Ухвала суду № 87433716, 06.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1225/20

У Х В А Л А

Іменем україни

06.02.2020 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., за участю: прокурора Левкулича О.І., підозрюваного – ОСОБА_1 , його захисника – Ковальчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області Дем`ян Юрія Михайловича, погоджене прокурором Левкуличем О.І., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000169 від 04.02.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, про обрання щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю та покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Під час досудового розслідування з`ясовано, що ОСОБА_1 , заздалегідь домовившись із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про спільне вчинення крадіжки, тобто діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок викраденого майна, тобто діючи з корисливими мотивом та метою, реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, 04 лютого 2020 року близько 11 години 00 хвилин, шляхом пошкодження металевої стінки потрапив до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» № НОМЕР_1 за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, селище міського типу Середнє, урочище Каштани, без номера, тобто проник до сховища, де незаконно, безоплатно та поза волею власника шляхом демонтажу вилучив належні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ», 8 акумуляторних батарей марки «Емерсон» («Emerson») моделі «EB4 6V200».

Відразу після чого ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 помістив згадані акумуляторні батареї до пластмасової ємності та спустив з гори лісового масиву, на якій розташована вказана вище станція, до узбіччя автомобільного шляху міжнародного значення М-06 «Київ – Чоп», де згодом останні завантажили викрадене майно до багажного відділення транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки «Ауді» моделі «100» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », та залишили місце події, вирушивши у напрямку міста Ужгорода.

Однак, виконавши усі дії, які ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, викрадення майна не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, позаяк останні були затримані того ж дня о 12 годині 45 хвилин працівниками поліції на ділянці автомобільного шляху міжнародного значення М-06 «Київ – Чоп», 805 км + 400 метрів.

Згідно з довідкою ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» від 05 лютого 2020 року вартість вказаних 8 акумуляторних батарей марки «Емерсон» («Emerson») моделі «EB4 6V200» становить 16 030 гривень.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 своїми умисними діями завдав матеріальну шкоду ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» на загальну суму, що становить 16 030 гривень.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище.

05 лютого 2020 року слідчим за погодженням з прокурором повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище.

Метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підозрюваний ОСОБА_1 , знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Для висунення обвинувачення за вказаним фактом необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у тому числі щодо отримання речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. У зв`язку з цим підозрюваний ОСОБА_1 , якому у повному обсязі відомі всі обставини скоєння кримінального правопорушення, зокрема й місце розташування предметів, що можуть містити сліди злочину, може знищити, сховати та спотворити будь-яку із вказаних речей чи документів, які наразі відшукуються органом досудового розслідування.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , чиї показання слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого, свідків та експертів у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.

Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На підставі вищенаведеного слідчий та прокурор просять суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши йому залишати житло за адресою, вказаною вище, цілодобово.

Прокурор підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.

Захисник заперечив проти зазначеного клопотання та просив суд обрати щодо свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, відтак саме такий запобіжний захід буде відповідати інтересам слідства та убезпечувати наявні ризики.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Проаналізувавши вищезазначене та надані суду докази, суд дійшов до наступних висновків.

05 лютого 2020 року слідчим за погодженням з прокурором повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 04 лютого 2020 року, протоколом огляду місця події від 04 лютого 2020 року, протоколом огляду місця події від 05 лютого 2020 року, показаннями свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , показаннями свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , показаннями свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , показаннями свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , протоколом пред`явлення для впізнання за участю ОСОБА_5 , речовими доказами, зазначеними у постановах про визнання предметів речовими доказами від 04 лютого 2020 року.

В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначив у якості ризиків наступні обставини, які суд приймає до уваги: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчиняти тиск на свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, на які вказує слідчий.

Суд також оцінює в сукупності всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК та приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні злочину середньої тяжкості, оскільки з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України йому не може бути призначене покарання більше ніж чотири роки позбавлення волі у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину у якому він підозрюється; народився у м. Ужгороді, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту підозрюваного, проте фактично протягом останніх двох років проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 05.02.2020 року ОСББ «Можайського 30», одружений із 08.11.2003 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_3 № НОМЕР_4 , має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , тобто має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, перебуває на обліку у лакаря – онколога та потребує оперативного втручання, що підтверджується відповідним висновком, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, йому не повідомлялося про підозру у вчиненні будь – якого іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, з метою уникнення вищезазначених ризиків, слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_1 достатнім буде обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час у період доби із 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. без застосування електронного засобу контролю. Оскільки саме такий запобіжний захід убезпечить виявлені ризики, буде відповідати інтересам слідства та інтересам підозрюваного.

Слідчий суддя також дійшов висновку, що слід зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: заборонити залишати місце проживання і нічний період доби з 20 год. 00 хв. по 08 годину 00 хвилин без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з території м. Ужгород без дозволу слідчого прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту нічний час у період доби із 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. без застосування електронного засобу контролю.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- заборонити залишати місце проживання і нічний період доби з 20 год. 00 хв. по 08 годину 00 хвилин без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися з території м. Ужгород без дозволу слідчого прокурора та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії зазначеної ухвали до 04 квітня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова