Ухвала суду № 87442225, 06.02.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4704/19

Провадження № 1-кс/740/140/20

УХВАЛА

06 лютого 2020 року м.Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду

Чернігівської області Ковальова Т.Г.,

за участю: секретаря – Дьоміної Н.А.,

з участю:прокурора – Лисенка А.М.,

ст. слідчого Ніжинського ВП ГУНП

в Чернігівській області – Гаврилея В.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників підозрюваного – адвокатів Сухоцького О.В., Царенка А.А.,

розглянувши клопотання старшого слідчого Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Гаврилея В.О., погоджене з прокурором Ніжинської місцевої прокуратури Лисенком А.М., у кримінальному провадженні №12019270180001004 від 01.08.2019,про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ніжина Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацездатних за віком батьків, не працює, раніше не судимого, який зареєстрований та проживаює за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Гаврилей В.О. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Ніжинської місцевої прокуратури Лисенком А.М., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_1 з визначенням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те,щоОСОБА_1 підозрюється в тому, що вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , спрямовану на виготовлення з метою збуту та збут психотропних речовин та ОСОБА_3 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 з метою подальшого збуту виготовив психотропну речовину – амфетамін.

03.12.2019 близько 14 години ОСОБА_2 на території КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» по вул.Московська, 21 в м.Ніжині за 400 гривень незаконно збув ОСОБА_4 - особі зі зміненими анкетними даними, який був залучений для проведення оперативної закупки психотропних речовин, - амфетамін масою 0,1658 г.

12.12.2019 близько 12 години 50 хвилин ОСОБА_2 поблизу будинку по вул.Редькінська, 6-А в м.Ніжині за 400 гривень повторно незаконно збув ОСОБА_5 - особі зі зміненими анкетними даними, який був залучений для проведення оперативної закупки, амфетамін масою 0,15522 г.

Крім цього у невстановлений досудовим слідством час, місці та спосіб ОСОБА_1 придбав гвинтівку, виготовлену саморобним способом, яку без передбаченого законом дозволу зберігав у приміщенні квартири за місцем реєстрації та постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яку 12.12.2019 в період часу з 14-54 год по 18-01 год у ході проведення обшуку вказаної квартири виявлено та вилучено.

12.12.2019 о 19.00 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України та 13.12.2019 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та 26.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Матеріали, що підтверджують обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, зазначені в клопотанні.

14.12.2019 стосовно підозрюваного ОСОБА_1 слідчим суддею застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.02.2020 з визначенням застави в сумі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288 150 грн.

Підставою застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу стала необхідність запобігання ризикам, визначеним п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам останнього: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий посила ється на те, що під час досудового слідства зібрано достатньо матеріалів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, а також на те, що ризики, покладені в основу рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жодним чином не зменшилися.

В судовому засіданні ст. слідчий Ніжинського ВП Гаврилей В.О. та прокурор Лисенко А.М. підтримали клопотання за вказаних в ньому підстав.

Захисник підозрюваного -адвокат Сухоцький О.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і надав письмове клопотання відповідно до ст.201 КПК України про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший захід, не пов*язаний із триманням під вартою, посилаючись на те, що останній має постійне зареєстроване місце проживання, де мешкає з дружиною, неповнолітньою дитиною, непрацездатною за віком матір*ю, яка перебуває на обліку в онкодиспансері, та непрацездатним за віком батьком, який є учасником бойових дій в Афганістані.

Крім того, ОСОБА_1 є учасником бойових дій в зоні проведення ООС в районах Луганської та Донецької областей, нагороджений відзнакою Президента України та грамотою командира військової частини.

Під час проведення бойових дій він отримав поранення у вигляді контузії головного мозку, після чого неодноразово проходив курс стаціонарного лікування та потребує негайного подальшого лікування у зв*язку з погіршенням стану здоров*я.

Адвокат Сухоцький О.В. зазначає, що слідчим та прокурором не надано жодних доказів вчинення ОСОБА_1 або намагання вчинення будь-яких дій, зазначених у ч.1ст.177 КПК України, як-то намагання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, і прокурор не довів, що жоден із більш м*яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Захисник підозрюваного - адвокат Царенко А.А. в судовому засіданні підтримав клопотання адвоката Сухоцького О.В. про зміну запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри із-за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, та ненадання прокурором доказів недостатності застосування більш м*яких запобіжних заходів та реальної наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід, оскільки він не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків або вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні, і на цьому етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Встановлено, що 14.12.2019 слідчим суддею Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 10.02.2020.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких віднесено і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, при цьому суд враховує пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини.

