Рішення № 87446473, 07.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 рокуСправа № 160/12468/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Технолоджіз» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Технолоджіз» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якій просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 271-ДП-Т від 05.06.2019 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 271-ДП-Т від 05.06.2019 року, відповідно до якої ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» притягнуто до відповідальності за повторне порушення у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та накладено штраф у розмірі 25500,00 грн. Однак, така постанова, на переконання позивача, прийнята відповідачем безпідставно, оскільки ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» своєчасно, а саме 10.04.2018 року та 18.04.2018 року, була направлена інформація відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ та пункту 4 розділу ІV Положення про нагляд за дотриманням пруденційних нормативів професійними учасниками фондового ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 01.12.2015 № 2021. Проте, зазначений факт залишився поза увагою відповідача. Крім того, зазначено, що відповідач притягуючи ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» до відповідальності за повторне порушення не врахував, що порушення за яке позивача було притягнуто до відповідальності постановою № 301-ЦА-УП-Т від 12.07.2018 року не є аналогічним порушенню, що покладено в основу постанови № 271-ДП-Т від 05.06.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

08.01.2020 року представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що інформація відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ та пункту 4 розділу ІV Положення про нагляд за дотриманням пруденційних нормативів професійними учасниками фондового ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 01.12.2015 року № 2021 була направлена позивачем несвоєчасно, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» та листом АТ «Укрпошта» № 33-П_5567/1 від 04.04.2019 року. Крім того, зазначено, що порушення викладені у постановах № 271-ДП-Т від 05.06.2019 року та № 301-ЦА-УП-Т від 12.07.2018 року є аналогічними, оскільки в означених постановах позивача притягнуто до відповідальності на підставі п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», за вчинення тих самих дій, а саме подання до Комісії недостовірної інформації.

11.01.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.06.2019 року уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у відношенні ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» винесена постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 271-ДП-Т за повторне подання недостовірної інформації до Комісії.

Вказаною постановою до ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» застосована санкція у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 грн.

Не погодившись зі спірною постановою, позивач оскаржив її до центрального апарату Комісії в порядку, передбаченому розділом ХV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Комісії від 16.10.2012 № 1470.

За результатами розгляду скарги позивача Комісією винесене рішення № 476 від 29.08.2019 року, згідно з яким оскаржувана постанова залишена без змін, а скарга ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» без задоволення.

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернувся із цією позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року №448/96-ВР (надалі - Закон № 448/96-ВР) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону № 448/96-ВР передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Відповідно до ст. 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Так, ст. 6 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Частинами 1, 5 ст. 12 Закону № 448/96-ВР передбачено, що уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов`язаними з таким правопорушенням документами протягом п`яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за, зокрема, неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів за неподання ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» інформації до Комісії у строк, встановлений нормативно-правовими актами Комісії, а саме: порушення вимог пунктів 1 і 2 розділу ІІ та пункту 4 розділу ІV Положення про нагляд за дотриманням пруденційних нормативів професійними учасниками фондового ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 01.12.2015 року № 2021.

Під час розгляду цієї справи листом від 11.02.2019 року № 19/02/11-10 ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» надані до Комісії пояснення, в яких зазначалось, що необхідна інформація направлялась до НКЦПФР своєчасно. Так, засобами поштового зв`язку позивачем направлено до Комісії листи від 10.04.2018 року за вих. № 18/04/10-01 та від 18.04.2018 року за вих. № 18/04/18-01 тобто у строки визначені законодавством.

При цьому, на підтвердження своєчасного відправлення позивачем надані до Комісії копії чеків, виданих відділенням АТ «Укрпошта».

З метою перевірки інформації, наданої ТОВ «Менеджмент Технолоджіз», відповідачем листом від 22.02.2019 року № 14/01/5411 на адресу АТ «Укрпошта» направлено запит про надання інформації.

