Ухвала суду № 87439208, 06.02.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/36/20

Провадження №1-кс/348/54/20

06 лютого 2020 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури Марчук С.В., слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП Шаховця В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Романка В.М. розглянувши клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенанта поліції Шаховця В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надвірна, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, раніше судимого: вироком Надвірнянського районного суду від 05.04.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 26.07.2019 обвинувальний акт відносно нього направлено до Надвірнянського районного суду за ч. 1 ст. 164 КК України, громадянина України, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Клопотання надійшло до суду 05.02.2020.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200001030 від 23.12.2019 щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Марчук С.В., слідчого Шаховця В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Романко В.М.,

ТАНОВИВ:

Слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенант поліції Шаховець В.В. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Хомином А.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200001030 від 23.12.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, та у період встановленого Надвірнянським районним судом іспитового строку 3 роки повторно вчинив нові умисні корисливі злочини при наступних обставинах.

Так, 17.1212019 близько 23:00 год. ОСОБА_1 перебував правомірно у будинку ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із останнім розпивав алкогольні напої. Під час розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_2 заснув на дивані, що у спальній кімнаті, і в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів карткою ПАТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_2 , та відповідно до пункту 1.27 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» й абзацу 2 статті 1 Закону України «Про інформацію» є документом, що знаходилась на ліжку у спальній кімнаті приміщенні будинку.

ОСОБА_1 заволодівши вказаною карткою, покинувши приміщення будинку, направився до банкомату, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 17.12.2019 приблизно о 23:00 год., знаючи пін-код до картки ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, без відома потерпілого, умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи біля банкоммату ПАТ «ПриватБанк», що за адресою: смт. Делятин, вул. 16 Липня 222, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, за допомогою функції "Зняття готівки" в банкоматі, викрав у період часу з 00:18:55 год. по 09:26:09 год. 17.12.2019 із рахунку НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ "ПриватБанк", у потерпілого готівку на загальну суму 11200,00 грн., чим спричинив потерпілому збитки на вказану суму.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

04 лютого 2020 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , протоколом огляду СD-R диска, отриманого відповідно до ухвали Надвірнянського районного суду №348/36/20 від 20 січня 2020 року, та іншими доказами в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, які відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, та передбачають найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

В клопотанні слідчого зазначено що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі. Також ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі об`єктивно матиме можливість вчиняти тиск на них, оскільки йому відомі їх особи. Крім того ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно нього Надвірнянським районним судом встановлено на підставі ст. 75 КК України іспитовий строк терміном на 3 роки, однак ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, та продовжив вчиняти нові умисні корисливі злочини, і таким чином становить небезпеку для суспільства.

Також при обранні запобіжного заходу слідчий просить врахувати, що ОСОБА_1 не одружений, не має постійного місця роботи, усталеного способу життя, на утриманні у нього нікого не має, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків.

Вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів. Тому відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , можуть призвести до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об`єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задоволити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Романко В.М. в судовому засіданні заперечив проти застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що прокурором не доведені належними доказами існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду, буде добровільно з`являтись на виклики слідчого, і вданий час добровільно з`явився на розгляд клопотання , також не має наміру чинити тиск на потерпілого який є його знайомим. Зазначає також, що слідчим помилково визначена ступінь тяжкості вчиненого злочину. Також просить врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює по тимчасових заробітках, на утриманні знаходяться батьки пенсіонери та на 2 неповнолітніх дітей на які він сплачує аліменти, стан здоров`я підозрюваного. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, також заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він хворіє, в нього на триманні знаходять батько пенсіонер який хворіє та 2 неповнолітніх дітей на які він сплачує аліменти . він добровільно являється на всі виклики слідчого та суду. Не визнає скребе винуватим, він разом з потерпілим зняв з його карточки 200грню. Більше він не знімав, а потерпілий загубив її, крім того там могли бути інші особи. Просить застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Запобіжні заходи можуть застосовуватись зокрема до підозрюваного. Підозрюваним є особа якій в порядку передбаченому ст..276-279 КПК повідомлено про підозру.

Як підтверджується витягом з ЄРДР від 06.02.2020 досудове розслідування по кримінальному провадженні за № 12019090200001030 розпочате від 23.12.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

04 лютого 2020 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про те, що ОСОБА_1 від підпису про отримання копії підозри відмовився в присутності свідків (а.с. 33-34). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , протоколом огляду СD-R диска, отриманого відповідно до ухвали Надвірнянського районного суду №348/36/20 від 20 січня 2020 року, та іншими доказами в їх сукупності.

Стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення крмінального правопорушення вірогідною та достатньою ( за стандартом « обґрунтованої підозри» для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, які відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, та передбачають найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, та інші обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Так, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних злочинів невеликої та середньої тяжкості, за які передбачено найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, тому усвідомлюючи про можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, і наявність утриманців, не зменшують такий ризик. Також слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваного, а саме що станом на сьогоднішній день належним чином даних що стан здоров`я підохзрюваногот несумісний з триманням під вартою відсутній; даних про те,щол має міцні соціальні зв`язки не надані, крім того ОСОБА_1 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, в будь-який момент може змінити місце проживання. Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що опинившись на волі він зможе продовжувати ухилятись від органів досудового розслідування та суду та не виконувати процесуальні рішення.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, а підозрюваним може бути здійснений вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх особи.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що вироком Надвірнянського районного суду від 05.04.2019 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Однак ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, та в період іспитового строку повторно підозрюється вчиненні нового умисного злочину, і таким чином становить небезпеку для суспільства. Також 26.07.2019 обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 направлено до Надвірнянського районного суду за ч. 1 ст. 164 КК України.

Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зважаючи на те, що на даний час досудове розслідування триває, не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, та встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженні тому слідчий суддя доходить до висновку , що тримання під вартою є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінальног провадження. Тому клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, оскільки слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту,забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенанта поліції Шаховця В.В., погоджене з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Хомином А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 – задовільнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з дня його фактичного затримання (06.02.2020 року), тобто до 11 год. 50 хв. 05 квітня 2020 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави визначити в межах 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 31530 (тридцять одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на депозитний рахунок UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.