанови визначено перелік служби (роботи), яка зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за два місяці вислуги років для призначення пенсії.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд робить висновок, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою № 393.

З урахуванням викладеного суд вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби в органах внутрішніх справи та поліції для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Аналогійний висновок щодо застосування постанови Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 року № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років прокурорам і слідчим, вже викладений Верховним Судом України у постанові від 27 травня 2008 року у справі № 21-2438во17 та Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а.

Матеріалами справи підтверджено, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в пільговому обчисленні становила 29 років 10 місяців 22 дні.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 12 постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Разом з тим суд вказує, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Отже, документи, передбачені постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, мають бути підготовлені та направлені Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області після відповідного звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії.

Судом встановлено відповідне звернення ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - заява вх.. № Н-6125 від 02.10.2019 р., в якій ОСОБА_1 просив підготувати та направити документи для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” ч.1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Отже у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виникло зобов`язання з оформлення необхідних документів, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, і подання про призначення пенсії ОСОБА_1 , і, відповідно, направлення до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Відтак, відповідачем, всупереч положенням пункту 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважений не скеровано у 10-денний термін з дня одержання заяви позивача про призначення пенсії всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії до відповідного органу Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1537653160.1 від 28.11.2019 року.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 193, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька (Красна), буд.20а, м.Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 40108866) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у не оформленні всіх необхідних документів і подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області документи, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька (Красна), буд.20а, м.Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 40108866) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 лютого 2020 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков