Ухвала суду № 87437660, 07.02.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/434/20

Провадження № 1-кс/175/111/20

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді – Новік Л.М.

при секретарі – Сапай О.Г

за участю: прокурора – Збарського А.П.

слідчого – Коваліхіна Є.Ю.

захисника – Пінчук Л.Л.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Коваліхіна Є.Ю. погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Збарського А.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Любимівка, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, із середньою спеціальною освітою, не військовозобов`язаного, офіційно не працевлаштованого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

яке надійшло до суду 07 лютого 2020 року, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040440000164 від 06.02.2020 року, щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, –

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020040440000164 від 06.02.2020 року відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 07 лютого 2020 року є підпис підозрюваного та його захисника про вручення зазначених документів.

Підозрюваний був затриманий 06.02.2020 року о 19:00 год. та доставлений до зали суду під конвоєм.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 06.02.2020 року близько 08:00 год., ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у житло, проходячи по АДРЕСА_2 , побачив вказаний будинок, який визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Так, в цей час ОСОБА_1 керуючись раніше виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у житло, впевнившись, що його дії носять таємний характер, переліз через паркан, після чого потрапив у середину двору. Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, підійшов до житлового будинку, за допомогою зусиль рук витягнув хвіртку з вікна та скло, та проник до будинку. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, діючи умисно, з метою особистого збагачення, перебуваючи у зазначеному місці та у зазначений час, ОСОБА_1 в кімтані будинку побачив ланцюжок із жовтого металу, каблучку із металу жовтого кольору, грошові кошти в сумі 1000 грн., мобільний телефон «Nomi» i 246, які належать ОСОБА_2 , поклав викрадене до своєї сумки, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Умисними діями ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду в сумі 1 774 грн. 00 коп.

06.02.2020 року, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, відомості про зазначене кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному № 12020040440000164, за попередньою правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України.

Діяння ОСОБА_1 , що виразились у таємному викраданні чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у житло, кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачене від трьох до шести років позбавлення волі, стійких родинних зв`язків не має, офіційно не працевлаштований, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, тому тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний може також розглядатись, як ризик переховування від суду. В ході досудового розслідування встановлено, що наявні ризики, передбачені п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий клопотання підтримав.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав, вважає, що існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та не можливо застосувати відносно нього більш м`яких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження.

Захисник у судовому засіданні просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Підозрюваний в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, просив обрати домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Слідчий суддя враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

07.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування, що підтверджується наявними в матеріалах доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими, ОСОБА_1 не працює, на утриманні осіб не маючий, раніше судимий, крім того, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років.

Слідчий суддя вважає доведеним, прокурором, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У зв`язку з вищевикладеним, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вважає, що виникають ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним... обов"язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 42040,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Коваліхіна Є.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків на строк шістдесят днів, а саме до 19-00 год. 04 квітня 2020 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання по протоколу затримання, складеному у порядку ст.208-211 КПК України, тобто з 19-00 год. 06 лютого 2020 року.

Дата закінчення дії ухвали 04 квітня 2020 року.

Для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити заставу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідає сумі 42040,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок:

Одержувач платежу

ТУ ДСА України в Дніпропетровській області

Код ЄДРПОУ: 26239738

Код банку отримувача МФО: 820172

Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва

Призначення платежу:

- застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), постанова (Дніпропетровського районного суду №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

- частка майна по справі №____(номер справи) Дніпропетровського районного суду.

У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави, покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків:

прибувати до слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області, а також прокурора, суду за кожним викликом;

не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Коваліхіна Є.Ю.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.М. Новік