Рішення № 87446471, 20.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Справа № 160/9360/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняХобот І.М. за участі: представників позивача представника відповідача Матвієнко Н.В., Хорт О.О., Кучеренко І.А. Пилипенко С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 3 вимоги Східного офісу Державної аудиторської служби України від 09.08.2019 року № 04-04-15/6237.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що питання отримання робочими органами Фонду інформації щодо померлих осіб не врегульовано жодним нормативним документом. Відділення Фонду, за відсутності такої інформації, не в змозі своєчасно припиняти виплати потерпілим, які померли. Про факт смерті потерпілих, по яких спеціалістами Східного офісу Держаудитслужби України виявлено переплату, відділенням став відомий лише за результатами ревізії. Таким чином, причиною виникнення переплат по померлим потерпілим є відсутність інформації у органів виконавчої дирекції Фонду про факт смерті потерпілого, а не порушення законодавства з боку спеціалістів відділень управління Фонду. Щодо не забезпечення подання зворотних вимог (регресу) щодо відшкодування витрат по фактах звільнення працівників у 2017 - 2018 роках, яке визначено судовими органами незаконним, на загальну суму 236401,92 грн. зазначає, що граничну чисельність працівників управління виконавчої дирекції Фонду з 01.01.2018 зменшено на 164 штатні одиниці. Запропонувати будь-які інші посади працівникам не було можливо за їх відсутності. Поновлення працівників на посадах управлінням здійснено на виконання рішень суду, що є обов`язковим. Враховуючи викладене, управління вважає, що вимога Східного офісу Державної аудиторської служби України, викладена у листі від 09.08.2019 №04-04-15/6237, яка в силу закону обов`язкова до виконання, є необгрунтованою, оскільки винесена без врахування компетенції органів Фонду та суперечить вимогам чинного законодавства. В межах компетенції позивачем здійснюються відповідні заходи, в результаті яких сума заборгованості 629605,83 грн. зменшена до 571687,68 грн.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він зазначає, що позивачем не обґрунтовано, які норми чинного законодавства були порушені відповідачем при винесенні оскаржуваної вимоги. Посилання позивача на те, що причиною виникнення переплат по померлим потерпілим є відсутність інформації у органів Виконавчої дирекції Фонду про факт смерті, а не порушення законодавства не свідчать про відсутність факту надмірної сплати коштів. Також, зазначає, що позивачем понесено видатки з відшкодування визначених судовими органами витрат по безпідставно звільнених працівниках в сумі 211616,29 грн. Відповідно до пункту 8 статті 134 Кодексу законів про працю України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. Під час проведення ревізії не було надано документів щодо подання зворотних вимог (регресу) з відшкодування витрат ОСОБА_1 , яким підписано накази про звільнення. Таким чином, по фактах незаконного звільнення працівників не забезпечено подання зворотних вимог, чим порушено пункт статті 1191 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача у судовому засіданні 20.01.2020 року просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.01.2020 року просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитсужби на ІІ квартал 2019 року, Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2019 року та на підставі направлення від 24.04.2019 року № 310 посадовими особами Східного офісу Державної аудиторської служби України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області за період з 01.01.2017 року по 31.03.2019 року.

За результатами проведення ревізії складено акт від 29.07.2019 року № 04.04.-20/6, яким зафіксовані наступні порушення.

Управлінням проведено видатки з відшкодування визначених судовими органами витрат по безпідставно звільнених працівниках в сумі 211616,29 грн. Крім того, на суму проведених видатків з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівникам нараховано ЄСВ за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» на загальну суму 24785,66 грн. Під час проведення ревізії не надано документи щодо подання зворотних вимог (регресу) з відшкодування витрат ОСОБА_1 , яким підписано накази про звільнення працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що визнані судовими органами незаконними, чим порушено вимоги пункту 1 статті 1191 Цивільного кодексу України.

Також, в ході ревізії проведено звіряння отриманого списку померлих громадян із базою отримувачів страхових виплат по відділеннях Управління, яким встановлено випадки перерахування страхових виплат за 2017 -2018 роки померлим потерпілим на загальну суму 2239223,11 грн., чим порушено вимоги пункту 1.8 Порядку № 24, пункту 1.11 Порядку № 11. Із загальної суми порушень, що призвели до втрат внаслідок проведення зайвих виплат померлим потерпілим, відшкодовано 1609617,28 грн.

На підставі акта перевірки від 29.07.2019 року № 04.04.-20/6 заступником начальника Східного офісу Державної аудиторської служби України винесено вимогу від 09.08.2019 року № 04-04-15/6237 пунктами 2 та 3, якої зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області:

- забезпечити відшкодування на користь Фонду матеріальної шкоди у сумі 629605,83 грн., заподіяної внаслідок здійснення страхових виплат померлим потерпілим, відповідно до норм статей 22, 1212 Цивільного кодексу України;

- забезпечити відшкодування відповідно до статей 134,232, 237 Кодексу законів про працю України зайво витрачених коштів Фонду соціального страхування України у сумі 236401,92 грн.

Незгода позивача з вказаними пунктами вимоги від 09.08.2019 року № 04-04-15/6237 стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пункту 1 Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).

У частині другій статті 2 Закону № 2939-XII визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно зі статтею 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII передбачено право органу фінансового контролю пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно пункту 13 статті 10 Закону № 2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Так, підставою для винесення пункту 2 оскаржуваної вимоги стали наступні обставини встановлені під час ревізії.

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 29.08.2018 року у справі №211/323/18, яке набрало законної сили, визнано незаконним наказ Управління від 21.12.2017 року №595-к про звільнення ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу обліку страхувальників та доходів Криворізького відділення Управління, який підписано начальником Управління Мазуром Б.В. та поновлено на посаді ОСОБА_2 За рішенням суду стягнуто з Управління на користь працівника -середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14439,04 грн., моральної шкоди в розмірі 1000,0 грн., судового збору в розмірі 704,8 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 7446,0 грн., судовий збір в розмірі 704,8 гривень.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.11.2018 року апеляційну скаргу Управління на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 29.08.2018 року у справі №211/323/18 залишено без змін та визначено стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7800,0 гривень.

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2018 року у справі №203/233/18 звільнену наказом начальника Управління Мазура Б.В. від 21.12.2017 року №642-к ОСОБА_4 поновлено на посаді головного спеціаліста Управління із стягненням з Управління на користь працівника середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 81098,62 грн. та на користь держави компенсації судових витрат у сумі 1515,78 гривень.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.12.2018 року апеляційну скаргу Управління на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2018 року у справі №203/233/18 задоволено частково, в частині встановлення розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь працівника, в сумі 80543,15 гривень.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 17.09.2018 року у справі №210/1072/18 визнано протиправним наказ Управління від 12.02.2018 року №106-к про звільнення ОСОБА_3 з посади головного спеціаліста відділу обліку страхувальників та доходів Криворізького відділення Управління, який підписано начальником Управління Мазуром Б.В. та поновлено на посаді ОСОБА_3 , стягнуто з Управління на користь працівника - середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 46249,49 гри, моральну шкоду в сумі 10000,0 грн., судовий збір в сумі 1409,6 гривень.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.12.2018 року апеляційну скаргу Управління на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 17.09.2018 року у справі №210/1072/18 залишено без змін.

За претензією Криворізького міськрайонного центру зайнятості від 19.09.2018 року №01-11/3352 Управлінням сплачено платіжним дорученням від 10.01.2019 року №9 відшкодування допомоги по безробіттю в сумі 39803,63 грн., яку отримувала ОСОБА_3 за період з 07.03.2018 року по 17.09.2018 року, у зв`язку з незаконним звільненням.

Загалом Управлінням проведено видатки з відшкодування визначених судовими органами витрат по безпідставно звільнених працівниках Управління в сумі 211616.29 гривень.

Під час проведення ревізії Управлінням не надано документи щодо подання зворотних вимог (регресу) з відшкодування витрат ОСОБА_1 , яким підписано накази про звільнення працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що визнані судами незаконними.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 134 Кодексу законів про працю України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Отже, на особу, яка винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу покладається матеріальна відповідальність за заподіяну шкоду з вини підприємства.

Так, незаконність звільнення вказаних у акті перевірки працівників встановлена рішеннями Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 29.08.2018 року у справі №211/323/18, Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2018 року у справі №203/233/18, Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 17.09.2018 року у справі №210/1072/18.

Підставою для зазначення пункту 3 оскаржуваної вимоги став висновок про те, що встановлено випадки перерахування страхових виплат за 2017-2018 роки померлим потерпілим на загальну суму 2239223,11 грн.

За змістом пункту 1.18 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

27.04.2007 N 24 (яка втратила чинність 01.10.2018 року), копію постанови про призначення (відмову у призначенні), перерахування, компенсацію, припинення та продовження страхових виплат і соціальних послуг потерпілим (членам їх сімей), відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого або про повернення зайво виплачених коштів тощо робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають потерпілому або особам, які мають на це право.

Відповідн до пункту 1.11 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, страхова виплата припиняється у випадках, передбачених статтею 46 Закону, у разі смерті отримувача страхових виплат та у випадку неподання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування його в живих, відповідно до Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 № 998.

Отже, виплата страхових виплат особам які померли є порушенням положень зазначених нормативно правових актів.

В оскаржуваній вимозі вказано на допущені Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області порушення, у результаті яких заподіяна шкода, зазначено її розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення згідно з вимогами законодавства.

Звертаючись до суду з позовом, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області фактично не погодилося з висновками акта ревізії щодо допущених порушень та, як наслідок, з вимогою від 09.08.2019 року № 04-04-15/6237.

Згідно пункту 10 статті 10 Закону № 2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, суд зазначає, що про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, та про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не підлягають примусовому стягненню шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. При цьому наявність чи відсутність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Отже, орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання без додаткових заходів лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних зі стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Водночас, шкода, щодо наявності якої зроблено висновок Східним офісом Державної аудиторської служби України, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу. Наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Таку правову позицію стосовно вирішення спорів означеної категорії неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 23 лютого 2016 року (справа №818/1857/14), а також Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 року (справа №820/339/17), від 28 березня 2019 року (справа №813/1745/17).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16.

За таких обставин суд дійшов висновку, що прийняття вимоги від 09.08.2019 року № 04-04-15/6237 про усунення порушень, встановлених ревізією, відповідає компетенції відповідача, здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (пр. Дмитра Яворницького, 93, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41323962) до Східного офісу Державної аудиторської служби України (вул. Володимира Антоновича, б. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 січня 2020 року.

Суддя С.І. Озерянська