Ухвала суду № 87434292, 07.02.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 07.02.2020

Справа № 334/485/16-ц

Провадження № 6/334/47/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, державне підприємство «Сетам» про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі Ленінського районного суду м.Запоріжжя ЄУН 334/485/16-ц,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі Ленінського районного суду м.Запоріжжя ЄУН 334/485/16-ц, заінтересовані особи: АТ «УкрСиббанк», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, державне підприємство «Сетам», вказавши, що рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 26.04.2016 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11352979000 від 29.05.2008р. в розмірі 21530 доларів США 50 центів та пені у розмірі 9888,76 грн., а також судові витрати у розмірі 7739 гривень 24 копійки.

Вказане рішення набрало законної сили та до цього часу не виконане.

Виконавчий лист 334/485/16-ц від 13.05.2016р. перебуває на виконанні в Дніпровському ВДВС м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

15.05.2019р. відкрито виконавче провадження ВП 59106884 про стягнення 569 900,59 грн.

01.11.2019р. старший державний виконавець Савенко І.А. прийняла постанову про арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні ВП № 5910688, якою описала та наклала арешт на майно ОСОБА_1 : квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 23016873 загальною площею 68,1 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м.

Листом від 23.12.2019 року № 13297/17-18-19 ДП «Сетам» повідомило, що на 16.01.2020р. призначені електронні торги з реалізації предмету іпотеки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що існують підстави для відстрочення виконання рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 26.04.2016р. у цивільній справі ЄУН 334/485/16-ц про стягнення грошових коштів шляхом продажу предмета іпотеки – квартири за адресою: АДРЕСА_1 на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03 червня 2014 року.

Вважає, що рішення суду про стягнення грошових коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону № 1304-VII від 03 червня 2014 року.

Спірна квартира виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивальника та іпотекодавця, загальна площа квартири становить 68,1 кв.м. і не перевищує 140 кв.м., квартира є його постійним місцем проживання та іншого житла не має.

Вважає, що за ст..435 ч.5 ЦПК України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року, а за Законом № 1304-VII від 03 червня 2014 року, відстрочення судового рішення можливо встановити на весь період дії Закону, тобто до 21.10.2020 року.

Просить суд відстрочити виконання рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 26.04.2016р. у цивільній справі ЄУН 334/485/16-ц про стягнення грошових коштів шляхом продажу предмета іпотеки – квартири за адресою: АДРЕСА_1 на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03 червня 2014 року, тобто до 21.10.2020р.

Представник ТА «УкрСиббанк» заяву не визнає, направив до суду письмові заперечення, в яких вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу виконання та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання. Відповідач не вказав та не обґрунтував конкретні обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, та викликають необхідність розстрочки рішення суду, а відсутність грошових коштів у відповідача не можуть бути виключними обставинами, у зв`язку із чим, правові підстави для задоволення заяви, передбачені ст.435 ЦПК України, відсутні.

Крім того, не може бути відчужене нерухоме майно за умови, що таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позивальника, однак, ОСОБА_1 не довів, що спірна квартира є його місцем постійного проживання, а надав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 є у власності інше нерухоме майно, а саме: 1/6 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, правова позиція ВСУ, на яку посилається ОСОБА_1 стосується рішень судів про стягнення кредитних коштів за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, які не підлягають виконанню під час дії Закону № 1304-VII від 03 червня 2014 року. В даному випадку з ОСОБА_1 стягнуто суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) заяву не визнає, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що на виконанні у Дніпровському ВДВС пербуває виконавче провадження АСВП 59106884 з примусового виконання виконавчого листа № 334/485/16-ц виданого 13.05.2016р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 21530,50 доларів США, 34013,56 грн. пені, 9888,76 грн. судових витрат. 15.05.2019 року було відкрито виконавче провадження з одночасною перевіркою майнового стану боржника. Копію направлено сторонам виконавчого провадження.