У відповідь на запит Комісії, АТ «Укрпошта» листом від 04.40.2019 року надало інформацію відповідно до якої, з огляду на копії документів та за повідомленням Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» встановлено, що зазначені розрахункові документи видані користувачу послуг 11.06.2018 року тобто відправлення № 4910107422090 та № 4910107422073 прийняті до пересилання 11.06.2018 року. Проставлення відбитку календарного штемпеля на розрахункових документах про прийняття для пересилання реєстрових поштових відправлень не передбачено вимогами чинних нормативних документів АТ «Укрпошта». При цьому, взяти пояснення з працівника АТ «Укрпошта», який поставив відбитки календарного штемпеля на даних розрахункових документах немає можливості, оскільки вказаний працівник на дату надання інформації не працює на АТ «Укрпошта».

Так, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року № 10-р «Про національного оператора поштового зв`язку» на АТ «Укрпошта» покладено виконання функцій національного оператора поштового зв`язку.

Відповідно до приписів ст. 16 Закону України «Про поштовий зв`язок» до персоналу оператора належать його працівники, які забезпечують надання послуг поштового зв`язку.

З урахуванням викладеного, у позивача не було підстав ставити під сумнів правильність оформлення персоналом національного оператора поштового зв`язку розрахункових документів.

Більш того, необхідно звернути увагу на те, що незважаючи на той факт, що проставлення відбитку календарного штемпеля на розрахункових документах про прийняття для пересилання реєстрових поштових відправлень не передбачено, АТ «Укрпошта» жодним чином не спростовано, що проставлені на чеках відбитки календарних штемпелів належать саме АТ «Укрпошта».

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача був обов`язок у встановлені законодавством строки надати до установи зв`язку відповідні листи та отримати від установи зв`язку документи, що підтверджують відправлення. Вказаний обов`язок ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» виконало. Товариством своєчасно надано до відділення АТ «Укрпошта» для відправлення листи з вих. № 18/04/10-01 та № 18/04/10-02 від 10.04.2018 року та лист за вих. № 18/04/18-01 від 18.04.2018 року та отримано чеки, які підтверджують таке відправлення.

Також необхідно зазначити, що в оскаржуваній постанові йдеться про вчинення ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» повторного порушення, оскільки у відношенні Товариства раніше була винесена постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 301-ЦА-УП-Т від 12.07.2018 року, відповідно до якої за подання недостовірної інформації до Комісії до позивача застосовано санкцію.

Однак, суд зауважує, що постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 301-ЦА-УП-Т від 12.07.2018 року на позивача була накладена санкція за подання до Комісії недостовірної інформації щодо зазначення коефіцієнта покриття операційного ризику та вихідних даних, на основі яких здійснювався розрахунок. Така інформація була подана ТОВ «Менеджмент Технолоджіз» у Довідках про розрахунок коефіцієнта операційного ризику (крім банків), станом на кінець останнього дня квітня 2017 року (30.04.2017 року), вересня 2017 року (30.09.2017 року) і грудня 2017 року (31.12.2017 року) у складі місячних адміністративних даних торгівця цінними паперами.

При цьому, щодо спірної постанови, то вона винесена за дії Товариства, що стосуються безпосередньо неподання відповідної інформації до Комісії у строк визначений нормативно-правовими актами Комісії.

Отже, враховуючи приписи п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону № 448/96-ВР, необхідно зазначити, що фінансові санкції за повторне порушення накладаються НКЦПФР безпосередньо за вчинення протягом року аналогічних правопорушень, тобто порушень які є однаковими за своїм змістом, однак, у цьому випадку порушення які зафіксовані в постановах № 301-ЦА-УП-Т від 12.07.2018 року та № 271-ДП-Т від 05.06.2019 року є різними, що свідчить про відсутність повторності, а відповідно і про протиправність прийнятої НКЦПФР постанови № 271-ДП-Т від 05.06.2019 року.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН3057 від 06.12.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подання позову до суду у сумі 1921 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Технолоджіз» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 271-ДП-Т від 05.06.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ 37956207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Технолоджіз» (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 30, код ЄДРПОУ 32987822) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот одна) грн., відповідно до квитанції № ПН3057 від 06.12.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський