Рішення № 87437714, 31.01.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2121/19

Провадження № 2/211/161/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 січня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за відсутності:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України Борульник О.В, відповідача ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу передано на розгляд цивільний позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року. Даною ухвалою вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20.12.2018 року відносно ОСОБА_3 , яка засуджена за ч.1 ст.286 КК України, в частині цивільного позову скасовано та призначено новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження.

В обґрунтування позову вказує, що 05 вересня 2017 року на перехресті вул. Дніпровське шосе та вул.. Телевізійна м. Кривого Рогу відбулася дорожньо – транспортна пригода , яка стала можливою внаслідок неправомірних дій водія автомобіля «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП позивачу завдано майнової та не майнової шкоди. Позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а автомобіль отримав значні механічні пошкодження.

Майнову шкоду оцінює в розмірі 22644 грн.10 коп., які просить стягнути з Моторного ( транспортного ) страхового бюро України

Моральну шкоду оцінює у 5000 грн., які просить стягнути з ОСОБА_4 .

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

В ході розгляду справи представник відповідача МТСБУ надав відзив на позов, де просив відмовити у задоволенні позову в частині вимог до МТСБУ, інше залишити на розсуд суду.

Позивач та його представник ОСОБА_2 відповіді на відзив не надавали.

В ході розгляду справи ухвалою суду від 09.10.2019 року за клопотанням сторони позивача було призначено судово - авто товарознавчу експертизу, та витрати по проведенню якої було покладено на позивача ОСОБА_1 .

На виконання даної ухвали 02.12.2019 року до суду від судового експерта Рейнюк О.В. надійшов висновок експерта від 24.10.2019 року № 243/19 по визначенню ринкової вартості автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер: НОМЕР_2 . Разом з висновком, експертом додано квитанцію 000314 від 11.10.2019 року про сплату коштів у розмірі 1500,00 за проведення авто товарознавчої експертизи автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 до суду не з`явилися, представник ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача МТСБУ Борульник О.В.,раніше звертався до суду з заявою, в якій просив розглянути справу без його участі, а рішення по даній справі надіслати на адресу МТСБУ.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явилася, про слухання справи повідомлялася відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_3 05.09.2017 року о 12-35 год. на перехресті вул. Дніпропетровське шосе та вул. Телевізійна, в м. Кривому Розі допустила дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок своїх неправомірних дій підчас керування автомобілем ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_1 було завдано майнової та немайнової шкоди. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 не була застрахована. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ “ПЗУ-України”

ОСОБА_1 отримав травми у вигляді закритого перелому горохоподібної кістки лівої кісті, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Пошкоджений автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП на праві приватної власності належав ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності НОМЕР_3 від 14.07.2006 року. В результаті ДТП автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 12 2018 року по справі № 211/5548/17 ОСОБА_3 було визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 03 2019 року вирок в частині цивільного позову скасовано та призначений новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження ( а.с. 30-33 – копії вироку, ухвали ) .

ОСОБА_1 заявив позовні вимоги, якими просить стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України майнову шкоду у розмірі - 22 344,10 грн, згідно до висновку експерта авто-товарознавця № 340/17 від 04.01.2018 року та 300,00 за отримання копії цього висновку, а також за проведення експертизи 1500 грн. З відповідача ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 просить стягнути також моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна фізичний особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка спричинила шкоду, при наявності вини.

Згідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до п. 4.абз.2 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Так, відповідно до висновків викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.02.2012р «Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках» зазначено, що вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну особи в результаті ДТП, та визначаючи розмір такої шкоди, судам слід звернути увагу на положення ст. 1192 ЦК України, згідно з яким з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

У п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з роз`ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року N 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну.

Так, позивач ОСОБА_1 надав суду докази, якими підтверджуються матеріальна шкода завдана автомобілю ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 за результатами ДТП. Так, відповідно висновку експерта авто-товарознавця № 340/17 від 04.01.2018 року сума матеріальної шкоди становить 22 344,10 гривень. - вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу складників прирівнюється до ринкової вартості досліджуваного автомобіля.

Також позивач поніс витрати з виготовлення копії висновку експерта авто-товарознавця № 340/17 від 04.01.2018 року у розмірі 300,00 грн.

За клопотанням представника позивача ОСОБА_2 було проведено авто-товарознавчу експертизу метою якої було з`ясування ринкової вартості автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням пошкоджень після ДТП, що сталося 5 березня 2017 року. Відповідно висновку експерта № 243/19 від 24.10.2019 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням пошкоджень після ДТП, що сталося 5 березня 2017 року становить 9 623,68 грн.

Аналізуючи обидва висновки експерта авто товарознавця ОСОБА_5 , суд враховує, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищує його ринкову вартість на момент огляду, даний автомобіль слід вважати фізично знищеним, так як відновлювальний ремонт цього транспортного засобу є економічно необґрунтованим.

Отже, позивачу підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно висновку експерта авто-товарознавця № 340/17 від 04.01.2018 року ринкова вартість автомобіля позивача до настання ДТП становить 22 344,10 гривень. Відповідно висновку експерта № 243/19 від 24.10.2019 року ринкова вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень після ДТП, що сталося 5 березня 2017 року становить 9 623,68 грн. Тобто, позивачу підлягає відшкодування, яке розраховується за наступною формулою: 22 344,10 грн - 9 623,68 грн = 12 720,42 грн

Де:

22 344,10 грн - ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 до настання ДТП, що сталося 5 березня 2017 року

9 623,68 грн - ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням пошкоджень після ДТП, що сталося 5 березня 2017 року

12 720,42 грн - різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12 720,42 грн, а також витрати пов`язані з отриманням висновку експерта авто-товарознавця № 340/17 від 04.01.2018 року у розмірі 300,00 грн. та № 243/19 від 24.10.2019 року у розмірі 1 500,00 грн.

Відповідно до положень ст.30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Суд окремо зазначає, що пункт ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яким автомобіль визнавався фізично знищеним тільки за згодою власника автомобіля, було виключено на підставі Закону України № 5090-VI від 05.07.2012 року.

Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 ст.41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 , то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Своїми діями відповідач ОСОБА_3 спричинила позивачу моральну шкоду, яка виражається у фізичному болі, зміну способу життя через отримані травми , моральних стражданнях та переживаннях.

Згідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вбачається, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу саме діями відповідача ОСОБА_3 судом встановлений. Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, та вважає, що з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн на користь позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд не приймає до уваги доводи викладені у відзиві представника Моторного (транспортного) страхового бюро України враховуючи наступне: представник відповідача МТСБУ вказував на той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково передчасними та частково незаконними посилаючись на імперативні норми закріплені у ст. 33,35,36,3737 Закону України № 1961-ІV. Тобто представник відповідача МТСБУ посилається на той факт, що позивач не надав заяву про виплату страхового відшкодування, а тому порушив порядок виплати страхового відшкодування на підставі чого останнє є неможливим. Також представник відповідача МТСБУ вважає, що вимоги позивача не можуть бути стягнені у судовому порядку, оскільки існує досудовий порядок врегулювання спору яким мав би скористатися ОСОБА_1 . Суд з такими твердженнями не згоден, оскільки вони прямо суперечать нормам Конституції України, а також судовій практиці. Будь-які імперативні норми спеціального законодавства не можуть застосовуватись всупереч нормам Основного Закону, що мають вищу юридичну силу. Відтак ст. 55 Конституції закріплює те, що права і свободи людини захищаються судом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду від 9.07.2002 №15-рп/2002: обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Стосовно тверджень представника відповідача МТСБУ, що в матеріалах справи не має доказів підтвердження вартості автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер 536-65 НОМЕР_4 після ДТП, суд вважає їх необґрунтованими. За клопотанням представника позивача, ОСОБА_2 , від 12.09.2019 року було проведено авто-товарознавчу експертизу метою якої було з`ясування ринкової вартості автомобіля з урахуванням пошкоджень після ДТП, що сталося 5 березня 2017 року.

Стосовно відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров`ю позивача внаслідок ДТП, представник відповідача МТСБУ зазначив, що позивач не надав відповідно заяви на виплату відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю або життю потерпілого. Суд зазначає, що позивач не висував майнових вимог такого характеру до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Також позивач не висував вимог з приводу стягнення моральної шкоди.

До всіх інших доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, наданим представником відповідача ОСОБА_6 суд відноситься критично та не бере до уваги.

Позивачем заявлено дві вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Беручи до уваги, що позивача звільнено від сплати судового збору при поданні позову, а тому судовий збір в рівних частках у розмірі по 840,80 грн. слід стягнути з відповідачів на користь держави.

В задоволенні решти позову суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22,1166 ЦК України, ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, а/с № 272, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди ) у розмірі 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 42 коп., витрати пов`язані з отриманням копії висновку експерта авто-товарознавця № 340/17 від 04.01.2018 року у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп., а всього 13 020 (тринадцять тисяч двадцять) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривого Рогу, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, а/с № 272, на користь держави (Отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок : UA908999980313111256000026001, Код класифікації бюджету 22030106 Код суду 26371308) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок ) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривого Рогу, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (Отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок : UA908999980313111256000026001, Код класифікації бюджету 22030106 Код суду 26371308) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок ) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 07.02.2020 року.