
Справа № 415/650/20
Провадження № 2-а/415/162/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді – Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря – Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про оскарження дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про оскарження дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 25 січня 2020 року, десь о 18 годині 40 хвилин, коли він перебував на автомобілі марки ЗАЗ-ДЕО моделі ТІ3110, державний номерний знак НОМЕР_1 , що був припаркований на вулиці В. Сосюри (Свердлова) м. Лисичанськ Луганської області, до нього, підійшла поліцейська батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області рядова поліції Дашко Яна Олегівна та почала стверджувати, що нібито він зупинив автомобіль в зоні дії дорожнього знаку 5.41.1 (зупинка автобуса).
Після чого, позивач попросив, надати докази нібито його правопорушення, тобто відеозапис, що саме він керував та здійснив зупинку, але йому в грубій формі було відмовлено у наданні відеозапис) як доказу.
Після чого, відповідач попросила надати їй посвідчення водія та поліс загальнообов`язкового страхування, на що позивач надав паспорт та повідомив, що інші документи він надасть після пред`явлення доказів правопорушення. Відповідач роз`яснюючи йому процесуальні права, не відібравши ані усні, ані письмові пояснення винесла постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
З діями відповідача не згодний, вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Він не зупиняв автомобіль в зоні дорожнього знаку 5.41.1 зупинка автобуса, у нього була домовленість з іншою особою забрати вищевказаний транспортний засіб біля гуртожитку Лисичанського гірничо-індрустріального коледжу по вул. В. Сосюри у м. Лисичанську Луганської області.
Як вбачається з п. 7 Постанови, що оскаржуються, позивача притягнули, згідно з даної постанови, за ч. 1 ст. 126 КУаАП, яка передбачає відповідальність за неподання документів поліції, але за стоянку в зоні дії дорожнього знаку 5.41.1 (зупинка автобуса), позивача до відповідальності не притягували, та диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП не передбачає відповідальності за порушення правил зупинки чи стоянки.
Позивач посилається на висновок Верховного суду по справі № 686/11214/17 (К/9901/15541/18) від 15.03.2019 р. і зазначає, що поліцейський не має права вимагати у водія посвідчення, якщо не надано доказів про правопорушення, а позивачу відмовлено, при чому в грубій формі надати докази правопорушення. Тому, поліцейський (відповідач не мав права вимотати посвідчення водія), крім того, водійській документи були згенеровано у відповідному електронному реєстрі, та поліцейські повинні були перевірити документи позивача в електронному вигляді.
Відповідач в загалі не досліджував обставини справи, не опитував його ні усно, ні письмово на наявність його документів згенерованих в електронному реєстрі в загалі не перевіряв, та в загалі через відмову надати докази порушення не мав права перевіряти документи позивача.
Також, не складався і протокол про адміністративне правопорушення, але згідно з п. 5 інструкції «З оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах національної поліції», затвердженого наказом МВС від 06.11.2015 року та зареєстрованої в Мінюсті України 01 грудня 2015 року за №1496/27941, протокол про адміністративне правопорушення на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським засобом.
Згідно з п. 8 Інструкції «З оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах національної поліції», затвердженого наказом МВС від 06.11.2015 року та зареєстрованої в Мінюсті України 01 грудня 2015 року за №1496/27941, протокол про адміністративне правопорушення складає і вся у двох примірниках.
Таким, чином, позивач дотримувався вимог дорожнього руху, доказів протилежного не надано, та крім цього постанова в справі про адміністративне правопорушення, не надано, постанова не відповідає встановленій формі і тому її слід визнати недійсною.
Просив суд визнати дії інспектора щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2023473 від 25.01.2020 року виготовленої не друкарським засобом, протиправними, визнати недійсною, протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №2023473 від 25.01.2020, а провадження по справі закрити.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК №2023473 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.01.2020 протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.
Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 25.01.2020.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
30.01.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/650/20 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.
05.02.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 25.01.2020.
06.02.2020 року позивачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому проси справу розглянути за його відсутності.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2023473 від 25.01.2020 року особа щодо якої розглядається справа, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом 25.01.2020 року о 18 год. 22 хв. за адресою: м. Лисичанськ, вул. В.Сосюри, 356, керуючи ТЗ здійснив зупинку ближче 30 метрів, а саме 18 м від посадкового майданчика для маршрутних ТЗ призначеного дор. знаком 5.41.1 пункт зупинки автобуса, при перевірці документів водій не пред`явив посвідчення водія на законну вимогу поліцейського, чим порушив п. 2.1 ПДР, у зв`язку з чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
Згідно з посвідченням водія серії НОМЕР_2 від 18.11.2014, ОСОБА_1 має відкриті категорії: А1, А, В1, В, С1, С.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 03.01.2017, транспортний засіб марки ЗАЗ-DAWOO, модель НОМЕР_4 , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 .
Згідно з полісом № АМ/8994694 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальник, ОСОБА_1 , страховик ПрАТ «УПСК», транспортний засіб ЗАЗ-DAWOO, модель Т13110, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2023473 від 25.01.2020 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК №2023473 від 25.01.2020 року, посилаючись на непорушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 25.01.2020 року.
З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з нагрудної камери вв00045.
Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.2.1 та дор. Знаку 5.41.1 ПДР, відповідачем надано відеозапис №вв0045, тоді як в оскарженій постанові про адміністративне правопорушення вказано інший номер - №вв00045 та ЄСТРАТОР xiaomi854d. Отже, номер пристрою згідно з постановою не співпадає з номером пристрою згідно з відеозаписом.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2023473 від 25.01.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З наведеного суд доходить висновку, що відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Аналогічні висновки стосовно правових наслідків відсутності у постанові про накладення адміністративного стягнення посилання на пристрій, на який зроблений відеозапис, як на суттєве порушення при накладенні адміністративного стягнення викладені у постанові ВС від 30 травня 2018 р. в адміністративному провадженні №К/9901/29775/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74407705).
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про оскарження дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядового поліції Дашко Яни Олегівни про оскарження дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2023473, винесену інспектором роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядовим поліції Дашко Яною Олегівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень 00 копійок, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Відповідач: інспектор роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області рядовий поліції Дашко Яна Олегівна, місце роботи за адресою: вул. Штейгерська, буд. 8, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, України, код ЄДРПОУ 37991110.
Повний текст судового рішення складено 06.02.2020.
Суддя Ю. О. Калмикова
Судове рішення № 87443398, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 06.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/650/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: