Ухвала суду № 87443678, 07.02.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/76/20

Номер провадження 1-кс/623/130/2020

УХВАЛА

іменем України

07 лютого 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Курила Д.І.,

прокурора Козир М.В.,

слідчого Молокович Р.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Молокович Р.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, судимого:

1)02 жовтня 2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 121, частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 185, стаття 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений згідно з ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18 березня 2015 року на 1 рік 27 днів,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000022 від 09 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Молокович Р.Г. звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.

У провадженні СВ Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12020220320000022 від 09 січня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною 3 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище, частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство), заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимий за злочини проти власності на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин.

Так, ОСОБА_1 , повторно, 23 грудня 2019 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, реалізуючи свій раніше виниклий прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи з корисливих мотивів, шляхом відкриття запірного пристрою хвіртки, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , при відсутності власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, викрав бензопилу марки «GODLUOCK» моделі «GL 5000Е», чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2198 гривень 05 копійок, після чого покинув місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище.

Крім того, ОСОБА_1 , повторно, 05 січня 2020 року, приблизно о 14 годині, знаходячись з дозволу власника в будинку АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, маючи на меті присвоїти чуже майно, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3 , під приводом здійснення смс-повідомлення, отримав від останнього мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1110і», вартістю 170 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон Україна», вартістю 52 гривні 50 копійок, та власнику отримане шляхом зловживання довірою майно не повернув, а звернув на свою користь, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 222 гривень 50 копійок, після чого покинув місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно.

У сукупності підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 КК України, про що йому 07 лютого 2020 року повідомлено про підозру.

У вчиненні вищезазначеного злочину підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події від 09 січня 2020 року, протоколами огляду речей і документів від 10 січня 2020 року, протоколом пред`явлення предметів для впізнання, показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколами допитів свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ; постановами про визнання речовими доказами від 13 січня 2020 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 07 лютого 2020 року, речовими доказами.

Беручи до уваги те, що наявні ризики, передбачені пунктами 1,3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень - злочинів, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, у вчиненні яких підозрюється, слідчий вважає наявними правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень визнав, просив суд обрати запобіжний захід, більш м`який ніж тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 , який визнав себе винуватим, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інший злочин.

Прокурор в судовому засіданні не надав належного обґрунтування наявності ризику щодо незаконного перешкоджання підозрюваним ОСОБА_1 правосуддю шляхом впливу на потерпілих та свідків.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання обґрунтованим ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 190 КК України, які є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, те, що в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківскої області перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом за частиною 2 статті 185 КК України, під час розгляду якого підозрюваного було оголошено в розшук у зв`язку з ухиленням від суду, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків та постійного місця проживання, не має сім`ї та дітей, відсутнє офіційне працевлаштування та постійний дохід, негативно характеризується за місцем реєстрації, раніше судимий за тяжкий злочин проти життя та здоров`я, а тому є підстави вважати, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З урахуванням вищевикладеного необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42 040 гривень (2102 х 20 = 42 040 гривень).

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,–

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Молокович Р.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з 07 лютого 2020 року по 06 квітня 2020 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: НОМЕР_1 , одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; застава згідно КПК по справі № 623/76/20; провадження № 1-кс/623/130/2020.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 квітня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Молокович Р.Г., прокурора Козир М.В. та слідчого суддю Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя М.П. Одарюк