Ухвала суду № 87444781, 06.02.2020, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 616/41/20

провадження 2/633/60/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 р. смт.Печеніги

Суддя Печенізького районного суду Харківської області Тимченко А.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Приватного акціонерного товариства «Підсереднє» про розірвання договору оренди землі.

Позивачем разом із позовною заявою, було подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просила суд забезпечити позов шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо належної їй земельної ділянки площею 6,1624 га, кадастровий номер 6321484200:02:000:0495, яка розташована на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району, Харківської області.

Суд розглядає заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

П.1постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»вказує, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

П. 4 вказаної постанови передбачає, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, не вказано на реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.2 ст.149 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.149, 151, 153, 354 ЦПК України,Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову,

У х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: А.М. Тимченко