Рішення № 87437898, 03.02.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/12953/19

Провадження № 2/201/1054/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря – Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

20.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу (а.с. №3-5).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 27.12.2019р. було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання (а.с. № 20).

Позивач у позовній заяві в обґрунтування вимог посилався на те, що вони з відповідачкою зареєстрували шлюб 17.04.2010р. в Соборному районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 181. Від даного шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбно-сімейні відносини були припинені з жовтня 2017р. Причиною припинення шлюбних відносин стали різні погляди на життя, через що виникали постійні сварки. Сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства. Сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Діти проживають разом із відповідачкою. Спорів з приводу поділу майна у сторін немає.

В наданій до суду заяві від 03.02.2020р. позивач позовні вимоги підтримав, заперечував проти надання сторонам строку на примирення, просив шлюб розірвати та винести рішення в підготовчому засіданні 03.02.2020р. за його відсутності та без фіксування процесу технічними засобами. На стягнені судового збору з відповідачки не наполягав (а.с. № 24).

Відповідачка в заяві до суду від 03.02.2020р. проти задоволення позову не заперечувала. Просила строк на примирення не надавати, шлюб розірвати та винести рішення суду в підготовчому засіданні 03.02.2020р. за її відсутності та без фіксування процесу технічними засобами. Також просила після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. № 26).

Обидві сторони в заявах до суду від 03.02.2020р. зазначили, що шлюбно-сімейні відносини між ним остаточно припинені з жовтня 2017р.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200, ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалити рішення в підготовчому засіданні за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяви сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що 17.04.2010р. сторони зареєстрували шлюб в Соборному районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 181 (а.с. № 6).

Від даного шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.№ 7-9).

Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через різні погляди на життя, через що виникали постійні сварки, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сторони припинили шлюбно-сімейні відносини з жовтня 2017р., Сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Спорів щодо поділу майна у сторін не має. Діти проживають разом із матір`ю. Подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі остаточно припинені з жовтня 2017р. (майже два з половиною роки тому), більше не відновлювалися, позивач від позову не відмовився, а відповідачка визнала позовні вимоги та не заперечувала проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлена бути не може, і шлюб підлягає розірванню.

При винесенні рішення суд також приймає до уваги положення ст. 82 ЦПК України, оскільки відповідачка визнала позовні вимоги та погодилася на розірвання шлюбу.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку із визнанням відповідачкою позовних вимог до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути позивачу 50% від сплаченого судового збору при подачі даного позову по квитанції № 63 від 20.11.2019р. в розмірі 384 грн. 20 коп. (а.с. №2).

Крім того, суд вважає за можливе не стягувати з відповідачки на користь позивача частину понесених ним при подачі позову судових витрат по сплаті судового збору, що залишилась після повернення позивачу, а саме в розмірі 384 грн. 20 коп., оскільки позивач у своїй заяві про розгляд справи за його відсутності, просив не стягувати з відповідачки понесені позивачем судові витрати (а.с. № 24).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112, ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, ч.1 ст. 142, ч. 3 ст. 200, ст. 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд ,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 17.04.2010р. в Соборному районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 181 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають трьох малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки ОСОБА_2 залишити - « ОСОБА_6 ».

Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за квитанцією № 63 від 20.11.2019р. на розрахунковий рахунок UA708999980000031212206004005, МФО отримувача 899998, код отримувача 37989269, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), отримувач УК у Соборному р-ні м.Дніпра 22030101, призначення платежу – судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. - повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 50% від сплаченої суми, а саме 384 грн. 20 коп., шляхом стягнення з державного бюджету.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу надіслати на адресу Соборного районного у м. Дніпрі відділу ДРАЦС Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя : Ткаченко Н.В