Ухвала суду № 87434287, 06.02.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.02.2020

Справа № 334/6309/18

Провадження № 1-кс/334/346/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Манюхіні О.О., за участю прокурора Сачава О.А., адвоката Кравченко Г.М.

розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства «Запоріжавтотранс» на постанову слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про закриття кримінального провадження

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «Запоріжавтотранс» на постанову слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про закриття кримінального провадження.

Скарга обґрунтована тим, що слідчий, в порушення вимог кримінального процесуального закону без посилання на сукупність зібраних доказів та наведення їх змісту, не проаналізував зібрані докази щодо їх допустимості, достовірності та достатності, не вказав які саме фактичні дані підтверджують правильність висновку про необхідність закриття кримінального провадження, саме за відсутністю складу злочину в діях ОСОБА_1 та які докази свідчать про недоведеність його вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364-1, 209, 382 КК України, виніс постанову про закриття кримінального провадження N 42018080000000202, внесеного до ЄРДР 24.05.2018 року.

У судовому засіданні представник заявника, адвокат Кравченко Г.М. просила суд скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження N 42018080000000202, внесеного до ЄРДР 24.05.2018 року, з підстав, викладених у скарзі.

Додатково, адвокат зазначила, що під час досудового розслідування було здобуто достатньо доказів, щоб прийти до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінальних правопорушень, проте, слідчий прийняв рішення про закриття кримінального провадження не провівши всебічне, повне та неупереджене дослідження усіх обставин кримінального провадження, а також без безпосереднього дослідження та оцінки слідчим усіх показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Прокурор у судовому засіданні просив суд ухвалити рішення на розсуд суду, а додатково пояснив, що матеріали кримінального провадження вивчалися у прокуратурі Запорізької області, підстав для скасування рішення про закриття кримінального провадження не встановлено.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов`язує і слідчого, і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.

Слідчий і прокурор повинні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК).

На орган досудового розслідування покладається обов`язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ст.38 КПК).

В судовому засіданні встановлено, що предметом розгляду скарги слідчого судді є оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження до ЄРДР №42018080000000202, внесеного до ЄРДР 24.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.209, ч.2 ст.382 КК України.

Скаржник вважає, що постанова про закриття кримінального провадження ухвалена передчасно без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, а викладені факти та висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам справи.

Проте, перевіривши матеріали даного кримінального провадження, суд не погоджується з думкою заявника, виходячи з наступного:

Так, В ході досудового розслідування було встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42018080000000202 від 24.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, 4.2 ст.209 КК України, за фактом зловживання посадовими особами групи перевізників «BUS TOUR» повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки, а також за фактом вчинення фінансових операції та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження таких коштів чи володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного, протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Стаття 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Під час досудового розслідування не було здобуто достатньо доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України при організації та здійснення пасажирських перевезень.

Відповідальність за вказані дії чітко визначені ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт», за що передбачені адміністративно-господарський санкції у вигляді штрафу, а питання організації пасажирських перевезень відповідно до вимог чинного законодавства регулюється виключно на договірних відносинах з органами влади, місцевого самоврядування та власниками автостанцій. За не укладена цивільно-правових договорів не може наступати кримінальна відповідальність. Упущена вигода не може бути інкримінована у кримінальному процесі, як завдані збитки від вчинення кримінального правопорушення, оскільки сам по собі авто станційний збір це плата за надання обов`язкових послуг автостанціями, що справляється з осіб, які придбавають квитки на проїзд. Тобто плата автостанції за надання послуг пасажиру. Якщо пасажир користувався і не мав користуватись послугами автостанції, сума авто станційного збору взагалі не може розцінюватись як упущена вигода.

Під час досудового розслідування, слідчим було проведено безліч слідчих дій, але документально не встановлено суму упущеної вигоди ПрАТ «Запоріжавтотранс». Встановити кількість пасажирів, які б мали відправлятись з території автостанції, суму автостанційного збору, які б мала сплатити група компаній «BUS TOUR» на користь ПрАТ «Запоріжавтотранс» відповідно до договору, виходячи з матеріалів кримінального провадження неможливо.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства контроль задотриманням правил надання послуг з перевезення пасажирів покладено на Укртрансбезпеку, Національну поліцію та органи Держпродспоживслужби, яких наділено повноваженнями застосовувати адміністративно-господарські санкції на перевізника, який допустив порушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що група компаній «BUS TOUR» неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності за порушення правил надання послуг у сфері пасажирських перевезень.

Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено факти порушення групи компаній «BUS TOUR» вимог антимонопольного законодавства, які стали підставою для задоволення Господарським судом позовних вимог та стягнення з ТОВ «Бас-Тур», ТОВ «Запорожбастранс» адміністративних штрафів.

Для здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та вжиття відповідних заходів реагування, Запорізькою місцевою прокуратурою №3 на адресу Головного управління Держпраці в Запорізькій області надіслано копії матеріалів для належного реагування. Для проведення податкових перевірок на предмет ухилення вищевказаними суб`єктами господарювання від сплати податків, на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області направлені матеріали для вжиття заходів реагування.

Таким чином, в ході досудового розслідування жодним доказом не підтверджено факт вчинення посадовими особами ТОВ «БАС-ТУР» (ідентифікаційний код юридичної особи 38784362), ТОВ «БАСТУР» (ідентифікаційний код 41161653) та ТОВ «Запоріжавтотранс» (ідентифікаційний код 39118897) зловживань повноваженнями та отримання в наслідок таких зловживань неправомірної вигоди. А не укладення вищевказаними суб`єктами господарської діяльності договорів на автостанційне обслуговування з ПрАТ «Запоріжавтотранс» не може розцінюватися як зловживання повноваженнями службових осіб та є виключно господарськими правовідносинами, в разі порушення яких особа має право звернутися до Господарського суду з відповідним позовом.

Крім того, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що будь ячких належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України в ході слідства не здобуто.

Частина 2 ст.209 КПК України, яка інкримінувалася в даному кримінальному провадженні, встановлює кримінальну відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі.

Тобто, необхідністю настання відповідальності ч.2 ст.209 КК України є вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто вчинення предикатного злочину, факт вчинення якого зібраними доказами не підтверджується.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КК України підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину передбаченого цим Кодексом. У ст. 11 ч. 1 КК України вказано що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене суб`єктом злочину.

Дане кримінальне провадження обґрунтовано підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.209, ч.2 ст.382 КК України.

На думку суду, висновок слідчого, викладений у постанові про відсутність підстав для подальшого здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та його закриття є обґрунтованим, а тому суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 306-307 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжавтотранс» на постанову слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про закриття кримінального провадження - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Козлова Н. Ю.