Ухвала суду № 87444817, 05.02.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/249/20

Провадження № 1-кс/645/196/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Фрунзенський районний суд у складі:

слідчого судді - Ульяніч І.В.,

секретар судового засідання - Ляхова І.Ю.,

за участю прокурора - Осадчої Л.О.,

захисника підозрюваного - адвоката Черепова П.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню № 12020220460000116 від 17 січня 2020 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

встановив:

04.02.2018 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дудара М.А. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання обгрунтовано тим, що у 2014 році, точний час та дату у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по мобілізації був призваний на службу до Збройних Сил України та був призначений на посаду старшого солдата 5 роти 2 батальйону 92 окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка, що розташована у військовій частині А0501 с. Клугино-Башкировка, Чугуївського району, Харківської області. Після цього, у 2014 році, точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 у складі даної бригади проходив службу у зоні проведення антитерористичної операції на території України на протязі приблизно одного року, був також підвищений по службі та призначений на посаду командира відділення, мав доступ до боєприпасів, зброї та вибухових пристроїв. Так, ОСОБА_1 , проходячи службу у зоні проведення антитерористичної операції на території України, маючи доступ до боєприпасів, зброї та вибухових речовин, усвідомлюючи значення своїх дій та можливі наслідки, бажаючи діяти саме таким чином, незаконно, без передбаченого законом дозволу, передбаченого Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України 21.08.1998 р.№622, заволодів ручною гранатою Ф-1, кристалічною речовиною об`ємом близько 0,01 метр кубічний, патронами калібром 7,62 мм, у кількості 120 штук, патронами калібром 5,45 мм, у кількості 149 штук, патронами калібром 9 мм, у кількості 160 штук, магазином з Автомата Калашникова з патронами, у кількості 29 штук, які на протязі 2014-2015 року під час приблизно трьох відпусток та демобілізації, точну дату та час у ході проведення досудового розслідування не встановлено, перевозив у своєму рюкзаку на територію м. Харкова за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де у подальшому їх зберігав у своїй квартирі.

Після цього, ОСОБА_1 у 2015 році, точний час та дату у ході проведення досудового розслідування не встановлено, був демобілізований із Збройних сил України та у подальшому продовжив проживати у м. Харкові за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього, з листопада 2018 року, точний час та дату у ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 виконував роботу шліфувальника у ФОП « ОСОБА_2 » за адресою АДРЕСА_2 .

16.01.2019 ОСОБА_1 приблизно о 06.00 год вийшов із своєї квартири з адреси АДРЕСА_1 , взявши із собою із квартири ручну гранату Ф-1, яку у подальшому зберігав при собі у правому кармані одягненого на нього пальто та приблизно о 09.00 год 16.01.2019 приїхав до свого місця роботи за адресою: АДРЕСА_2 , де працював та знаходився більше доби приблизно до 11.50 год 17.01.2020. Об 11.51 годин 17.01.2020 на 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за тел. НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , тримає в руках гранату.

17.01.2020 у період часу з 12 години 45 хвилин до 15 годин 10 хвилин в ході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , у правому кармані одягнутого на ОСОБА_1 пальта було виявлено та вилучено предмет, що зовні схожий на ручну гранату Ф-1.

17.01.2020 у період часу з 15 годин 44 хвилини до 17 годин 25 хвилин в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено пластичну кристалічну речовину об`ємом близько 0,01 метр кубічний, патрони калібром 7,62 мм, у кількості 120 штук, патрони калібром 5,45 мм, у кількості 149 штук, патрони калібром 9 мм, у кількості 160 штук, магазин з Автомата Калашникова з патронами, у кількості 29 штук.

За даним фактом СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220460000116 від 17.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

18.01.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 17.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом огляду місця події від 17.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , показаннями свідка ОСОБА_3 , показаннями свідка ОСОБА_4 , показаннями свідка ОСОБА_5 , показаннями свідка ОСОБА_2 , показаннями свідка ОСОБА_6 , показаннями свідка ОСОБА_7 , показаннями свідка ОСОБА_8 , показаннями свідка ОСОБА_9 , показаннями підозрюваного ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , не одружений, дітей не має, раніше не судимий.

18.01.2020 слідчим суддею Фрунзенського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 30 днів - до 15 лютого 2020 року включно.

27.01.2020 для з`ясування психологічного стану підозрюваного ОСОБА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення, призначено амбулаторну психіатричну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам 18-го відділення Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3».

Члени комісії судово-психіатричної експертизи № 18 під час проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи по ОСОБА_1 , встановили, що поставлені в постанові про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи питання доцільно вирішувати в умовах стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Слідчий зазначив, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно призначати та проводити стаціонарну судово-психіатричну експертизу, строк якоє може складати до двох місяців.

У зв`язку із тим, що строк дії ухвали суду Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.01.2020 про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 16.02.2020 року виникла необхідність у внесенні на розгляд суду клопотання про продовження застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підстави застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтовуються настанням ризиків, передбачених п. 1, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки, ОСОБА_1 , усвідомлюючи реальну можливість та побоюючись отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;

- незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному під час досудового розслідування в рамках чинного законодавства вручено копії відповідних процесуальних документів, серед яких є процесуальні документи з даними свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не працює, утриманців не має, а отже, маються достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому може продовжити вчиняти нові злочини;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На теперішній час вищевказані ризики мають місце.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Слідчий вважав, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, але зазначили, що у разі якщо суд дійде висновку, що продовження строку тримання під вартою, є дуже суворим запобіжним заходом, не заперечували щодо обрання домашнього арешту.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Черепов П.О. заперечували проти продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, так як ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро кається у вчиненому та має намір співпрацювати з правоохоронними органами.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що 17.01.2020 року СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220460000116 від 17.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

18.01.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Згідно положень ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.1 (можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та/або суду) та п. 3 (незаконно впливати на свідків) ст. 177 КПК України.

Ті обставини, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є підставою вважати доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, самі по собі ці обставини не можуть бути безспірною підставою для обрання відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, передбаченого законом, оскільки тяжкість вчиненого кримінального порушення мають враховуватися судом у сукупності з усіма обставинами справи, встановленими під час розгляду справи по суті.

Інші обставини, що встановлені слідчим суддею при розгляді клопотання, свідчать про те, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, раніше не судимий, має позитивну характеристику, був учасником АТО, має постійне місце реєстрації та мешкання в м. Харкові, працював без офіційного працевлаштування.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Як вбачається з ст. 199 ч. 5 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено реальну наявність частини ризиків, на які в своєму клопотанні посилається слідчий, та не надано докази, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід, як домашній арешт, за наявності постійного місця проживання у підозрюваного ОСОБА_1 , на даний час зможе в достатній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку під час досудового та судового провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

У задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Звільнити із-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно в залі судового засідання.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши йому залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_1 у період з 19.00 години до 07.00 години ранку без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 додаткові обов`язки:

-з`являтися на виклик слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи;

Запобіжний захід - домашній арешт встановлюється на 2 місяці до 5 квітня 2020 року.

Обов`язки по контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_1 покласти на працівників Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя І.В.Ульяніч