Ухвала суду № 87445328, 07.02.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5732/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Глущенко Альони Станіславівни Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції, зацікавлена особа ТОВ «Черкасигаззбут» ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Глущенко А.С. Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції, зацікавлена особа ТОВ «Черкасигаззбут». Заяву обґрунтовує тим, що 26.02.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвалено рішення № 711/5732/18 про стягнення з ОСОБА_1 (Скаржник (Боржник)) на користь ТОВ «Черкасигаз збут» (Стягувач) заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 16088 (шістнадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень, витрати на оплату судового збору у розмірі 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) гривень. Всього 17850,25 грн.. 17.05.2019 державним виконавцем Глущенко А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Дану постанову в установленому законом порядку не було вручено боржнику. Боржником, ОСОБА_1 , постанова про відкриття виконавчого провадження не отримувалася. Про початок виконавчого провадження боржник довідався, коли не міг зняти пенсійні кошти з пенсійної картки на оплату ритуальних послуг. Свідоцтво про смерть родича надається. Згодом, з СМС повідомлення АБ «Укргазбанк» від 25.09.2019, боржник дізнався про арешт його пенсійного рахунку № НОМЕР_1 . Після отримання СМС повідомлення, боржник звернувся до ДВС з заявою від 30.09.2019 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Також боржник звернувся до ОСОБА_2 державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції Черкаської області (Оскаржуваний) з заявою про зняття арешту з даного рахунку. 07.10.2019 боржник отримав лист-відповідь від 02.10.2019 № 13794/15.01-35/45911 з роз`ясненням, що зняття арешту проводиться тільки через суд з посиланням на судову практику. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження не було вручено. На прохання боржника про надання постанови, оскаржуваний надати постанову відмовився, мотивуючи це тим, що боржнику її надіслали по пошті. Прохання боржника про надання матеріалів виконавчого провадження не було задоволено, оскільки оскаржуваний послався на те, що боржник вже отримав лист-відповідь від 02.10.2019 № 13794/15.01-35/45911 для ознайомлення. Оскаржуваний проігнорував законну вимогу боржника про надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення, викладену в його заяві про ознайомлення від 30.09.2019. 10.10.2019 до ДВС було скеровано заяву про ознайомлення з мз виконавчого провадження протягом 10.10.2019, четвер, або 11.10.2019, п`ятниця, посилаючись на об`єктивні причини, позаяк понеділок 14.10.2019 є вихідним днем. Оскаржуваний надати матеріали відмовився та роз`яснив представнику боржника, що прийомний день – понеділок і матеріали на ознайомлення надаються тільки в понеділок. Вимогу представника боржника про надання в паперовому вигляді ухвали ВСУ від 07.02.2019 № 727/6406/18, на яку посилається ДВС в своєму листі-відповіді від 02.10.2019, не було задоволено та проігноровано пояснення представника боржника про труднощі її отримання, позаяк при намаганні отримати дану ухвалу через Єдиний реєстр судових рішень, комп`ютер видав лише резолютивну частину ухвали. Представник боржника в черговий раз звернувся до оскаржуваного 21.10.2019 в понеділок, для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Державним виконавцем було надано виконавче провадження № 59110221 для ознайомлення представникам боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з письмовим підтвердженням в заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, представники боржника не знайшли підтвердження (повідомлення про надсилання рекомендованим листом) надсилання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Виходячи з вищенаведеного, боржник вважає, що дії та рішення державного виконавця є неправомірними, позаяк ним порушено: право боржника отримати копію постанови про відкриття виконавчого провадження, у разі не одержання якої - державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії, про що роз`яснення ВСУ (ВС/КГС № 916/1605/15-г від 07.05.2018); право боржника виконати рішення суду добровільно, передбачене нормою ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», про що надано роз`яснення ВСУ(ВС/КГС № 916/1605/15-г від 07.05.2018; державний виконавець не пересвідчився про отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та не встановив факт отримання боржником цієї копії, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення, оскільки в матеріалах виконавчого провадження станом на 21.10.2019 відсутні документи, які засвідчили б виконання цих дій державним виконавцем, про що надано роз`яснення ВСУ(ВС/КЦС № 554/13475/15-ц від 31.07.2019; державний виконавець неправомірно наклав арешт на пенсійний рахунок боржника за р/р НОМЕР_1 , АБ «Укргазбанк», МФО 320478 та заблокував пенсійну картку відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 10.09.2019 ВП № 59110221, порушивши норми ст. 24 ч. 4 ЗУ «Про виконавче провадження»: «Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України», оскільки арештував пенсію, а не звернув стягнення на пенсію. Стягнення з доходів боржника, пенсії, не провадиться. Державний виконавець неправомірно застосував норму ст. 48 ч.ч. 1,2,4 ЗУ «Про виконавче провадження»; державний виконавець неправомірно не застосував норму ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження»; державний виконавець неправомірно наклав арешт на доходи боржника, пенсію, а не на кошти боржника, що перебувають на рахунках боржника та виявлені виконавцем.

На підставі викладеного вище просить суд визнати дії державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ Черкаської області Глущенко А.С. щодо примусового стягнення заборгованості неправомірними. Визнати рішення державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ Черкаської області Глущенко А.С. щодо накладення арешту на доходи, пенсію скаржника ОСОБА_1 неправомірними. Визнати постанову про арешт коштів боржника від 10.09.2019 ВП № 59110221 незаконною. Визнати постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 1785,03 грн. незаконною.

28.11.2019 представником Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ Черкаської області Павленко В.А. подано до суду відзив на скаргу ОСОБА_1 в якому зазначено, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження №59110221 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Черкасигаз збут» в сумі 17850,25 грн.. Боржник звернувся зі скаргою на дії Центрального ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області про скасування постанови про арешт коштів боржника та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Крім того, ч. 1 ст. 449 ЦПК України передбачає, що скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Так державним виконавцем 17.05.2019 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59110221. Згідно ч.4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, тому державним виконавцем було винесено 17.05.2019 постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Таким чином, боржник ОСОБА_1 був повідомлений про початок примусового виконання рішення, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 за вих. № 22668 27.05.2019 року (копія поштового відправлення додається). В ході примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Черкасигаз збут» в сумі 17850,25 грн. державним виконавцем було вчинено низку виконавчих дій, а саме: винесено постанову про арешт майна боржника 17.05.2019 за заявою стягувача, звернено стягнення на заробітну плату та пенсію боржника 10.09.2019 (УПФУ в м. Черкаси та ПП «Черкасиліфт»). Згідно відповідей УПФУ та ДФС від 17.05.2019 за боржником обліковуються відкриті рахунки, а саме в АБ «УКРГАЗБАНК», тому державним виконавцем було винесено та направлено постанову про арешт коштів боржника 10.09.2019 до відповідної банківської установи та виставлено платіжні вимоги на списання коштів. Згідно статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Згідно ч. 2. ст. 48 закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Як вбачається із Закону, до цього переліку не відносяться кошти, що надходять/перебувають на пенсійному рахунку. Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Так, згідно Ухвали Верховного Суду України від 07.02.2019 у справі № 727/6406/18 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду вчинені в межах його повноважень, є правомірними та узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в оскаржуваній постанові він зазначив про накладення арешту на кошти на одному рахунку за № НОМЕР_2 (стандартний), відкритому в ТВБВ № 10025/057 Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк», а також вказав про накладення арешту на кошти, які знаходяться на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, зробивши зауваження крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. Крім того, ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає добровільне виконання рішень лише про стягнення періодичних платежів, а для рішень інших категорій самостійне виконання рішення не передбачено. На підтвердження цього ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з вищенаведеного, державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області була повністю дотримана процедура із здійснення виконавчого провадження № 59110221, передбачена Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстав для визнання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про арешт коштів боржника незаконними немає. На підставі викладеного просять суд в задоволенні скарги відмовити.

08.01.2020 директором ТОВ «Черкасигаз Збут» Коханюк В.М. до суду подано пояснення в якому зазначено, що 21.12.2019 ТОВ «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» (Стягувач), ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 (Боржник) про визнання дії та рішення державного виконавця неправомірними, в якому вказано, що 08.04.2019 набрало законної сили рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2019, у відповідності до якого з боржника на користь стягувана вирішено стягнути заборгованість за спожитий природний газ у сумі 16 088,25 грн., судовий збір у сумі 1 762,20 грн., всього 17 850,25 грн.. Згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. У відповідності до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконавче провадження в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. В зв`язку з відсутністю добровільного виконання боржником рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2019, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону, стягувачем 06.05.2019 направлено на адресу Центрального ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з боржника коштів у сумі 17 850,25 грн.. 17.05.2019 державним виконавцем Центрального ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Глущенко А. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Для забезпечення реального виконання рішення у даному виконавчому провадженні, виконавцем винесено постанову від 17.05.2019 про арешт майна боржника, постанову від 17.05.2019 про стягнення виконавчого збору, постанову від 10.09.2019 про арешт коштів боржника та постанову від 10.09.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказані дії та рішення державного виконавця вчинені з чітким дотриманням вимог Закону. У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 ч. дев`ятої ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. З наданих державним виконавцем до суду документів вбачається, що поштове відправлення № 1802805820538, надіслане державною виконавчою службою 27.05.2019 на адресу Боржника, зазначену у виконавчому листі ( АДРЕСА_1 ), повернуто відправнику в зв`язку з неврученням його адресату. Таким чином, обов`язок щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження в порядку, виконано державним виконавцем з дотриманням вимог Закону. Згідно ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника регулюється статтями 68-70 Закону та розділом X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція). Відповідно до ст. 68 Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відповідно до ст. 69 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Згідно з ч. 2 ст. 70 Закону з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. У відповідності до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Таким чином, винесені державним виконавцем 10.09.2019 постанови про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію в розмірі 20% від доходу боржника відповідають вимогам положень ст. 68-70 Закону та р. X Інструкції. Щодо накладення арешту на рахунки боржника зазначають наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Частиною 2 ст. 48 Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Разом з тим, в постанові про арешт коштів боржника від 10.09.2019, державним виконавцем постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478 та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. За таких умов, при невиконанні банком вказівки державного виконавця щодо невиконання постанови в разі законодавчої заборони відносно накладення арешту та/або звернення стягнення коштів, позбавляє державного виконавця відповідальності за вчинені дії. У відповідності до ч. 2 ст. 59 Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим законом. З наданих боржником до суду доказів не вбачається надання останнім державному виконавцю заяв щодо зняття арешту з рахунку, так як і не надано документів, що підтверджують, що арештований рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО банку 320478, призначений для зарахування пенсійних виплат боржнику. Враховуючи викладене, вимоги скарги боржника вважають необгрунтованими, оскільки дії державного виконавця по виконавчому провадженню № 59110221 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.04.2019 вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не порушили право боржника.

В судовому засіданні представники скаржника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили її задовольнити на підставі обґрунтувань викладених в них. Додатково повідомили, що ОСОБА_1 не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Вважають, що виконавча служба не мала проводити жодних виконавчих дій та стягувати у зв`язку з цим кошти за проведення цих дій.

Представник ТОВ «ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ» за довіреністю Шевченко Ю.І. в судовому засіданні скаргу не визнала, вважає, що скарга задоволенню не підлягає. Пояснила, що відповідач добровільно не виконує рішення суду та у зв`язку з цим було звернення до виконавчої служби у 2019 році. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження та направлялась постанова боржнику. У оскаржуваній постанові зазначено обмеження щодо накладення арешту на кошти.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до матеріалів справи, на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження №59110221 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Черкасигаз збут» в сумі 17850,25 грн..

17.05.2019 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Глущенко А.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59110221.

Згідно ч.4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, в зв`язку з чим державним виконавцем було винесено 17.05.2019 року постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до поштового відправлення № 1802805820538, постанова про відкриття виконавчого провадження № 59110221 від 17.05.2019 була надіслана боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 за вих. № 22668 27.05.2019 та повернута відправнику в зв`язку з неврученням її адресату.

10.09.2019 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Глущенко А.С. винесено постанови: про арешт коштів боржника; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (УПФУ в м. Черкаси та ПП «Черкасиліфт»).

Згідно відповідей УПФУ та ДФС від 17.05.2019 за боржником обліковуються відкриті рахунки, а саме в АБ «УКРГАЗБАНК».

Згідно статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно ч. 2. ст. 48 закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Як вбачається із Закону, до цього переліку не відносяться кошти, що надходять/перебувають на пенсійному рахунку.

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Ухвалою Верховного Суду України від 07 лютого 2019 року у справі № 727/6406/18 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду вчинені в межах його повноважень, є правомірними та узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в оскаржуваній постанові він зазначив про накладення арешту на кошти на одному рахунку за № НОМЕР_2 (стандартний), відкритому в ТВБВ № 10025/057 Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк», а також вказав про накладення арешту на кошти, які знаходяться на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, зробивши зауваження крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Слід зазначити, що в постанові про арешт коштів боржника від 10.09.2019, державним виконавцем постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478 та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. А тому, при не виконанні банком вказівки державного виконавця щодо невиконання постанови в разі законодавчої заборони відносно накладення арешту та/або звернення стягнення коштів, позбавляє державного виконавця відповідальності за вчинені дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не надано державному виконавцю заяв щодо зняття арешту з рахунку, а також не надано документів, що підтверджують, що арештований рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО банку 320478, призначений для зарахування пенсійних виплат Боржнику.

Також слід зазначити, що звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника регулюється статтями 68-70 Закону та розділом X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція).

Відповідно до ст. 68 Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ст. 69 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Закону з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

У відповідності до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Таким чином, винесені державним виконавцем 10.09.2019 постанови про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію в розмірі 20% від доходу Боржника відповідають вимогам положень ст. 68-70 Закону та р. X Інструкції.

Згідно ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Крім того, ч. 1 ст. 449 ЦПК України передбачає, що скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Слід зазначити, що скаржник ОСОБА_1 не скористався своїм правом щодо оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 59110221 від 17.05.2019, а тому суд не погоджується із доводами скаржника про неправомірність винесення державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області постанови щодо накладення арешту на доходи, пенсію скаржника.

На підставі викладеного вище, враховуючи, що державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції була повністю дотримана процедура із здійснення виконавчого провадження № 59110221, у відповідності до вимог закону, суд вважає, що скаржником не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що його права були порушені, а тому скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Глущенко Альони Станіславівни Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції, зацікавлена особо ТОВ «Черкасигаззбут» – відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 06.02.2020.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області, через Придніпровський районний суд м. Черкаси, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Н. М. Кондрацька