Постанова № 87436151, 06.02.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9343/19

Провадження № 1-кс/487/1066/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2020 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва Темнікова А.О., за участю секретаря Демиденко Н.В., слідчого Поповича С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Поповича Сергія Михайловича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000664 від 17.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375 КК України, про накладення грошового стягнення а підозрювану ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Попович Сергій Михайлович у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000664 від 17.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375 КК України, звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва із клопотанням про накладення грошового стягнення на підозрювану ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням процесуального обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, прибути за викликом до слідчого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 27.01.2020 року слідчим викликано підозрювану ОСОБА_1 для проведення слідчої (розшукової) дії – допиту, шляхом вручення їй 27.01.2020 року повістки про виклик на 03.02.2020 року о 10.00 годині до ТУ ДБР у м. Миколаєві за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18, каб. № 212. Згідно ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання ОСОБА_1 врученої їй повістки про виклик і ознайомлення з її змістом є розпис ОСОБА_1 про отримання повістки, виконаний нею 27.01.2020 року на повідомленні про виклик на 03.02.2020 року о 10:00 годині від 24.01.2020 року №05.10/05.10/1497, до якого долучено повістку про виклик до слідчого на зазначені час та дату. Крім того, 30.01.2020 року під час допиту підозрюваної ОСОБА_1 також повідомлено її та захисника Маркарова І.Р. про виклик на допит до слідчого згідно раніше врученої повістки 03.02.2020 року о 10:00 годині, про що зазначено в протоколі її допиту, підписаному підозрюваною та її захисником. Однак, підозрювана ОСОБА_1 , будучи викликаною 27.01.2020 року слідчим для допиту, не з`явилася без поважних причин 03.02.2020 року о 10:00 годині та про причини неприбуття слідчого не повідомила. У зв`язку з чим, на підозрювану ОСОБА_1 повинно бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуального обов`язку підозрюваним прибути за викликом до слідчого, встановленого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, яка як не з`явилась без поважних причин, так і не повідомила про причини свого неприбуття, будучи викликаною до слідчого у встановленому порядку із належним підтвердженням отримання повістки про виклик та ознайомлення з її змістомзгідно ч. 1 ст. 139 КПК України.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду була повідомлена, згідно ч. 1 ст. 146 КПК України її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Відповідно до п. 1 ч. 7ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Згідно ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Відповідно до ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У повістці про виклик, згідно ст. 137 КПК України, повинно бути зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв`язку; 3) ім`я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа; 8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; 9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з`явитися на виклик, та нагадування про обов`язок заздалегідь повідомити про неможливість з`явлення; 10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Відповідно до ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Наслідки неприбуття на виклик передбачені ст. 139 КПК України, за змістом якої, якщо підозрюваний, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.

Статтею 131 КПК України передбачено, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Накладення грошового стягнення регламентовано главою 12 КПК України.

Згідно ст. 144 КПК України, грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК України, за невиконання процесуальних обов`язків. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою.

Відповідно до ст. 146 КПК України, під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Згідно ч. 3 ст. 146 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Судом встановлено, що Другим слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016160000000664, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2016 року, у якому колишньому судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, тобто постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що суддею Малиновського районного суду міста Одеси Жуган Л.В. 05.11.2014 року винесено завідомо неправосудну ухвалу по цивільній справі №521/19272/14-ц щодо забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_2 (учасник ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з розміром частки 50%) до ОСОБА_3 (директор ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» відповідно до наказу від 01.06.2007), ТОВ «Охоронне агентство «Гепард», третьої особи ОСОБА_4 (учасник ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з розміром частки 50%), якою фактично задоволено позов.

06.11.2014 року відповідно до наказу в.о. директора ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» № 1, ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків директора товариства та цього ж дня відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції в ЄДРПОУ внесені зміни про керівника ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .

У подальшому, 21.11.2014 року ОСОБА_2 , з метою переоформлення на себе будівель і споруд ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС», діючи в особі директора цього товариства, посвідчив у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. правочини – договори купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» на своїх близьких ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Після чого, 29.11.2014 року у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерлій ОСОБА_9 між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ОСОБА_10 укладено договір іпотеки будівель та споруд по АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання боргових зобов`язань ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перед ОСОБА_10

03.12.2014 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вищевказану неправосудну ухвалу судді Малиновського районного суду міста Одеси Жуган Л.В. від 05.11.2014 року скасовано у зв`язку з її незаконністю, а у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Апеляційним судом зазначено, що стаття 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом таких заходів забезпечення позову як відсторонення від посади та призначення на посаду. У зв`язку з цим суд першої інстанції в порушення вимог статей 151-153 ЦПК України вийшов за межі своїх процесуальних повноважень та без належних доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зазначив наперед про результати розгляду справи по суті. Порушення місцевим судом зазначених вимог є порушенням принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення позову прийнята судом поза межами його компетенції.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.04.2016 року №787/дл-16 встановлено порушення суддею Жуган Л.В. вимог процесуального закону під час вирішення питання про забезпечення позову, допущених внаслідок неналежного ставлення до службових обов`язків, які є істотними і призвели до перешкоджання діяльності суб`єкта господарювання, а також порочать звання судді, викликають сумнів у її об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, у зв`язку з чим рекомендовано Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення з посади судді ОСОБА_1 .