При перевірці майнового стану боржника встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, а саме: 1/6 частка жилого будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 386372423221, кадастровий номер: 2322187200:03:004:0005, а також 2/3 частини земельної ділянки площею 1,2523 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Миколайпільській сільраді Запорізького району Запорізької області, номер запису про право власності : 23226302, а також земельна ділянка площею 1,2526 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Миколайпільській сільраді Запорізького району Запорізької області, розмір частки – 1, кадастровий номер: 2322187200:03:004:0153. Також за ОСОБА_1 була зареєстрована квартира АДРЕСА_3 , частка власності – 1.

На виявлене майно державним виконавцем був накладений арешт.

12.11.2019р. було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. 02.12.2019р. зроблено повідомлення сторонам про оцінку майна та направлено сторонам. 13.12.2019р. зроблено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 . Проведення електронних торгів призначено на 16.01.2020р.

16.01.2020р. згідно Протоколу № 460898 про проведення електронних торгів від 17.01.2020р. торги з примусової реалізації лоту № 396817 відбулися. 23.01.2020р. кошти у розмірі 394659,45 грн. надійшли від покупця у повному обсязі.

27.01.2020р. державним виконавцем видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та направлено сторонам для відома.

Вважає дії державного виконавця законними, оскільки у боржника у власності є інша нерухомість і дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03 червня 2014 року відносно боржника ОСОБА_1 не розповсюджується. Вважає, що державний виконавець діяв виключно в рамках Закону «Про виконавче провадження».

Вислухавши заявника, його представника, думку інших учасників процесу, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 7 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України.

Судом було встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 26.04.2016 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11352979000 від 29.05.2008р. в розмірі 21530 доларів США 50 центів та пені у розмірі 9888,76 грн., а також судові витрати у розмірі 7739 гривень 24 копійки.

Виконавчий лист 334/485/16-ц від 13.05.2016р. перебуває на виконанні в Дніпровському ВДВС м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

15.05.2019 року було відкрито виконавче провадження з одночасною перевіркою майнового стану боржника. Копію направлено сторонам виконавчого провадження.

При перевірці майнового стану боржника встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, а саме: 1/6 частка жилого будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 386372423221, кадастровий номер: 2322187200:03:004:0005, а також 2/3 частини земельної ділянки площею 1,2523 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Миколайпільській сільраді Запорізького району Запорізької області, номер запису про право власності : 23226302, а також земельна ділянка площею 1,2526 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Миколайпільській сільраді Запорізького району Запорізької області, розмір частки – 1, кадастровий номер: 2322187200:03:004:0153. Також за ОСОБА_1 була зареєстрована квартира АДРЕСА_3 , частка власності – 1.

На виявлене майно державним виконавцем був накладений арешт.

Згідно з п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014року № 1304-УІІ його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014року № 1304-УІІ не передбачено, що інше житлове майно позичальника або майнового поручителя повинно відповідати нормам ст. 47 Житлового кодексу УРСР та не встановлює вимог до конкретного розміру житлової площі тощо.

Навпаки, Закон про мораторій зупиняє стягнення виключно в разі якщо у боржника не знаходиться у власності інше нерухоме житлове майно.

Таким чином, оскільки боржник є власником: 1/6 частка жилого будинку АДРЕСА_2 , яка є житловим майном, то мораторій на стягнення іншої (іпотечної) квартири не розповсюджується і не підлягає застосуванню.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти саме такого висновку, оскільки Державний виконавець зобов`язаний, використовувати надані йому права відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження» і не допускати у своїй діяльності порушення права та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку та спосіб, встановленому виконавчим документом іЗаконом України «Про виконавче провадження».

Водночас законодавець імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості або звітом про оцінку майна спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Судова практика ЄСПЛ зазначає, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (справа «Войтенко проти України», заява № 18966/02, рішення від 29.06.2004 р., п. 39 та «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява № 22774/93, параграф 66, ЄСПЛ 1999-У).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Тобто, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не зупиняє стягнення відповідно до цих правовідносин.

Керуючись ст.ст. ст. 129-1 Конституції України, статтями 1, 2, 4, 5, 19, 247 ЦПК України, статтями 1, 6, 11, 13, 18, 71, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014року № 1304-УІІ, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, державне підприємство «Сетам» про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі Ленінського районного суду м.Запоріжжя ЄУН 334/485/16-ц – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Добрєв М. В.