У справі «Баришевський проти України» у п.68 рішення ЄСПЛ постановив, що коли національні суди продовжують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щоразу використовуючи схожі, якщо не сказати шаблонні, формулювання, не продемонструвавши, що вони насправді зважають на плин часу, тоді порушуються вимоги пункту 3 статті 5 Конвенції.

В п.60 рішення Європейського Суду з прав людини «Єлоєв проти України» та п.80 рішення «Фельдман проти України» зазначено, що згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції (995004) зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.

Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою в розумінні ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п*ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.176 КПК України більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, застава не можуть бути застосовані лише до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Заборона застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді більш м`якого запобіжного заходу в даному випадку відсутня.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

В судовому засіданні прокурор не надав доказів щодо наявності передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків з урахуванням того, що небезпека переховування підозрюваного не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин, а ризик того, що підозрюваний може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинен прийматися абстрактно, а повинен бути підтверджений фактичними доказами.

Крім того, прокурор не довів недостатність застосування більш м*яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, що є підставою відповідно до ч.4 ст.194 КПК для зміни запобіжного заходу на більш м*який.

15.12.2016 Європейським судом прийнято рішення "Ігнатов проти України" (заява N 40583/15), де констатував порушення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість). Зокрема, Європейський суд зазначив про те, що під час процедури розгляду питання про продовження запобіжного заходу "суддя не вказав у чому полягають конкретні ризики щодо кожного обвинуваченого, а отже рішення було свавільним та не відповідає вимозі "законності"; впродовж всього періоду заявник тримався під вартою на підставі припущень щодо можливого тиску на свідків та перешкоджання слідству та суду. В той час як згідно ст. 5 Конвенції органи державної влади повинні надати реальні докази існування таких ризиків".

Отже, визнаючи порушення п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод під час розгляду зазначеної справи Європейський суд вкотре повторив позицію щодо того, що відсутність мотивації в судовому рішенні щодо продовження тримання під вартою несумісне з принципом захисту від свавілля, що передбачається п. 1 ст. 5 Конвенції.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження або обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Обгрунтування слідчим та прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою необхідністю проведення процесуальних дій по закінченню досудового розслідування не є згідно вимог кримінально-процесуального законодавства обставиною, яка свідчить про недостатність застосування до підозрюваного більш м*якого запобіжного заходу.

Стаття 178 КПК України зобов*язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров*я обвинуваченого, міцність його соціальних зв*язків, у тому числі наявність у нього родини, наявність постійного місця роботи або навчання.

Суд враховує надані стороною захисту документи, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 сім*ї, міцних соціальних зв*язків, що він має неповнолітню дитину, непрацездатних батьків, з якими він проживає і які потребують його опіки, довідки про незадовільний стан його здоров*я.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, а саме його вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, відсутність даних про можливість прояву негативної процесуальної поведінки щодо переховування від суду в майбутньому, та недоведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задовольнити клопотання захисника – адвоката Сухоцького В.О. про зміну запобіжного заходу на менш суворий – у вигляді домашнього арешту з покладенням обов*язків відповідно до ст.194 КПК України.

Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшла висновку, що належну поведінку ОСОБА_1 можливо забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що відповідатиме меті досягнення дієвості цього провадження і буде адекватним превентивним заходом.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Керуючись ст.176-179, 183, 194, 199, 202, 205, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Гаврилея В.О., погодженого з прокурором Ніжинської місцевої прокуратури Лисенком А.М., у кримінальному провадженні №12019270180001004 від 01.08.2019про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_1 .

Змінити обраний відносно підозрюваного за ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 на строк до 03 квітня 2020 року.

Покласти на ОСОБА_1 такі обов*язки:

не залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 цілодобово;

з`являтися на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Направити копію ухвали про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю Ніжинському відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернігівській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського Апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Ухвала виконується негайно після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ковальова