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2016 року у справі №800/275/16 у задоволення позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності противоправною, визнання незаконним та скасування рішення, відмовлено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.03.2017 року № 594/0/15-17 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Малиновського районного суду міста Одеси.

Наказом Голови Малиновського районного суду міста Одеси від 03.05.2017 року №15-ОС/с «Про відрахування ОСОБА_1 зі штату Малиновського районного суду міста Одеси».

16.02.2016 року Малиновським районним судом міста Одеси винесено рішення у справі №521/22624/14-ц, яким визнано недійсними три договори купівлі-продажу, укладених 21.11.2014 року між ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та визнано недійсним договір іпотеки нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , укладеного 29.11.2014 року ОСОБА_10 з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Постановлення суддею Малиновського районного суду міста Одеси Жуган Л.В. вказаного завідомо неправосудного рішення спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків учаснику ТОВ «Главбуд Плюс» ОСОБА_4 у розмірі п`ятдесяти відсотків від оціночної вартості об`єктів вищезазначеного нерухомого майна на день продажу 7 025 022 гривень, тобто матеріальні збитки в розмірі 3 512 511 гривень.

31 жовтня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

06 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 31.10.2019 року та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Постаново першого заступника прокурора Одеської області Гончарова Р.В. від 26.12.2019 року було продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.01.2020 року було зобов`язано підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

З матеріалів клопотання встановлено, що 27.01.2020 року слідчим викликано підозрювану ОСОБА_1 для проведення слідчої (розшукової) дії – допиту, шляхом вручення їй 27.01.2020 року повістки про виклик на 03.02.2020 року о 10.00 годині до ТУ ДБР у м. Миколаєві за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18, каб. № 212.

Крім того, з протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_1 від 30.01.2020 року вбачається, що за клопотанням ОСОБА_1 її допит було зупинено 30.01.2020 року о 18:55 годині та повідомлено про виклик на допит на 10:00 годину о 03.02.20202 року, що підтверджено підписом ОСОБА_1 та її захисника.

Згідно службової записки слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Поповича С.М. 03.02.2020 року о 10:00 годині підозрювана ОСОБА_1 для допиту не з`явилася, про причини неприбуття слідчого не повідомила.

Аналогічна інформація вбачається з протоколу огляду документу від 03.02.2020 року, проведеного у період часу с 14:20 по 14:30 годин. Об`єктом огляду є Журнал обліку відвідувачів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, в прошитому та опечатаному вигляді, який знаходиться у приміщенні пропускного пункту першого поверху адміністративної будівлі ТУ ДБР у м. Миколаєві за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська, 18, на час несення 03.02.2020 року служби з забезпечення пропускного режиму солдатом військової частини Національної гвардії України ОСОБА_11 . Згідно записам у зазначеному журналі за 03.02.2020 року відомості про прибуття до слідчих ТУ ДБР у м. Миколаєві підозрюваної ОСОБА_1 відсутні.

Крім того, факт не прибуття ОСОБА_1 на допит до слідчого 03.02.2020 року підтверджується даними з заяви солдату військової частини Національної гвардії України Доній К.В ОСОБА_12 від 03.02.2020 року.

Доказів наявності поважних причин неприбуття на виклик слідчого згідно ст. 138 КПК України підозрюваною ОСОБА_1 надано не було.

Наслідки неприбуття на виклик передбачені ст. 139 КПК України, за змістом якої, якщо підозрюваний, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Таким чином, судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 , яка була викликана у встановленому КПК України порядку на допит до слідчого 03.02.2020 року о 10:00 годині, з наявністю підтвердження отримання нею повістки про виклик та ознайомлення з її змістом, не прибула за викликом слідчого та заздалегідь не повідомила слідчого про неможливість прибути за викликом, тобто не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення клопотання та накладення на підозрювану ОСОБА_1 грошового стягнення у розмірі 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 525 гривень 50 копійок.

Згідно ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 131-133, 135-139, 144-147, 309, 370, 372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти на підозрювану ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Вікторівка Ширяївського району Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 11.11.1998 року, грошове стягнення у розмірі 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) гривень 50 копійок на користь держави.

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.

Клопотання подається слідчому судді, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали оголошено 07.02.2020 року о 8:00 годині.

Слідчий суддя А.О. Темнікова