Ухвала суду № 87446343, 06.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

06 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3451/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛ КАР” до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЛЛ КАР” (далі – ТзОВ “ОЛЛ КАР”, товариство) звернулось із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 жовтня 2019 року № 0010141408, № 0010151408.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1).

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року здійснено заміну відповідача – Головне управління ДФС у Волинській області його правонаступником – Головним управлінням ДПС у Волинській області.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов у якому просив розгляд даної справи здійснювати у судовому засіданні із повідомленням сторін, яке мотивоване важливістю спору для відповідача, здійснення розгляду справи на засадах змагальності сторін, повного та всебічного встановлення усіх обставин справи (арк. спр. 51-54).

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд заявленого клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

З огляду на те, що предметом даного спору є правомірність податкових повідомлень-рішень від 24 жовтня 2019 року № 0010141408, № 0010151408, які прийняті за результатами документальної перевірки та на підставі відповідного акта № 17556/14-08/40874203 від 04 жовтня 2019 року та додатків до нього (копії яких наявні у матеріалах справи), суд вважає, що вказана справа є справою незначної складності, яка може бути розглянута без проведення судового засідання на підставі наявних доказів.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Згідно із частиною другою статті 159 КАС України заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи. З аналізу наведених норм слідує, що усні пояснення представника сторони у судовому засіданні не мають ознак доказів в адміністративному судочинстві.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи, що справа є справою незначної складності, суд вважає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення розгляду справи в судовому засіданні.

Окрім того, зазначаючи про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідача не зазначає, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень у заявах по суті та вимагає проведення судового засідання.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд даної справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

Керуючись статтями 12, 166, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛ КАР” до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.І. Смокович