Ухвала суду № 87446485, 07.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 лютого 2020 року Справа 160/1403/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особи - Департамент охорони населення Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особи - Департамент охорони населення Дніпропетровської міської ради, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2019 року № 71 /52 «Про реорганізацію КНП «МДКЛ № 2 ДМР шляхом приєднання до КНП «МДКЛ № 6» ДМР».

В мотивування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.12.2019 року № 71/52, яким припиняється юридична особа - КНП «МДКЛ № 2 ДМР порушується право сина позивача (право інших дітей) на: охорону здоров`я; доступність і належну якість медичної допомоги; вільний вибір лікаря; вільний вибір методів лікування; вільний вибір закладу охорони здоров`я. Орган місцевого самоврядування замість створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров`я, замість створення ефективних и доступних закладів охорони здоров`я приймає рішення про припинення одного з ефективних закладів охорони здоров`я - КНП «МДКЛ № 2 ДМР. Замість децентралізації медичних закладів охорони здоров`я, має місце ще більша централізація закладів охорони здоров`я, які територіально розташовані на великій відстані одне від одного, що призведе, з поміж іншого, до погіршення якості і доступності медичної допомоги, швидкості її надання. Припинення КНП «МДКЛ № 2 ДМР може створити передумови для зростання соціальної напруги серед жителів району та міста вцілому, що обслуговуються даною дитячою лікарнею.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 05.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, за наслідками результату якої, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного судку від 05.02.2020 року відмовлено повністю.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Статтею 49 КАС України визначено статус третіх осіб.

Так, за приписами ч. 1-2 та ч. 4 наведеної статті визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

З поданого до суду позову убачається, що позивач зазначає як третю особу - Департамент охорони населення Дніпропетровської міської ради, однак, не заявлено клопотання про залучення останнього із відповідним обґрунтуванням.

До того ж, суд звертає увагу й на те, що у поданій до суду заяві про забезпечення позову (подана до суду 04.02.2020 року) позивач окрім Департаменту охорони населення Дніпропетровської міської ради, зазначив як третю особу ще й, комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської міської ради.

Таким чином, позивачу слід подати до суду обґрунтоване відповідне клопотання щодо залучення третьої особи (або третіх осіб) із зазначенням її (їх) статусу, та визначитися із кількістю третіх осіб.

Також, ч. 2 ст. 160 КАС встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, в описовій частині позивач вазує на те, що є батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Так, син позивача має клінічно-функціональний діагноз - муковісцидоз з панкреатичною недостатністю, змішану форму Е 84.0, також має супутнє захворювання - вторичний хронічний бронхіт. Відповідно до останньої виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2997, моєму синові рекомендовано з поміж іншого, нагляд пульмонолога, гастроентеролога, невролога. Лікування та проходження реабілітації мого сина здійснюється у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської міської ради, де моєму синові надається належна медична допомога. Також позивач акцентує увагу на тому, що спірним рішення Дніпропетровської міської ради порушуються права та обов`язки його сина ОСОБА_2 . Однак, в якості позивача зазначає лише як ОСОБА_1 .

Отже, позивачу слід визначитися із кількістю зазначення позивачів у поданій до суду позовній заяві.

Суд звертає увагу на те, що адміністративне судочинство здійснюється виключно у порядку позовного провадження (загального або спрощеного - ст. 12 КАСУ).

Із становленням і розвитком адміністративного судочинства України питання про форму та зміст звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, законних інтересів набувають особливої актуальності. Чинне процесуальне законодавство регулює адміністративно-правові відносини, в тому числі й ті, що виникають з приводу права на позов.

Слід зазначити, що стаття 160 КАС України передбачає структуру та зміст позовної заяви.

Так, відповідно приписів наведеної статті:

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

5. В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

7. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, виходячи із контексту наведених норм, слід дійти до висновку про те, що по суті, позовна заява є юридичною підставою виникнення відносин у сфері адміністративного судочинства. Кодексом адміністративного судочинства України застосовано термін «позовна заява – ст. 160», як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (ст. 5).

Таким чином, правова природа позову як процесуального засобу захисту прав полягає в тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку вирішив законність і обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір про право.

Так, в позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2019 року № 71 /52 «Про реорганізацію КНП «МДКЛ № 2 ДМР шляхом приєднання до КНП «МДКЛ № 6» ДМР», разом з тим, до матеріалів справи додає рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 року № 71 /52 «Про реорганізацію КНП «МДКЛ № 2 ДМР шляхом приєднання до КНП «МДКЛ № 6» ДМР».

Також, відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністретсва юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) за кодом ЄРПОУ – 26510514 наявна інформація про юридичну особу як Дніпровську міську раду, а позивач зазначає в якості відповідача, та просить скасувати рішення як відповідача – Дніпропетровської міської ради.

Таким чином позивачу слід уточнити у позовній заяві вірну назву відповідача.

Окрім цього, ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені позивачем належним чином.

Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”.

Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи (або третіх осіб) із зазначенням її (їх) статусу;

- уточненої позовної заяви для суду та вручення відповідачу та третім особам із викладенням позовних вимог у відповідності до вимог ст. 5, ст.245 КАС України та зазначенням вірної назви відповідача;

- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник