Рішення № 87446416, 14.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Справа № 160/11958/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2019 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код ЄДРПОУ 08571446, банк одержувача ДКСУ місто Київ, МФО 820172) витрати пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 29 912,17 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 17 копійок).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2014 р. по 2019 р. Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ № 165 ос від 05.08.2014 року відповідача було зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції».

05.08.2014 р. між ним, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУ МВС України у Дніпропетровській області було укладено договір № 2310.

01.12.2016 року між відповідачем, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУ МВС України у Дніпропетровській області було укладено договір про навчання № 2682, умови якого застосовуються до відносин, які виникли з 05.08.2014 р. - з дня наказу про зарахування відповідача в ДДУВС. Відповідно до п. 7.4 договору № 2682 після його підписання договір № 2310 від 05.08.2014р. втрачає чинність. Згідно з наказом ДДУВС від 24.02.2017 р. № 42 ос відповідач, як випускник ДДУВС був направлений у розпорядження ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади. Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2017 р. № 83 о/с відповідач призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Тернівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області. 13.08.2019 р. відповідач звернувся до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції, після чого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.08.2019 р. № 271 о/с його було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до положень ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Оскільки відповідачем витрати за навчання в добровільному порядку не відшкодовані, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

Судом на адресу відповідача (м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 35а/3) було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, однак 16 грудня 2019 року до суду повернувся конверт із зазначеної ухвалою і з повідомленням відділення Укрпошти про причини повернення; інші причини, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення. Відповідно до вимог ст. ст. 126-127 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

16 грудня 2019 року третя особа – Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало до суду пояснення по справі, в яких зазначено, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які достроково розірвали контракт про здобуття освіти з будь – яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Оскільки, ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, а витрати на його утримання в вищому навчальному закладі ним в добровільному порядку не відшкодовані, такі витрати підлягають відшкодуванню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, просив позов задовольнити.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.08.2014 року № 165 ос ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції».

На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу МВС України від 14.05.2007 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» 05.08.2014 року між відповідачем, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області був укладений договір № 2310.

01 грудня 2016 року на виконання вимог ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» між Поповим В.С., Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області був укладений договір про навчання відповідача у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ № 2682, умови якого застосовуються до відносин, які виникли з 05.08.2014 року, тобто з дня наказу про зарахування відповідача до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Відповідно до п. 7.4 договору № 2682 після його підписання, договір № 2310 від 05.08.2014 р. втрачає чинність.

Згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 24.02.2017р. № 42 ос відповідач, як випускник даного навчального закладу, був направлений у розпорядження Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для призначення на посади.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.03.2017р. № 83 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Тернівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Як встановлено з пункту 2.3.6. укладеного договору № 2682, останнім передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, особа зобов`язується відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 4.1 договору № 2682 також передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням, продовольчим забезпечення, речовим забезпеченням, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Пунктом 4.5 договору № 2682 визначено, що у разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.08.2019 року № 271 ос старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції Тернівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області звільнено зі служби за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», за власним бажанням.

Згідно довідки–розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за період з 2014 - 2017 рр. від 03.10.2019 року та довідки розрахунку № 87 від 01.10.2019 року, витрати складають 29 912,17 грн.

Пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62, початком проходження служби в органах внутрішніх справ вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580 – III (далі Закон України № 580 – III), служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 74 Закону України № 580 – III).

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку України (ч. 5 ст. 74 Закону України № 580 – III).

Згідно зі статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з наказом від 27.08.2019 року № 271 ос, відповідач був звільнений зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати) встановлений Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі – Порядок № 261).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку № 261, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) є підставою для відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку № 261, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до п. 5 Порядку № 261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був обізнаний з обов`язком по відшкодуванню вартості навчання, про що свідчить його підпис в договорі від 01.12.2016 року № 2683.

Згідно з довідкою–розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за період з 2014 - 2017 рр. від 03.10.2019 року та довідкою розрахунком № 87 від 01.10.2019 року, витрати складають 29 912,17 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, якого звільнено з органів поліції за пунктом 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 29 912,17, що підтверджується вищевказаними довідками-розрахунками, а тому позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код ЄДРПОУ 08571446, банк одержувача ДКСУ місто Київ, МФО 820172) витрати пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 29 912,17 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дванадцять гривень сімнадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник